Справа № 361/8420/19
Провадження № 2/361/1349/20
19.02.2020
19 лютого 2020 року Броварський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді Радзівіл А.Г.
за участю секретаря Бас Я.В.
позивача ОСОБА_1
відповідача ОСОБА_2
представника третьої особи Подласої Ю.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Орган опіки та піклування в особі виконавчого комітету Броварської міської ради Київської області про визначення місця проживання дитини,
У листопаді 2019 року позивач звернувся до суду з позовом в якому просить визначити місце проживання його сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з позивачем.
Свій позов обґрунтовує тим, що від зареєстрованого шлюбу сторони мають двох дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 30 січня 2019 року, шлюб між сторонами було розірвано. Судовим наказом Броварського міськрайонного суду Київської області від 31 липня 2018 року, з позивача стягнуто аліменти на утримання дітей у розмірі 1/3 частки від заробітку позивача, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку та не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину, щомісячно, починаючи з 26 липня 2018 року і до досягнення найстаршою дитиною повноліття. 05 вересня 2019 року відповідач самостійно привезла за місцем проживання позивача їхнього сина ОСОБА_3 , який до цього проживав разом з відповідачем, мотивуючи це тим, що відповідач не справляється з вихованням сина і він повинен проживати разом з позивачем. Відтак з 05 вересня 2019 року, син проживає разом з позивачем а донька залишилась проживати разом з матір'ю. Однак не зважаючи на бажання сина проживати разом з позивачем, відповідач не дає повної згоди щодо проживання сина з батьком, у зв'язку з чим позивач змушений звернутися до суду з даним позовом.
Ухвалою судді Броварського міськрайонного суду Київській області Радзівіл А.Г. від 13 грудня 2019 року провадження у вказаній справі відкрито за правилами загального позовного провадження.
Позивача в судовому засіданні позов підтримав в повному обсязі, просив його задовольнити, надав пояснення аналогічні позову.
Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги визнала в повному обсязі, проти задоволення позову не заперечувала.
Представник третьої особи ОСОБА_5 . ОСОБА_6 у судовому засіданні позов підтримувала в повному обсязі, не заперечували щодо задоволення. Суд, розглянувши справу, вислухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи, встановив такі факти і відповідні їм правовідносини та дійшов наступних висновків:
Судом встановлено, що від зареєстрованого шлюбу у сторін народився син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про його народження серії НОМЕР_1 , виданого відділом реєстрації актів цивільного стану Броварського міськрайонного управління юстиції у Київській області, актовий запис № 1274 (а.с. 7).
Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 30 січня 2019 року шлюб між сторонами було розірвано (а.с. 4).
Згідно із судового наказу виданого Броварським міськрайонним судом Київської області від 31 липня 2018 року, встановлено, що з ОСОБА_1 стягнуто аліменти на утримання дітей у розмірі 1/3 частки від заробітку, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку та не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину, щомісячно, починаючи з 26 липня 2018 року і до досягнення найстаршою дитиною повноліття (а.с. 8).
Відповідно до рішення та висновку Виконавчого комітету Броварської міської ради Київської області від 19 листопада 2019 року, встановлено, що орган опіки та піклування виконавчого комітету Броварської міської ради Київської області, враховуючи думку дитини та те що мати не заперечувала щодо визначення місця проживання дитини разом з батьком, вважає за можливе визначити місце проживання малолітнього ОСОБА_3 разом з батьком (а.с. 10, 11-14).
Згідно із довідки № 284 від 21 жовтня 2019 року та довідки про доходи № 676 від 16 жовтня 2019 року, вбачається, що ОСОБА_1 працює в Головному управлінні Національної поліції в Київській області на посаді Начальник сектору реагування патрульної поліції з 07 листопада 2015 року і по теперішній час, його заробітна плата з серпня 2018 року по вересень 2019 року склала 197 708грн. 08 коп. (а.с. 15,16).
Відповідно до службової записки наданої до суду вбачається, що майор поліції ОСОБА_1 за час служби в займаній посаді зарекомендував себе як дисциплінований та енергійний працівник, завжди своєчасно виконує завдання та доручення, на критику реагує вірно та робить належні висновки (а.с. 17).
Згідно із довідок від 24 жовтня 2019 року, встановлено, що ОСОБА_1 не перебуває на обліку у лікаря-нарколога та у лікаря-психіатра (а.с. 18, 19).
Відповідно до довідки № 554 від 23 жовтня 2019 року наданої до суду вбачається, що ОСОБА_3 навчається в Броварській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів № 2 в 2 класі (а.с. 20).
Згідно із наданих до суду актів обстеження житлово-побутових умов від 10 вересня 2019 року та 16 вересня 2019 року, відомо, що ОСОБА_3 проживає разом з батьком ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 ., дитина має окрему кімнату, шафу для речей, місце для іграшок (а.с. 21, 22).
Згідно до ст. 161 Сімейного кодексу України якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення. Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини. Якщо орган опіки та піклування або суд визнав, що жоден із батьків не може створити дитині належних умов для виховання та розвитку, на вимогу баби, діда або інших родичів, залучених до участі у справі, дитина може бути передана комусь із них.
Якщо дитина не може бути передана жодній із цих осіб, суд на вимогу органу опіки та піклування може постановити рішення про відібрання дитини від особи, з якою вона проживає, і передання її для опікування органу опіки та піклування. Згідно до ст. 175 Сімейного кодексу України, майно, набуте батьками і дітьми за рахунок їхньої спільної праці чи спільних коштів, належить їм на праві спільної сумісної власності. Діти мають право на виділ у натурі майна, що є у спільній сумісній власності батьків і дітей. У разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду. Якщо виділ у натурі частки із спільного майна є неможливим (частина друга статті 183 Цивільного кодексу України), діти, які мають право на виділ частки із майна у натурі, мають право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Згідно до ст. 176 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язані передати у користування дитини майно, яке має забезпечити її виховання та розвиток. Права батьків та дітей на користування житлом, яке є власністю когось із них, встановлюються законом. Згідно до ст. 206 Цивільно процесуального кодексу України, Позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв'язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд. Суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє. Враховуючи вищевикладене, а також те що відповідач визнала позов, не заперечувала проти того, що її син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживатиме разом з батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , вважаючи що орган опіки та піклування Броварської міської ради вважає за доцільне визначити місце проживання дитини разом з батьком. Суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню. Керуючись ст. ст. 5, 12, 13, 49, 76, 81, 89, 141, 142, 259, 263 - 265 ЦПК України, суд -
Позов задовольнити.
Визначити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом із батьком ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду через Броварський міськрайонний суд Київської області.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Суддя Радзівіл А.Г.