Справа № 127/26659/16-а
05 березня 2020 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Шидловського В.Б.
суддів: Боровицького О. А. Матохнюка Д.Б.
за участю:
секретаря судового засідання: Ткач В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами постанови Вінницького апеляційного адміністративного суду від 25 травня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправними дій щодо відмови у перерахунку пенсії та обмеження її розміру і зобов'язання вчинення певних дій,
В січні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Сьомого апеляційного адміністративного суду із заявою про перегляд постанови Вінницького апеляційного адміністративного суду від 25 травня 2017 року за виключними обставинами.
Заявник просить скасувати вказану постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду у даній справі та залишити без змін постанову Вінницького міського суду від 29 березня 2017 року.
Обґрунтовуючи подану заяву, позивач послався на рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 року № 7-р(ІІ)/2019, яким визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційним), положення частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.
На переконання заявника, визнання Конституційним Судом України неконституційним положення закону, яке стало визначальним при ухваленні постанови судом апеляційної інстанції в 2017 році, є виключною обставиною у даній адміністративній справі і є підставою для її перегляду.
У відзиві на заяву позивача про перегляд рішення суду за виключними обставинами, відповідач, зазначивши, що рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 року №7-р(ІІ)/2019 не може вплинути на спірні відносини, оскільки останні виникли до прийняття такого рішення, просив залишити вказану заяву без задоволення.
Також від Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області надійшло клопотання про заміну Управління Пенсійного фонду України в м.Вінниці на його правонаступника.
Згідно ст.52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.
Як встановлено судом апеляційної інстанції, правонаступником Управління Пенсійного фонду України у м.Вінниця відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018 року № 628 «Деякі питання функціонування органів Пенсійного фонду» є Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.
За таких обставин, наявні підстави для заміни відповідача - Управління Пенсійного фонду України в м.Вінниця, його правонаступником - Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи заявника, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що заява ОСОБА_1 задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, ОСОБА_1 з 1 жовтня 2003 року перебуває на обліку в органах Пенсійного фонду України і отримує пенсію за вислугою років, обчислену відповідно до вимог ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» в розмірі 90 відсотків середньомісячного заробітку на час виходу на пенсію.
У зв'язку із прийняттям Кабінетом Міністрів України 9 грудня 2015 року постанови №1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів», якою було затверджено нові схеми посадових окладів працівників органів прокуратури ОСОБА_1 9 червня 2016 року звернувся до управління Пенсійного фонду України в м.Вінниці із заявою про перерахунок пенсії за вислугу років відповідно до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру», в редакції чинній на час призначення пенсії у розмірі 90 відсотків від суми середньомісячного заробітку відповідно до довідки від 26 травня 2016 року № 18/166.
Управління Пенсійного фонду України в м.Вінниці листом від 15 червня 2016 року повідомило позивача в перерахунку пенсії посилаючись на Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року № 213-VIII, відповідно до якого у період з 1 червня 2015 року скасовані норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне грошове утримання призначається відповідно до законів «Про державну службу», «Про судоустрій і статус суддів», «Про прокуратуру». Отже, з 1 червня 2015 року пенсії в порядку та на умовах, визначених вищезазначеними законами, не призначаються, раніше призначені пенсії не перераховуються.
Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, ОСОБА_1 звернувся до суду.
Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 29 березня 2017 року позовні вимоги ОСОБА_1 було задоволено.
Визнано протиправними дії управління Пенсійного фонду України у м.Вінниці щодо відмови у перерахунку пенсії за вислугу років.
Зобов'язано управління Пенсійного фонду України у м.Вінниці перерахувати ОСОБА_1 пенсію із середньомісячного заробітку відповідно до довідки прокуратури Вінницької області від 26 травня 2016 року № 18/166 про заробітну плату, в розмірі 90 відсотків від зазначеного у ній середньомісячного заробітку з 1 липня 2016 року з урахуванням фактично отриманих виплат.
Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 25 травня 2017 року апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м.Вінниці було задоволено.
Постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 29 березня 2017 року - скасовано та ухвалено нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 - відмовлено.
Переглядаючи судові рішення в касаційному порядку, Верховний Суд постановою від 10 липня 2018 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишив без задоволення, а постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 25 травня 2017 року - без змін.
Перевіривши обґрунтованість доводів заявника наявними доказами та змістом відповідних норм права, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Підстави перегляду судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами встановлені статтею 361 КАС України, відповідно до частини 1 якої судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.
За приписами пункту 1 частини 5 статті 361 КАС підставами для перегляду судових рішень у зв'язку з виключними обставинами є встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.
Рішенням Другого сенату Конституційного Суду України за конституційними скаргами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII від 13 грудня 2019 року № 7-р(II)/2019 справа № 3-209/2018(2413/18, 2807/19), визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.
Частиною другою статті 152 Конституції України передбачено, що закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Зі змісту наведеної норми вбачається, що за загальним правилом рішення Конституційного Суду України змінює законодавче регулювання лише для правовідносин, що матимуть місце з дати ухвалення рішення, якщо інше не встановлено самим рішенням.
Статтею 91 Закону України "Про Конституційний Суд України" встановлено, що закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Конституційним Судом України в рішенні від 13 грудня 2019 року № 7-р(II)/2019 вказано про втрату чинності положеннями Закону № 1697-VII, з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, та установлено наступний порядок виконання цього Рішення:
- частина двадцята статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення;
- частина двадцята статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції:
"20. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв'язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки".
Таким чином, саме з 13 грудня 2019 р. втратили чинність положення частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами, згідно із якими повноваження щодо визначення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури делеговано Кабінету Міністрів України.
Відповідно, саме з 13.12.2019 р., з дня втрати чинності положеннями частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами, підлягає застосуванню частина двадцята статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII в первинній редакції: "Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв'язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки".
Оскільки, як на час виникнення спірних правовідносин, звернення позивача до суду, розгляду справи судом першої інстанції, так і станом на дату прийняття Вінницьким апеляційним адміністративним судом постанови від 14 березня 2017 року, положення частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами, діяли в прийнятій редакції і умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначалися Кабінетом Міністрів України, у суду відсутні підстави вважати рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2019 року № 7-р(II)/2019 виключною обставиною для перегляду постанови Вінницького апеляційного адміністративного суду від 14.03.2017 у справі № 686/25462/16-а.
Визнання неконституційними певних положень чинного законодавства в подальшому, не може мати наслідком визнання протиправними дій/рішень відповідача, які були вчинені/прийняті до визнання таких норм неконституційними, оскільки відповідач є територіальним органом виконавчої влади, який в своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, указами Президента, постановами Верховної Ради України, актами Кабінету міністрів, які прийняті відповідно до Конституції та законів України, іншими нормативно-правовими актами, а тому він не мав підстав не враховувати чинні на час прийняття відповідного рішення норми законодавства.
За таких обставин, Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2019 року № 7-р(II)/2019 не може змінювати правове регулювання правовідносин, оскільки такі виникли до прийняття такого рішення, а останнє не містить положень, які б поширювали його дію на правовідносини, що виникли до набрання ним чинності.
Колегія суддів зазначає, що встановлення Конституційним Судом України неконституційності окремого положення закону, застосованого судом при вирішенні справи, надає лише право на перегляд такого судового рішення за виключними обставинами, а не є беззаперечною обставиною за наявності якої суд зобов'язаний ухвалити судове рішення на користь особи, яка звертається із заявою про перегляд судового рішення за виключними обставинами.
При цьому колегія суддів звертає увагу, що наведене не перешкоджає позивачу звернутися до суб'єкта владних повноважень із відповідною заявою про захист його прав на підставі зазначеного Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 року.
Враховуючи викладене, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 , про перегляд за виключними обставинами постанови Вінницького апеляційного адміністративного суду від 25 травня 2017 року у справі № 127/26659/16-а, оскільки рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 року №7-р(ІІ)/2019 не вплинуло на правильність висновків апеляційного суду під час ухвалення постанови, про перегляд якої просив заявник.
Крім того, колегія суддів зазначає, відповідно до п.1 ч.5 ст.361 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для перегляду судових рішень у зв'язку з виключними обставинами є встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.
Відповідно до ч.4 ст.368 КАС України за результатами перегляду рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд може:
1) відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі;
2) задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення;
3) скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.
Положеннями ч.ч.1, 2 ст.369 КАС України передбачено, що у разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу. Судове рішення за наслідками провадження за нововиявленими або виключними обставинами може бути оскаржено в порядку, встановленому цим Кодексом для оскарження судових рішень суду відповідної інстанції.
Враховуючи вищенаведене, доводи заяви про перегляд за виключними обставинами постанови Вінницького апеляційного адміністративного суду від 25.05.2017 у даній справі у зв'язку з виключними обставинами є необґрунтованими, що свідчить про наявність підстав для відмови у задоволенні такої заяви.
Щодо клопотання позивача про повернення сплаченого судового збору, колегія суддів зазначає наступне.
З матеріалів справи встановлено, що при поданні заяви про перегляд постанови Вінницького апеляційного адміністративного суду від 25 травня 2017 року за виключними обставинами, ОСОБА_1 сплатив судовий збір відповідно до квитанції №19 від 30.01.2020 року в розмірі 826 грн. 80 коп.
Разом з тим, колегія суддів зазначає, що задля не створення додаткових умов доступу до правосуддя у вигляді вимоги сплатити судовий збір за подання заяви, оскільки ЗУ "Про судовий збір" це не передбачається (аналогічна правова позиція зазначена Верховним Судом в постанові від 22.01.2020 справа №440/207/19) та враховуючи неоднозначне тлумачення КАС України щодо сплати судового збору за подання заяви за виключними обставинами в редакції до 08.02.2020, відсутності в ЗУ "Про судовий збір" вимоги щодо сплати судового збору за подання заяви за виключними обставинами, колегія суддів приходить до висновку про задоволення заяви щодо повернення судового збору ОСОБА_1 за подання заяви про перегляд судового рішення за виключними обставинами в розмірі 826 грн. 80 коп.
Керуючись ст.ст. 325, 328, 329, 361, 369 КАС України, суд
у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд постанови Вінницького апеляційного адміністративного суду від 25 травня 2017 року за виключними обставинами у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Клопотання ОСОБА_1 про повернення сплаченого збору за подання заяви про перегляд постанови Вінницького апеляційного адміністративного суду від 25 травня 2017 року за виключними обставинами задовольнити.
Повернути ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) судовий збір в розмірі 826 грн. 80 коп. сплачений відповідно до квитанції №19 від 30.01.2020 року за подання заяви про перегляд постанови Вінницького апеляційного адміністративного суду від 25 травня 2017 року за виключними обставинами.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Ухвала суду складена в повному обсязі 10 березня 2020 року.
Головуючий Шидловський В.Б.
Судді Боровицький О. А. Матохнюк Д.Б.