Справа № 359/1927/20
Провадження № 1-кс/359/537/2020
Бориспільський міськрайонний суд Київської області
06 березня 2020 року слідчий суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , захисників - адвокатів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , перекладача ОСОБА_6 , затриманого ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Борисполі з технічною відеофіксацією клопотання прокурора Бориспільської місцевої прокуратури Київської області ОСОБА_3 відносно
ОСОБА_7 ( ОСОБА_8 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Російської Федерації (РФ), уродженця та проживаючому в РФ, пенсіонера, не судимого, закордонний паспорт громадянина РФ № НОМЕР_1 , дійсний до 12 травня 2022 року,
про застосування тимчасового арешту, -
05 березня 2020 року прокурор Бориспільської місцевої прокуратури Київської області ОСОБА_3 звернувся до суду з даним клопотанням відносно ОСОБА_7 , затриманого працівниками ОКПП "Київ" ДПС України.
Так, згідно клопотання, 03.03.2020 в 20.40 годин, під час оформлення пасажирів рейсу № 459 сполученням «Київ - Стамбул», працівниками Окремого контрольно-пропускного пункту «Київ» Державної прикордонної служби України виявлено та затримано громадянина РФ ОСОБА_7 , відносно якого відбулось спрацювання бази даних «Інтерпол» зі статусом «Розшук» як особи, що перебуває у міжнародному розшуку із характером завдання затримання та арешт.
Вказана особа значиться в міжнародному розшуку з метою арешту та подальшої екстрадиції до Російської Федерації (надалі - РФ) для притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів, пов'язаних із незаконною порубкою лісу та привласнення ввіреного майна.
Відповідно до вимог КПК України, працівниками ОКПП «Київ» відносно громадянина РФ ОСОБА_7 складено протокол затримання особи в порядку ст. 208 КПК України, як особи підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), яка перебуває у міжнародному розшуку.
Під час проведення перевірки законності затримання ОСОБА_9 , в порядку ч. 3 ст. 582 КПК України, через канали Інтерпол отримано ряд документів, що місять дані про вчинення особою злочину на території іноземної держави та обрання щодо неї запобіжного заходу компетентними органами іноземної держави.
Згідно рішення судді Семенівського районного суду Ніжегородської області від 05.02.2016 у кримінальній справі №4245, обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на два місяці відносно громадянина РФ ОСОБА_7 з моменту затримання останнього.
Відповідно інформації компетентних органів Російської Федерації громадянин ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.260 (незаконна вирубка лісу з використанням свого службового становища, здійснене в особливо великих розмірах) та ч.3 ст.160 Кримінального Кодексу РФ (привласнення чужого майна особою з використанням свого службового становища). У порівнянні з законодавством України про кримінальну відповідальність, відповідає ч.1. ст.246 та ч..1 ст.191 КК України, максимальний строк покарання за які передбачено у виді позбавлення волі на строк більше одного року, а тому є екстрадиційним.
Строк давності притягнення ОСОБА_7 до відповідальності за вчинення ним злочинних діянь, відповідно ст. 49 КК України, не закінчився, оскільки злочини вчинено у 2014 році, а строк давності переривався у зв'язку з оголошенням особи в розшук у 2015 році..
Документом, що підтверджує особу затриманого, є його паспорт громадянина Російської Федерації № НОМЕР_1 , який було вилучено у останнього в момент затримання.
Прокурор прохає у клопотанні застосувати до затриманої особи тимчасовий арешт строком на 40 діб з утриманням останнього в ДУ «Київський слідчий ізолятор».
Під час судового розгляду прокурором було внесено зміни до клопотання, постільки ним було помилково зазначено дату складання - 09 січня 2020 року,а правильна дата є саме 05 березня.2020 року. Крім цього у резолютивній частині в другому абзаці клопотання було допущено помилку у прізвищі, кого утримувати в ДУ «Київський слідчий ізолятор» МЮ України та замість прізвища ОСОБА_7 помилково зазначено прізвище ОСОБА_10 . Прокурор прохає зважити на допущені помилки та прийняти їх до уваги.
Під час розгляду даного клопотання в судовому засіданні у присутності перекладача, адвокати ОСОБА_4 і ОСОБА_5 та затриманий ОСОБА_7 проти клопотання заперечували, стверджуючи, що проти затриманого Волошина у РФ порушено кримінальну справу по надуманим та політичним мотивам, а його затримання на території України було незаконним, постільки суперечить вимогам законодавства.
Так адвокати стверджують, що ОСОБА_7 народився та виріс на Україні, по національності - українець і попав до Російської Федерації в 1990 році, коли проходив військову службу на території РФ, де залишився і проживав до серпня 2015 року. Після окупаційної війни Російською Федерацією на території України, ОСОБА_9 було запропоновано прийняти громадянство РФ, але він відмовився, після чого його почали незаконно переслідувати, у зв'язку з чим він був вимушений вилетіти з РФ до Кіпру, де і знаходився до часу затримання. Адвокати та затриманий наголошують на тому, що ОСОБА_7 є політичним біженцем та прилетів на Україну з дружиною до своєї матері, яка проживає у селі Кугаївці Хмельницької області та має негативний стан здоров'я.
Слідчий суддя при винесенні ухвали враховує положення ч. 2 ст. 29 Конституції України, згідно якої ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою не інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановленим законом.
Вимогами ст. 583 Кримінального процесуального кодексу України передбачається, що до затриманої особи, яка вчинила злочин за межами України, застосовується тимчасовий арешт до сорока діб або інший встановлений відповідним міжнародним договором України строк до надходження запиту про її видачу. Прокурор звертається до слідчого судді, у межах територіальної юрисдикції якого здійснено затримання, із клопотанням про застосування тимчасового арешту.
У судовому засіданні встановлено, що відносно громадянина Російської Федерації ОСОБА_7 відбулось спрацювання бази даних МОКП «Інтерпол» зі статусом «Розшук» як особи, що перебуває у міжнародному розшуку із характером завдання затримання та арешт з метою подальшої екстрадиції до РФ для притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів, передбачених ч.3 ст.260 (незаконна вирубка лісу з використанням свого службового становища, здійснене в особливо великих розмірах) та ч.3 ст.160 Кримінального Кодексу РФ (привласнення чужого майна особою з використанням свого службового становища). У порівнянні з законодавством України про кримінальну відповідальність, відповідає ч.1. ст.246 та ч..1 ст.191 КК України, максимальний строк покарання за які передбачено у виді позбавлення волі на строк більше одного року, а тому є екстрадиційним.
Відповідно до наданих суду документів - індивідуального звіту та листа НЦБ Москва, відносно ОСОБА_7 заведено кримінальну справу №2016/25254 за п.3 ст.160, п.3 ст.260 КК Росії і він знаходиться у міжнародному розшуку за номером 2016/25255 від 14.04.2016 року.
Даний факт підтверджується також постановою притягнення до відповідальності, постановою про оголошення в розшук та постановою про обрання міри запобіжного заходу - взяття під варту.
Зазначені письмові документи належним чином переведені та завірені відповідною печаткою.
Строк давності притягнення ОСОБА_7 до кримінальної відповідальності за вчинені ним злочини, відповідно ст. 49 Кримінального кодексу України, не закінчився, оскільки злочини вчинено у 2014 році, а строк давності переривався у зв'язку з оголошенням особи в розшук у 2015 році.
Захисниками затриманого ОСОБА_7 було заявлено клопотання та надано копії документів про сімейний стан затриманого, копії свідоцтв про народження дітей, посвідчень, копії документів на житло у Хмельницькій області та інші. Зазначені копії невідомого надходження, не завірені належним чином, деякі з них не читаються, тому слідчий суддя не може дати їм належну оцінку.
В той же час жодного доказу та жодної підстави, що мають значення для вирішенню питання про застосування тимчасового арешту, передбаченого ч.6 ст.583 КПК України, адвокати та затриманий не надали.
Також слідчий суддя критично ставиться до пояснень затриманого та його захисників, які намагалися політизувати події та обставини, стверджуючи, що кримінальну справу відносно ОСОБА_7 було порушено із політичних міркувань, незаконно по наступним підставам
Як встановлено, затриманий ОСОБА_7 з 1990 року по серпень 2015 рік проживав на території РФ, там же здобув вищу освіту, має дружину та трьох дітей, останній час працював начальником Виправної колоній №14 в Ніжегородській області Росії, звання - підполковник. Як слідує із пояснень ОСОБА_9 та аналізу його закордонного паспорту, затриманий був матеріально забезпеченою особою, неодноразово літав до республіки Кіпр, останнього разу, разом з дружиною та двома дітьми - у серпні 2015 року, коли меншій дитині ще не було одного місяця. Кримінальну справу відносно нього було порушено 16.07.2015 року.
Відповідно до ч.8 ст.584 КПК України, при розгляді клопотання слідчий суддя не досліджує питання про винуватість та не перевіряє законність процесуальних рішень, прийнятих компетентними органами іноземної держави у справі стосовно особи, щодо якої надійшов запит про видачу.
Відповідно до ч. 4 ст. 583 КПК України, прокурор в своєму клопотанні до слідчого судді про застосування тимчасового арешту зобов'язаний надати протокол затримання особи, документи, що містять данні про вчинення особою злочину на території іноземної держави та обрання щодо неї запобіжного заходу компетентним органом іноземної держави, а також документи, що посвідчують особу затриманого.
Згідно п. 10 ч. 1 ст. 541 КПК України, тимчасовий арешт - це взяття під варту особи, розшукуваної за вчинення злочину за межами України, на строк, визначений КПК України або міжнародним договором України, до отримання запиту про видачу (екстрадицію).
Крім того, тимчасовий арешт за своєю правовою природою є спеціальним запобіжним заходом, який застосовується виключно у межах міжнародно-правового співробітництва компетентних органів держав, що стосується видачі осіб відповідно до вимог Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах 1994 року (далі по тексту - Конвенція).
Так, відповідно ст. 56 Конвенції Договірні Сторони зобов'язуються відповідно до умов, передбаченими цією Конвенцією, за вимогою видавати один одному осіб, що знаходяться на їх території, для притягнення до кримінальної відповідальності або для приведення вироку у виконання. Видача для притягнення до кримінальної відповідальності провадиться за такі діяння, які за законами запитуючої і запитуваної Договірних Сторін є карними і за здійснення яких передбачається покарання у виді позбавлення волі на термін не менше одного року або більш тяжке покарання.
Згідно ч. 1 ст. 61 Конвенції особа, видача якої потрібна, за клопотанням може бути узята під варту і до одержання вимоги про видачу. У клопотанні повинно бути посилання на постанову про узяття під варту або на вирок, що вступив у законну силу, і вказівка на те, що вимога про видачу буде представлена додатково. Клопотання про узяття під варту до одержання вимоги про видачу може бути передано поштою, телеграфом, телексом або телефаксом.
Відповідно Постанови Пленуму Верховного Суду України за № 16 від 08 жовтня 2004 року «Про деякі питання застосування законодавства, яке регулює порядок і строки затримання (арешту) осіб при вирішенні питань, пов'язаних з екстрадицією» при вирішенні питання про тимчасовий арешт особи з метою її видачі іноземній державі суд повинен перевірити наявність запиту та відповідних документів, визначених договором, на підставі яких вирішується питання про екстрадицію, а також відсутність обставин, що перешкоджають видачі або передачі.
На момент розгляду клопотання про тимчасовий арешт, суду надано належні документи, що підтверджують особу затриманого, які надали можливість пересвідчитись у тому, що особа, яка затримана, та яка перебуває в міжнародному розшуку у зв'язку з пред'явленням обвинувачення на території Російської Федерації, є одним і тим же громадянином.
Підстав для не застосування тимчасового арешту в ході розгляду клопотань судом не встановлено.
На підставі вищевикладеного, суд вважає необхідним і достатнім для дотримання балансу інтересів фізичної особи (затриманого) та держави, на підставі ч.1 ст.583 КПК України застосувати тимчасовий арешт щодо громадянина Російської Федерації ОСОБА_7 .
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 376, 582, 583, слідчий суддя -
Клопотання прокурора Бориспільської місцевої прокуратури Київської області ОСОБА_3 про застосування тимчасового арешту щодо громадянина Російської Федерації ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_7 ( ОСОБА_8 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , тимчасовий арешт на строк 40 (сорок) діб.
Строк тимчасового арешту слід рахувати з моменту затримання ОСОБА_7 ( ОСОБА_8 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто з 20.40 год. 03 березня 2020 року.
Ухвала слідчого судді діє протягом 40 (сорока) діб до 22.40 год. 12 квітня 2020 року включно.
Громадянина Російської Федерації ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , утримувати в Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Копія ухвали слідчого судді підлягає перекладу затриманому на мову, якою останній володіє вільно.
Слідчий суддя « ОСОБА_1 »