Справа № 524/6485/19
Провадження № 2/524/503/20
24.02.2020 року Автозаводський районний суд м. Кременчука в складі:
головуючого судді Кривич Ж.О.,
секретаря судового засідання Коваль Т.М.,
за участі ОСОБА_1 ,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) по сплаті аліментів на утримання дитини, -
У вересні 2019 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення пені за прострочення сплати аліментів на утримання дитини, 3% річних та штрафу в сумі 75 918 грн. 23 коп.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука від 19 квітня 2017 року з відповідача на її користь стягнуто аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідно віку і до досягнення дитиною повноліття. Станом на 01.06.2019 року за відповідачем обліковувалась заборгованість по аліментах, не сплачених за період з лютого 2017 року по червень 2019 року, в сумі 58 915 грн. 28 коп. За її розрахунками загальна сума пені, яка підлягає стягненню з відповідача за несвоєчасну сплату аліментів у період з лютого 2017 року по квітень 2019 року, складає 50 936 грн. 28 коп.; розмір 3% річних становить - 1 586 грн. 71 коп. У зв'язку з виниклою заборгованістю відповідач також має сплатити штраф в розмірі 30% від суми заборгованості по аліментам у розмірі 17 674 грн. 58 коп.
Позивач у судовому засіданні позов підтримала із зазначених підстав.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату розгляду справи повідомлявся належним чином, письмово про причини неявки суд не повідомляв, відзив на позов суду не направив.
Відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:
1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання;
2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин;
3) відповідач не подав відзив;
4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Керуючись ст. 281 ЦПК України, суд постановив провести заочний розгляд справи.
Провадження у справі було відкрито ухвалою судді від 07 жовтня 2019 року (а.с. 23).
Вислухавши пояснення позивача та дослідивши надані докази, суд встановив такі фактичні обставини справи:
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі з 24.12.2011 року. Шлюб між ними розірвано за рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука від 19.4.2017 року. Сторони мають спільну дочку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після розірвання шлюбу між батьками місце проживання дитини визначено з мамою.
Рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука від 19.04.2017 року з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуто аліменти на утримання дочки в розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідно віку і до досягнення дитиною повноліття. Рішення набрало законної сили 04 травня 2017 року. Рішення суду перебуває на виконанні у Автозаводському ВДВС у місті Кременчукі Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми).
Згідно з розрахунком державного виконавця Мирошниченко О.І. за період з 14.02.2017 року по 01.06.2019 року за відповідачем обліковувалася заборгованість по аліментах, несплачених в загальній сумі 58 915 грн. 28 коп.
Вирішуючи спір, суд враховує наступне:
Згідно ст. ст. 12, 13, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд сприяє всебічному і повному зясуванню обставин справи дотримуючись принципів диспозитивності та змагальності сторін. Суд розглядає справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до частини 1 статті 196 Сімейного Кодексу України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
Статтею 180 СК України встановлений обов'язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Сплата аліментів за рішенням суду є одним із способів виконання обов'язку утримувати дитину тим з батьків, хто проживає окремо від дитини.
Неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов'язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов'язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов'язання боржником. Після порушення боржником свого обов'язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов'язку сплатити аліменти.
У статті 196 СК України не встановлено будь-яких обмежень періоду нарахування пені, навпаки, в ній зазначено, що пеня нараховується за кожен день прострочення.
Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов'язку буде різним, отже і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Тобто, пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення.
У постанові Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» № 3 від 15.05.2006 року зазначено, що, передбачена статтею 196 СК України відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилась з незалежних від нього причин, зокрема, у зв'язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках неустойка стягується за весь час прострочення сплати аліментів.
З урахуванням правової природи пені, яка є дієвим стимулом належного виконання обов'язку та виходячи з того, що аліменти призначаються та виплачуються (стягуються) щомісячно, за змістом ст. 196 СК України пеня нараховується на суму заборгованості за той місяць, в якому не проводилось стягнення аліментів.
При цьому сума заборгованості за аліментами за попередні місяці не додається до заборгованості за наступні місяці, а кількість днів прострочення обчислюється виходячи з того місяця, в якому аліменти не сплачувались.
Тобто неустойка (пеня) за один місяць рахується так: заборгованість за аліментами за місяць помножена на 1 % пені і помножена на кількість днів місяця, в якому виникла заборгованість. Загальна сума неустойки (пені) визначається шляхом додавання нарахованої пені за кожен із прострочених платежів (за кожен місяць).
Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 01.07.2015 року № 6-94цсІ5, якою Верховний Суд України відступив від правової позиції, викладеної раніше у постанові № 6-81цс13. Згідно зі ст. 360-7 ЦПК України рішення Верховного Суду України є обов'язковим для судів України.
Отже, зобов'язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинне виконуватися щомісяця, тому при розгляді спорів про стягнення на підставі частини першої статті 196 СК України пені від суми несплачених аліментів суд повинен з'ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, установити строк, до якого кожне із цих зобов'язань мало бути виконане, та з урахуванням установленого - обчислити розмір пені виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов'язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму. Така правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 25 квітня 2018 року у справі № 572/1762/15-ц, провадження № 14-37цс18.
Законом України від 17 травня 2017 року № 2037-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів» внесено зміни до статті 196 СК України. Зокрема, частину першу викладено в такій редакції: «1. У разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості».
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів на утримання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 50 936 грн. 28 коп. та задоволення позову в цій частині.
Разом з тим, статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Грошові зобов'язання, відповідальність за які встановлена ст. 625 ЦК України, передбачають насамперед договірні правовідносини.
16 травня 2018 року Велика Палата Верховного Суду, розглядаючи справу № 686/21962/15-ц щодо можливості нарахування 3% річних та інфляційних витрат на грошове зобов'язання, пов'язане із довготривалим невиконанням рішення суду, вважала за необхідне відступити від висновків Верховного Суду України, викладених у згаданих вище постановах, та погодилась із висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2018 року у справі № 910/10156/17 щодо можливості застосування положень статті 625 Цивільного кодексу України до будь-яких грошових зобов'язань незалежно від підстав виникнення.
Однак до правовідносин, що стосуються стягнення заборгованості по аліментах, визначена відповідальність за прострочення сплати аліментів, відповідно до ст. 196 СК України, а тому дія ст. 625 ЦК не поширюється, оскільки наявна спеціальна норма закону, що регулює такий вид зобов'язань, як стягнення аліментів.
Немає також законних підстав для стягнення з відповідача рішенням суду штрафу за несплату аліментів, оскільки повноваження накладати на боржника штраф має державний виконавець відповідно до положень ч. 14 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження».
На підставі викладеного, відповідно до статей 263-265 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 ) пеню за несплату аліментів в сумі 50 936 грн. 28 коп.
В іншій частині позовні вимоги залишити без задоволення.
Стягнути ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь держави судовий збір в розмірі 768 грн. 40 коп.
Платіжні реквізити для сплати судового збору
Отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106
Код отримувача (код ЄДРПОУ) 37993783
Банк отримувача Казначейство України (ЕАП)
Рахунок отримувача UA908999980313111256000026001
Код класифікації доходів бюджету 22030106
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Полтавського апеляційного суду через суд першої інстанції.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення буде виготовлено 29.02.2020 року.
Суддя Ж.О. Кривич