03 березня 2020 р. Справа № 480/10/20
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Шаповала М.М.,
за участю секретаря судового засідання - І.С. Іуткіної,
позивача - ОСОБА_1 ,
представника позивача - О.В. Черевко,
представника відповідача - С.М. Куць,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до виконавчого комітету Сумської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулися до суду з позовною заявою до виконавчого комітету Сумської міської ради, у якій просять суд: визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Центру надання адміністративних послуг у м. Суми Сумської міської ради від 12.03.2018 № 40060700 про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на 61/100 житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , та погасити всі записи, які стосуються вказаного рішення; зобов'язати державного реєстратора зареєструвати право власності за ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 , як окрему одиницю.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання рішення Зарічного районного в м. Суми суду від 28.01.2010 по справі № 2-91/2010 був проведений розподіл домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 . Суми та визначений порядок користування земельною ділянкою, а саме: виділено позивача кухню 1-3 , 10 кв.м., житлову кімнату 1-5,22,1 кв.м., коридор 1-7, 2,2 кв.м., санвузол 1-8, 2,8 кв.м., житлову кімнату 1-9, 11,1 кв.м., всього 48,2 кв.м. вартістю 83,650 грн. По надвірним спорудам виділено 1/2 частину тамбуру а-1, 1/2 частину погрібу -п/г, 1/2 частину літньої кухні Б, 1/2 частину сіней -б , вбиральню -Г, навіс -Ж, душ - З, 1/2 частину огорожі - спільна вартість 96426,50 грн.; провести розподіл земельної ділянки; виділено кожному із власників окремо земельну ділянку загальною площею 364,5 кв.м., що відповідає їх ідеальним часткам -1/2 .
Після проведення всіх передбачених судовим рішенням робіт з перепланування позивачами виготовлено окремий технічний паспорт БТІ та присвоєно поштову адресу своїй частині - АДРЕСА_2. Для реєстрації нерухомого майна як окремої одиниці позивачі звернулися до Центру надання адміністративних послуг СМР. Однак, рішенням державного реєстратора Центру надання адміністративних послуг у м. Суми Сумської міської ради від 12.03.2018 № 40060700 проведено державну реєстрацію права власності, де розмір частки зазначено 61/100. Позивачі вважають такі дії відповідача протиправними та такими, що не відповідають нормам чинного законодавства.
Ухвалою суду від 06.01.2020 вказаний позов було залишено без руху та надано позивачам строк для усунення недоліків позовної заяви. Позивачі усунули недоліки позовної заяви у встановлений строк.
Ухвалою суду від 27.01.2020 відкрито провадження по справі, розгляд проводиться за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою суду від 12.02.2020 замінено відповідача по справі Сумську міську раду на виконавчий комітет Сумської міської ради.
Ухвалою суду від 03.03.2020 у задоволенні клопотання представника виконавчого комітету Сумської міської ради про залишення позовної заяви без розгляду відмовлено.
Позивач, В.О. Шинкаренко та його представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали.
Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечувала, свою позицію обґрунтовувала тим, що державним реєстратором було проведено пошуки в Державному реєстрі прав на нерухоме майно, Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та встановлено, що право власності на житловий будинок, розташований за адресою АДРЕСА_2 вже зареєстровано за позивачами 25.04.2012 в Реєстрі прав власності на нерухоме майно (реєстраційний номер 12666289; приватна спільна сумісна власність на 61/100 частку житлового будинку ) на підставі поданих для реєстрації документів, а саме: рішення Зарічного районного суду м. Суми № 2/91/2010 від 28.01.2010 та договору купівлі-продажу житлового будинку від 20.12.2005. Тобто було встановлено відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями.
Представник відповідача зазначила, що реєстрація права власності на житловий будинок на підставі поданих правовстановчих документів вже здійснена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення і на час вчинення реєстраційних дій є дійсною. Нових правовстановлюючих документів для реєстрації за позивачами як окремої одиниці домоволодіння, не було надана
Що стосується вимоги про зобов'язання державного реєстратора зареєструвати право власності на зазначений вище будинок як окрему одиницю, зазначила, що орган державної реєстрації прав має виключну компетенцію в питаннях встановлення відповідності заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства та відсутності суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами. До виключної компетенції цього органу належить і прийняття рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень чи відмову у реєстрації за наявності до того передбачених законом підстав, а тому суд не вправі втручатися у діяльність органу державної реєстрації прав, зобов'язуючи його приймати такі рішення. У задоволенні позовних вимог просив відмовити.
Вислухавши пояснення позивача, його представника, представника відповідача, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності відповідно до вимог ст. 90 КАС України, суд визнає, що у задоволенні позовних вимог слідує відмовити, виходячи з наступного.
Рішенням Зарічного районного в м. Суми суду від 28.01.2010 по справі № 2-91/2010 позов ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа - Сумська міська рада, про поділ домоволодіння визначення порядку користування земельною ділянкою задоволено та зобов'язано провести розподіл домоволодіння за адресою АДРЕСА_1 з урахуванням фактичного користування наступним чином:
ОСОБА_2 і ОСОБА_3 виділено відповідно до їх долі: кухню 1-3, площею 10 кв.м.; житлову кімнату 1-5, площею 22,1 кв.м.; коридор 1-7, площею 2,2 кв.м.; санвузол 1-8, площею 2.8 кв.м.; житлову кімнату 1-9, площею 11,1 кв.м, а всього 48,2 кв.м., по надвірним спорудам виділено: 1/2 частину літньої кухні - "Б", 1/2 частину сіней - "б", вбиральню - "Г", навіс - "Ж", душ - "З", 1/2 частину огорожі тобто - 61\100 частини домоволодіння.
ОСОБА_4 , ОСОБА_5 виділено відповідно до їх долі: кухню 1-2, площею 8,8 кв.м.; житлову кімнату 1-4, площею 9,3 кв.м.; житлову кімнату 1-6, площею 11,4 кв.м.; разом 29,5 кв.м., по надвірним спорудам виділено: 1/2 частину тамбуру "а-1", 1/2 частину погребу "п/г", 1/2 частину літньої кухні - "Б"; 1/2 частину сіней - "б", 1/2 частину огорожі № 1-4, тобто 39/100 частин. Для здійснена розподілу необхідно було здійснити перепланування: співвласникам організувати самостійні мережі обліку електропостачання. Між приміщенням житлових кімнат 1-4 і 1-5 демонтувати дверний блок, а дверний отвір замурувати цегляною кладкою. Розподіл горищного приміщення житлового будинку виконувати по лінії розподілу житлового будинку без зведення перегородок. Влаштувати окремі виходи на горище. По надвірній будівлі літня кухня "Б": встановити перегородку, яка ділить навпіл приміщення літньої кухні, у частині приміщення кухні з боку навісу "Ж" демонтувати віконний блок та організувати вхід для співвласника № 1. По надвірній будівлі сіней "б": Встановити перегородку, яка ділить навпіл приміщення сіней. У спальній стіні між частинами приміщень сіней та літньої кухні, виділених співвласнику № 1 пробити дверний отвір і встановити дверний блок. Згідно запропонованого варіанту розподілу домоволодіння виникає необхідність для співвласника № 2 побудови вбиральні. Згідно розрахунку грошову компенсацію необхідно сплатити співвласнику 1 на користь співвласника 2 у розмірі 32509 грн. Всі перебудови здійснити відповідно до вимог ДБН А.З7-5-96 наказу № 273 від 05.12.2000 про затвердження "Положення про порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт". Провести розподіл земельної ділянки з визначенням порядку користування за варіантом експертного дослідження № 2 згідно якого у володіння ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 виділити кожному із власників окремо земельну ділянку загальною площею по 364,5 кв.м., що відповідає їх ідеальним часткам - по 1/2 (копія судового рішення на а.с. 35-36).
06.03.2019 до центру надання адміністративних послуг у м. Суми надійшла заява від ОСОБА_2 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за № 27101501 для проведення державної реєстрації права власності, форма власності: приватна, спільна сумісна на житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 з відповідним пакетом документів.
Державний реєстратор Куць С.М., розглянувши вказану заяву з відповідними додатками, прийняла 12.03.2018 рішення № 40060700 (копія на а.с. 42), яким позивачу було проведено державну реєстрацію права приватної спільна сумісна власності на житловий будинок АДРЕСА_2 за ОСОБА_2 і ОСОБА_3 .
Спірні правовідносини врегульовані Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004 .
Відповідно до ст. 27 цього Закону, державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об'єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі: 1) укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації, чи його дубліката; 2) свідоцтва про право власності на частку у спільному майні подружжя у разі смерті одного з подружжя, виданого нотаріусом або консульською установою України, чи його дубліката; 3) свідоцтва про право на спадщину, виданого нотаріусом або консульською установою України, чи його дубліката; 4) виданого нотаріусом свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) та свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися, чи їх дублікатів; 5) свідоцтва про право власності, виданого органом приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді, чи його дубліката; 6) свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого до 1 січня 2013 року органом місцевого самоврядування або місцевою державною адміністрацією, чи його дубліката; 7) рішення про закріплення нерухомого майна на праві оперативного управління чи господарського відання, прийнятого власником нерухомого майна чи особою, уповноваженою управляти таким майном; 8) державного акта на право приватної власності на землю, державного акта на право власності на землю, державного акта на право власності на земельну ділянку або державного акта на право постійного користування землею, виданих до 1 січня 2013 року; 9) судового рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно; 10) ухвали суду про затвердження (визнання) мирової угоди; 11) заповіту, яким установлено сервітут на нерухоме майно; 12) рішення уповноваженого законом органу державної влади про повернення об'єкта нерухомого майна релігійній організації; 13) рішення власника майна, уповноваженого ним органу про передачу об'єкта нерухомого майна з державної у комунальну власність чи з комунальної у державну власність або з приватної у державну чи комунальну власність; 13 1) договору, яким встановлюється довірча власність на нерухоме майно, та акта приймання-передачі нерухомого майна, яке є об'єктом довірчої власності; 14) інших документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно.
Позивачами державному реєстратору до заяви були надані рішення Зарічного районного суду м. Суми по справі № 2/91/2010 від 28.01.2010 та договір купівлі-продажу житлового будинку від 20.12.2005 (а.с. 35-37).
Згідно пунктів 1, 2 частини 3 статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державний реєстратор: 1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом; відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав; відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов'язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації; 2) перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення.
В судовому засіданні встановлено, що державним реєстратором проведено пошуки в Державному реєстрі прав на нерухоме майно, Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та встановлено, що право власності на житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 вже зареєстровано за позивачами 25.04.2012 в Реєстрі прав власності на нерухоме майно (реєстраційний номер 12666289; приватна спільна сумісна власність на 61/100 частку житлового будинку) на підставі поданих для реєстрації документів, а саме: рішення Зарічного районного суду м. Суми по справі № 2/91/2010 від 28.01.2010 та договору купівлі-продажу житлового будинку від 20.12.2005.
Тобто було встановлено відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями.
Відповідно до ч. 3 ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов'язкової реєстрації.
Таким чином, судом встановлено, що реєстрація права власності на житловий будинок розташований за адресою на за адресою АДРЕСА_1 на підставі поданих правовстановчих документів вже здійснена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення і на час вчинення реєстраційних дій є дійсною.
На підставі викладеного суд визнає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати в тому числі і судовий збір підлягають відшкодуванню в разі задоволення позову, або пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, однак, оскільки позовні вимоги задоволенню не підлягають - не підлягає поверненню позивачам і сплачений ними судовий збір.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до виконавчого комітету Сумської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 10.03.2020.
Суддя М.М. Шаповал