03 березня 2020 р. Справа № 480/4727/19
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Шевченко І.Г.,
за участю секретаря судового засідання - Мельник О.П.,
позивача - ОСОБА_1 ,
представника відповідача - Свистуна Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ в Сумській області), в якій просив:
1) зобов'язати ГУ ПФУ в Сумській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 із включенням до грошового забезпечення з якого нараховується пенсія, суми матеріальної допомоги на оздоровлення, виплаченої у травні 2018 року в розмірі 22529,40грн. та у квітні 2019року в розмірі 23445,00грн.; суми матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, виплаченої у грудні 2018 року в розмірі 21683,40грн.,
з яких було сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне страхування з урахуванням раніше виплаченої суми пенсії починаючи з 11.04.2019, тобто з дати призначення пенсії;
2) зобов'язати ГУ ПФУ в Сумській області призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років відповідно до п."а" ст.12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнені і військової служби, та деяких інших осіб" відповідно до поданої позивачем заяви про призначення відповідної пенсії.
Свої вимоги, зокрема, мотивував тим, що відповідачем, на порушення вимог Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей" при призначенні пенсії позивачу протиправно не були враховані одноразові додаткові види грошового забезпечення, зокрема, матеріальна допомога на оздоровлення, виплачена у травні 2018 року та у квітні 2019 року, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, виплачена у грудні 2018 року, з яких були сплачені страхові внески на загальнообов'язкове державне страхування.
Ухвалою суду від 25.11.2019 вказану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Представником відповідача подано до суду відзив на позовну заяву (а.с.29-30), в якому представник ГУ ПФУ у Сумській області просив відмовити у задоволенні позову, оскільки відповідно до статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 грошове забезпечення військовослужбовців та прирівняних до них осіб складається з основних видів (окладу за штатною посадою, окладу за військове або спеціальне звання та процентної надбавки за вислугу років) і додаткових, що надаються щомісяця, а також премії. Тобто, згадані виплати мають носити постійний характер та виплачуватись щомісяця.
Ухвалою суду від 18.12.2019 вказану позовну заяву було залишено без руху (а.с.40) та після усунення позивачем недоліків ухвалою суду від 24.12.2019 продовжено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (а.с.44).
Ухвалою суду від 29.01.2020 ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін та призначено судове засідання на 13.02.2020 (а.с.52).
Позивачем подано до суду додаткові письмові пояснення (а.с.56-64), в якому ОСОБА_1 позовні вимоги з підстав, викладених у позові підтримав та просив суд їх задовольнити.
Ухвалою суду від 13.02.2020 було виділено в самостійне провадження позовні вимоги ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в Сумській області про зобов'язання відповідача призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років відповідно до п.«а» ст.12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнені і військової служби, та деяких інших осіб» відповідно до поданої ОСОБА_1 заяви про призначення відповідної пенсії та стягнення судових витрат у розмірі 768,40грн. (а.с.67) та у зв'язку з неявкою представника відповідача в судове засідання, відкладено розгляд справи на 03.03.2020 (а.с.68).
Позивач в судовому засіданні позові вимоги підтримав з підстав, викладених у позові та додаткових письмових поясненнях та просив суд їх задовольнити.
Представник відповідача проти позову заперечував з підстав, викладених у відзиві та просив суд у задоволенні позову відмовити.
Дослідивши наявні матеріали справи, заяви по суті справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи та об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом було встановлено, що з 11.04.2019 ОСОБА_1 було призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 9 квітня 1992 року №2262-XII (далі - Закон від 09.04.1992 №2262-ХІІ), виходячи з 54% грошового забезпечення при вислузі 29 років, що підтверджується копією повідомлення про призначення пенсії (а.с.24), та вбачається з позову і відзиву (а.с.29).
При цьому, розмір пенсії позивачу на момент її призначення відповідачем був обчислений на підставі грошового атестату від 09.04.2019 №000003 (а.с.16,34) та довідки від 22.10.2019 №4/34-291 про грошове забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 31.03.2019 (а.с.15,33).
У листопаді 2019 року позивач отримав довідку державної установи "Сумська виправна колонія (№116)" від 19.11.2019 №4/34-324 (а.с.14), відповідно до якої позивачеві за період з 01.03.2018 по 31.03.2019 було нараховано та виплачено матеріальну допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, компенсацію невикористаної відпустки. При цьому, у вказаній довідці було вказано, що на матеріальну допомогу на оздоровлення та матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, а також на компенсацію невикористаної відпустки було нараховано єдиний внесок та перерахований у повному обсязі за належністю.
Позивач звернувся до відповідача із заявою, відповідно до якої просив провести перерахунок пенсії згідно довідки від 19.11.2019 №4/34-324 з урахуванням до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, сум матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань (а.с.13).
Однак, листом від 08.11.2019 №2063/Г-11 (а.с.17) відповідач повідомив ОСОБА_1 про те, що в силу положень ч.3 ст.4 Закону від 09.04.1992 №2262-ХІІ та п.7 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 до складу додаткових видів, з яких здійснюється обчислення пенсії (її перерахунок), не включаються одноразові виплати, такі як матеріальна допомога на оздоровлення, вирішення соціально-побутових питань, одноразова грошова допомога при звільненні та компенсація за невикористану відпустку.
Позивач не погодився з такими діями відповідача та звернувся до суду за захистом своїх прав.
Відмовляючи у задоволенні позову та надаючи правову оцінку правовим відносинам, що склались в даному випадку між сторонами, суд виходить з наступного.
Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною першою статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон №2011-XII) встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Згідно з частинами другою, третьою статті 9 Закону № 2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Таким чином, до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири види складових:
1) посадовий оклад;
2) оклад за військовим званням;
3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення;
4) одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Частиною першою статті 15 Закону № 2011-ХІІ визначено, що пенсійне забезпечення військовослужбовців після звільнення їх з військової служби провадиться відповідно до Закону від 09.04.1992 №2262-ХІІ.
При цьому, однією з умов пенсійного забезпечення військовослужбовців є визначення видів грошового забезпечення, які враховуються при обчисленні пенсій.
Так, частиною третьою статті 43 Закону від 09.04.1992 №2262-ХІІ визначено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей», в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.
Таким чином, Закон від 09.04.1992 №2262-ХІІ, який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення, зокрема осіб, звільнених з військової служби, та має на меті реалізацію цими особами, конституційного права на державне пенсійне забезпечення і спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України, передбачає включення до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, лише щомісячні основні види грошового забезпечення, до яких належать: посадовий оклад, оклад за військовим званням, процентна надбавка за вислугу років, а також щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.
Тобто, при обчисленні пенсії не враховується такий складовий елемент грошового забезпечення як одноразові додаткові види грошового забезпечення, зокрема щорічні, щоквартальні, разові додаткові види грошового забезпечення, крім щомісячних, або тих, що виплачуються раз на місяць.
Факт сплати єдиного внеску не є безумовною підставою для включення виплати, з якої цей внесок утримано, до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, та має значення лише для включення до цього грошового забезпечення його видів з переліку, визначеного статтею 43 Закону від 09.04.1992 №2262-ХІІ, який є вичерпним.
Вказані висновки узгоджуються з позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 06.02.2019 у справі №522/2738/17, Верховного Суду у постанові від 07.11.2019 у справі №686/4370/17.
При цьому, Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 06.02.2019 зроблено відступ від правового висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові цього суду від 10 березня 2015 року (№ 21-70а15) та зроблено висновок щодо відсутності підстав для включення до складу грошового забезпечення одноразових додаткових видів грошового забезпечення, відтак, посилання позивача на постанову Верховного Суду України від 10.03.2015 та постанови Верховного Суду, прийняті в 2018році суд не приймає до уваги.
Судом встановлено, що відповідно до довідки державної установи «Сумська виправна колонія (№116)» від 19.11.2019 №4/34-324 (а.с.14), з якої вбачається, що позивачеві за період з 01.03.2018 по 31.03.2019 було нараховано та виплачено матеріальну допомогу на оздоровлення та матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань у травні 2018року - в розмірі 22529,40грн., у квітні 2019 року - в розмірі 23445,00грн., у грудні 2018 року - у розмірі 21683, 40 грн., а також у травні 2019 року - компенсацію невикористаної відпустки у розмірі 95343,00грн.
Таким чином, враховуючи, що вказані виплати не здійснювались щомісячно, суд визнає, що виплати, зазначені у довідці від 19.11.2019 №4/34-324 (а.с.14), зокрема, матеріальна допомога на оздоровлення та матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, не входять до встановленого частиною третьою статті 43 Закону № 2262-ХІІ переліку видів грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення пенсії, у зв'язку з чим відповідач, відмовляючи ОСОБА_1 у перерахунку пенсії діяв у відповідності до вимог чинного законодавства, такі його дії відповідають критеріям правомірності, визначених у ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, відтак підстави для задоволення позовних вимог відсутні.
Враховуючи, що у задоволенні позову відмовлено, розподіл судових витрат, понесених позивачем згідно ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України не здійснюється.
Керуючись ст.ст. 90, 241, 242, 243, 244, 245, 246, 250, 255, 295, 297, п.15.5 Розділу VІІ Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (40009, м.Суми, вул.Пушкіна, буд.1, код ЄДРПОУ 21108013) про зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст судового рішення складено 10.03.2020.
Суддя І.Г. Шевченко