Справа № 362/1244/20
Провадження № 1-кп/362/410/20
10 березня 2020 року Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
потерпілої - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
захисника - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні №12020110140000278 від 31.01.2020 року за обвинуваченням
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Артемівськ (Бахмут) Донецької області, громадянина України, українця, непрацюючого, що має повну загальну середню освіту, неодруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого,
за вчинення злочинів, передбачених ч.3 ст.15 та ч. 3 ст.185 КК України, -
До Васильківського міськрайонного суду Київської області надійшли матеріали кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 за вчинення злочинів, передбачених ч. 3 ст. 15 та ч. 3 ст. 185 КК України.
В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, посилаючись на те, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України не зменшилися, та просив призначити дане кримінальне провадження до розгляду, оскільки обвинувальний акт відповідає вимогам КПК України.
Обвинувачені та його захисник щодо заявленого прокурором клопотання про продовження строків тримання під вартою не заперечували, щодо призначення справи до судового розгляду не заперечували.
Потерпіла в судовому засіданні клопотання прокурора підтримала.
Вислухавши думку учасників судового провадження, суд дійшов до наступних висновків.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта ,чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк , що не може перевищувати двох місяців.
Відповідно до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам переховуватися від суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином або продовжити злочину діяльність. При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, має бути враховано тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу обвинуваченого та розмір заподіяної ним майнової шкоди.
У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси поваги до особистої свободи.
Суд вважає за доцільне продовжити тримання обвинуваченому ОСОБА_5 під вартою, оскільки обвинувачений раніше судимий, ризики переховування обвинуваченого від суду та вчинення ним нових злочинів залишилися, тому застосування більш м'ягкого запобіжного заходу не забезпечить його належної процесуальної поведінки.
Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою обгрунтоване, оскільки на даний час ризики та обставини, передбачені п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які були підставою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого, не змінилися та продовжують існувати.
Крім того, на даній стадії процесу судом не допитані всі свідки, не досліджені матеріали провадження.
Суд також враховує те, що будь-які дані, які б свідчили про неможливість тримання обвинуваченого під вартою, сторонами кримінального провадження суду не надавалися.
Зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи та не суперечить практиці Європейського суду з прав людини і вимогам Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, зокрема, правовим позиціям, викладеним в п.35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції», суд вважає необхідним продовжити щодо обвинуваченого винятковий вид запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки застосування більш м'яких запобіжних заходів не буде достатнім для забезпечення відсутності визначених вище ризиків.
Тому, суд приходить до висновку про необхідність продовження строку застосування до обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ще на 60 днів.
Угод про визнання винуватості чи про примирення у порядку ст.ст. 468-475 КПК України до суду не надійшло. Підстав для закриття кримінального провадження не вбачається. Обвинувальний акт складено у відповідності до вимог кримінального процесуального законодавства, при його затвердженні прокурором дотримані вимоги закону. Підстав для направлення обвинувального акту для визначення підсудності не встановлено, дане кримінальне провадження підсудне Васильківському міськрайонному суду Київської області. Клопотань про обрання обвинуваченому запобіжного заходу не надійшло.
Таким чином, є достатні підстави для призначення даного кримінального провадження до судового розгляду у відкритому судовому засіданні.
На підставі викладеного, керуючись ст. 331 КПК України, суд, -
Призначити кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 , за вчинення злочинів, передбачених ч. 3 ст.15 та ч. 3 ст. 185 КК України до судового розгляду у відкритому судовому засіданні в приміщенні Васильківського міськрайонного суду Київської області на 26.03.2020 р. о 16 год. 00 хв.
Розгляд кримінального провадження здійснювати суддею одноособово.
Клопотання прокурора про продовження строків тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк тримання під вартою в Державній установі Київському слідчому ізоляторі на 60 днів до 08 травня 2020 року, включно.
В силу вимог ч. 3 ст. 183, п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України визначити розмір застави ОСОБА_5 в розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 168160 грн.
У разі внесення застави, на ОСОБА_5 покласти обов'язки, передбачені п.п. 1, 2, 3, 4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України:
1) прибувати до суду, прокурора за першою вимогою;
2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований: АДРЕСА_1 , без дозволу прокурора або суду;
3) повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
4) утримуватися від спілкування з потерпілим та свідками по справі;
5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Згідно з ч.7 ст.182 КПК України обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Київській області (код одтримувача (ЄДРПОУ): 26268119 , р/р: UA768201720355259001000018661 , Банк отримувача : Держказначейська служба України, м.Київ.
Відповідно до ч.3, 8 ст.182, ч.5 ст.194 КПК України, обвинуваченому роз'яснити обов'язки і наслідки їх невиконання, а саме у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до прокурора, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Васильківський міськрайонний суд Київської області протягом семи днів з дня її проголошення.
Суддя ОСОБА_1