Справа № 161/522/20
Провадження № 3/161/587/20
04 березня 2020 року Суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Рудська С.М., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
18.12.2019 року о 21:45 год., ОСОБА_1 , в с. Озерце Луцького р-ну, по вул.. Центральна, керував транспортним засобом VOLVO V40, д.н.з. НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги п. 2.9 «а» ПДР України. Огляд на стан сп'яніння, у встановленому законом порядку, проводився у лікаря-нарколога КП «ВОНД» за адресою: м. Луцьк, вул. Карбишева, 2.
Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 повторно не з'явився, причини неявки суду не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується судовими повістками, які надсилалися останньому за адресою, яка була ним вказана особисто у протоколі про адміністративне правопорушення. Будь-яких заяв чи клопотань від нього на адресу суду не надходило.
Зі змісту ст. 268 КУпАП слідує, що під час відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, справу може бути розглянуто лише у випадках коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи в якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, а також визначено перелік адміністративних правопорушень, при розгляді яких присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов'язковою.
Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Як зазначено у рішенні Європейського Суду з прав людини в справі «Пономарьов проти України», сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Так, про наявність провадження в Луцькому міськрайонному суді Волинської області ОСОБА_1 було відомо достовірно, про що свідчить його власноруч написана розписка про те, що його повідомлено про дату, час та місце розгляду справи, призначеної на 24.02.2020 року о 10:30 год. (а.с. 17).
Крім того, ОСОБА_1 під час розгляду даної справи скористався своїм правом на правову допомогу, забезпечивши явку в судові засідання свого захисника - адвоката Урина О.І.
Проте, всупереч вищевказаній практиці Європейського Суду, ОСОБА_1 знаючи про наявність судового провадження відносно нього, не вжив жодних заходів з метою з'ясування дати та часу розгляду справи, а відтак і не з'явився в судове засідання без поважних причин.
Враховуючи вищевикладене, а також з урахуванням того, що під час розгляду справи про адміністративні правопорушення за ст. 130 КУпАП не передбачається обов'язкова присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за відсутності ОСОБА_1 .
Дослідивши письмові та електронні докази, які містяться в матеріалах справи, суд приходить до наступного.
Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, також підтверджуються наступними доказами, які містяться в матеріалах справи та були досліджені під час її розгляду, а саме:
-протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 218106 від 18.12.2019 року, складеним поліцейським СРПП Ківерцівського ВП ГУНП у Волинській області Ковзоловичем М.М. відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с. 1);
-висновком КП «ВОНД» № 3061 від 18.12.2019 року щодо результатів медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, з якого слідує, що за результатами огляду ОСОБА_1 о 22:20 год. 18.12.2019 року було встановлено, що останній перебуває у стані алкогольного сп'яніння (а.с. 2);
-актом медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 3061 від 18.12.2019 року, на підставі якого посадовою особою КП «ВОНД» було видано вищевказаний висновок (а.с. 30);
-відеозаписом з нагрудного відеореєстратора патрульного поліцейського на якому відображені події, що мали місце 18.12.2019 року за участі ОСОБА_1 , під час проходження ним огляду на стан алкогольного сп'яніння. З вказаного відеозапису вбачається, що за наслідками проходження ОСОБА_1 тесту на стан алкогольного сп'яніння за допомогою технічного приладу «Drager Alcotest 6510», з його згоди, результат виявився позитивним - 0,36 %о. Огляд проводився лікарем-наркологом КП «ВОНД» (а.с. 34);
-поясненнями допитаного в судовому засіданні у якості свідка поліцейського СРПП Ківерцівського ВП ГУНП у Волинській області ОСОБА_2 який пояснив, що 18.12.2019 року о 21:45 год., в с. Озерце Луцького р-ну, по вул. Центральна, ним було зупинено транспортний засіб VOLVO, на іноземній реєстрації під керуванням ОСОБА_1 . Надалі, в останнього було виявлено явні ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, нечітка вимова та нестійка хода. При цьому, ОСОБА_1 зазначив, що дійсно вживав алкоголь, у зв'язку з чим його було доставлено до КП «ВОНД».
Об'єктивних підстав ставити під сумнів показання свідка ОСОБА_2 у суду немає, належних та допустимих доказів будь-якої зацікавленості свідка у результаті розгляду справи, ОСОБА_1 суду не надано, а судом в ході розгляді справи не отримано.
Той факт, що свідок ОСОБА_2 є співробітником поліції, сам по собі, на думку суду, не свідчить про його зацікавленість у результаті розгляду даної справи.
Свідок ОСОБА_2 попереджений судом про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання і відмову від дачі показань за ст. ст. 384, 385 КК України, що підтверджується його підписом, тому у суду відсутні підстави ставити під сумнів дані покази.
Крім того, показання свідка ОСОБА_2 об'єктивно узгоджуються з подіями, відображеними на відеозаписах з відеореєстратора автомобіля патрульної поліції та нагрудного відеореєстратора патрульного поліцейського.
Диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно п. 2.9 «а» ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п.п. 2, 3 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - Інструкція), - огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Отже, поліцейський вправі пред'явити до водія транспортного засобу вимогу пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану сп'яніння за наявності підстав вважати, що водій перебуває в стані, зокрема, алкогольного сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
В даному випадку, підстави вважати, що ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп'яніння, у інспектора поліції були в наявності. Так, інспектором поліції було встановлено, що у ОСОБА_1 спостерігається порушення мови та нестійка хода, а також відчувається запах алкоголю з порожнини рота.
Частиною 4 ст. 266 КУпАП передбачено, що огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення.
Згідно п. 15 Розділу ІІІ Інструкції, - за результатами огляду на стан сп'яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акта медичного огляду.
Як вбачається з акту медичного огляду № 3061 від 18.12.2019 року, огляд ОСОБА_1 на стан сп'яніння проводився у КП «ВОНД» 18.12.2019 року, точний час огляду 22:20. За результатами медичного огляду, який склав 0,36 %0, було встановлено, що ОСОБА_1 перебуває в стані алкогольного сп'яніння.
Підстави вважати, що ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп'яніння, у поліцейського СРПП Ківерцівського ВП ГУНП у Волинській області Ковзоловича М.М. виникли під час зупинки останнього 18.12.2019 року о 21:30 год. в в с. Озерце Луцького р-ну, по вул. Центральна, а тому огляд ОСОБА_1 на стан сп'яніння був проведений лікарем закладу охорони здоров'я в межах двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення.
Відповідно до п. 16 Розділу ІІІ Інструкції, - висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння), видається на підставі акта медичного огляду.
Так, на підставі вищевказаного акту медичного огляду № 3061 від 18.12.2019 року, лікарем КП «ВОНД» було видано висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння, яким було остаточно встановлено, що ОСОБА_1 на час проведення медичного огляду 18.12.2019 року о 22:20, перебував у стані алкогольного сп'яніння.
Об'єктивні підстави ставити під сумнів достовірність висновку щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння, виданого на підставі акту медичного огляду № № 3061 від 18.12.2019 року, у суду відсутні, в свою чергу, ОСОБА_1 доказів його (висновку) неналежності суду надано не було.
Також, результати огляду за допомогою газоаналізатора «Drager Alcotest 6510» AREJ-0141, яким 18.12.2019 року було виявлено стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 під час керування ним транспортним засобом, є належним доказом у справі, що підтверджується свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 5/2-3-1784, яке чинне до 13.09.2020 року (а.с. 31).
Підсумовуючи вищевказане, суд приходить до переконання, що процедура виявлення у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп'яніння, а також фактичне встановлення такого стану, була проведена інспектором поліції у повній відповідності до вимог чинного законодавства України.
Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Статтею 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
За таких обставин, оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Санкція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає накладення штрафу на водіїв у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно п. 1.10 ПДР України «водій» - це особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення ДПР18 № 218106 від 18.12.2019 року, у ОСОБА_1 за наслідками складення адміністративних матеріалів було тимчасово вилучено посвідчення водія серії НОМЕР_2 від 26.07.2008 року.
Отже, санкція ч. 1 ст. 130 КУпАП, за якою ОСОБА_1 притягується до адміністративної відповідальності (як інша особа), тягне за собою виключно накладення штрафу на водіїв у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
При накладенні стягнення, судом враховується характер вчиненого правопорушення, яке відноситься до категорії порушень підвищеної суспільної небезпечності в сфері безпеки дорожнього руху, особу порушника, ступінь його вини.
Обставини, що пом'якшують чи обтяжуються відповідальність ОСОБА_1 судом не вбачається.
Крім того, на глибоке переконання суду, керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння є найбільш тяжким порушенням у сфері безпеки дорожнього руху. Тяжкість обумовлена ступенем суспільної небезпеки, яка завдається вказаним діянням.
Так, водій у стані сп'яніння є загрозою для життя та здоров'я інших учасників дорожнього руху: водіїв, пішоходів, велосипедистів, а також і для самого себе та власності третіх осіб.
Враховуючи всі обставини справи та особу правопорушника, суд приходить до висновку, що на ОСОБА_1 слід накласти адміністративні стягнення у виді штрафу в розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
Дана міра адміністративного стягнення буде необхідною і достатньою для попередження особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від скоєнні нових адміністративних правопорушень.
На підставі ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 слід також стягнути судовий збір у сумі 420 грн. 40 коп.
На підставі ст. 130 КУпАП, керуючись ст. ст. 40-1, 283, 284 КУпАП, суддя, -
Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 600 (шестиста) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 10200 (десять тисяч двісті) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 420 (чотириста двадцять) грн. 40 коп.
Постанова може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду через Луцький міськрайонний суд Волинської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Луцького міськрайонного
суду Волинської області С.М. Рудська