2/754/4382/20
Справа № 754/2869/20
іменем України
04 березня 2020 року суддя Деснянського районного суду м. Києва Саламон О.Б., перевіривши виконання вимог ст.ст.175-177 ЦПК України при поданні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору недійсним, скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, -
Позивач звернулась до суду з вище зазначеним позовом до відповідача про визнання договору недійсним, скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.
Встановлено, що позовну заяву подано без додержання вимог ч. 5, 6 ст. 175, ч. 4, 7 ст. 177 ЦПК України.
Вбачається, що позов від імені ОСОБА_1 подано та підписано її представником ОСОБА_3 . Разом з тим, до позову окрім ордеру не надано доказів на підтвердження повноважень представника підписувати позовні заяви від імені ОСОБА_1 .
Крім вказаного, позивачем заявлено вимоги про визнання договору недійсним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, проте не залучено до участі у справі осіб права та інтереси яких зачіпаються вказаним спором, зокрема осіб, які здійснювали посвідчення оспорюваного договору та приймали оспорювань рішення про реєстрацію прав та їх обтяжень.
Зокрема, до позову не додано документ, що підтверджує сплату судового збору або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору.
Згідно із Законом України «Про судовий збір», із позовних заяв не майнового характеру, що подаються до суду фізичною особою судовий збір справляється в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь - який позов, що стосується його цивільних прав і обов'язків. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Враховуючи вказане, позивачу необхідно усунути недоліки позову, шляхом виконання вимог ч. 5, 6 ст. 175, ч. 4, 7 ст. 177 ЦПК України.
Залишення позову без руху з зазначених вище підстав не є по своїй суті обмеженням права на доступ до суду, оскільки відповідає вимогам закону та основним засадам цивільного судочинства, та є необхідним для справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду та вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. ст. 175 і 177 ЦПК України, постановляє ухвалу, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб та строк їх усунення.
Вище викладене дає підстави для висновку, що позовна заява не відповідає вимогам закону, а тому підлягає залишенню без руху з наданням строку на їх усунення.
Керуючись ст. 185 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору недійсним, скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень - залишити без руху.
Надати заявнику строк для усунення недоліків терміном у 3 (три) дні з моменту отримання копії ухвали суду. На виконання даної ухвали суду заявнику подати відповідну заяву через канцелярію суду, або направити засобами поштового зв'язку протягом визначеного строку.
У разі невиконання вимог ухвали суду в зазначений строк заява буде вважатися неподаною та підлягатиме поверненню.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали суду складено 04.03.2020 р.
Суддя