Справа № 752/8766/19
Провадження № 2/752/1809/20
Іменем України
(заочне)
20.01.2020 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді - Мазур Ю.Ю.,
за участі секретаря - Воробйова І.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: відділ опіки та піклування служби у справах дітей Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,-
В квітні 2019 позивач звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: відділ опіки та піклування служби у справах дітей Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів.
Свої вимоги мотивувала тим, що 18.09.2009 між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було зареєстровано шлюб. ІНФОРМАЦІЯ_1 у сторін народилась донька ОСОБА_3 . Позивач зазначає, що спроможна забезпечити потреби дитини в матеріальному плані, а також має можливість забезпечувати як фізичний так і культурний розвиток дитини, що надає дитині можливість відчувати себе повноцінними членом суспільства, дозволяє розвивати спортивні та творчі здібності дитини та сприяє можливості забезпечення якісного медичного обслуговування та здобуття освіти. При цьому, позивач, має нормований робочий графік, а також можливість забезпечення належних житлових умов. Батьки та друзі позивача вказують, що жодного разу починаючи з 2012 року не бачили відповідача, останній жодного разу не телефонував, інтересами та здоров'ям дитини не цікавився. Так як відповідач ухиляється від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини, позивач просить позбавити останнього батьківських прав щодо малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та стягнути з відповідача аліменти в розмірі 1/4 усіх видів заробітку, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з моменту надходження позовної заяви до суду, а також просить стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір в сумі 768,40 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 6000,00 грн.
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 29.04.2019, відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити у порядку загального позовного провадження.
Представник позивача в судове засідання не з'явилася, надала до суду заяву про розгляд справи її відсутності, а також за відсутності позивача, зазначила, що проти винесення заочного рішення не заперечує.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином; будь-яких заяв чи клопотань на адресу суду не надійшло.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився; направив на адресу суду клопотання про розгляд справи за його відсутності, а також висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 .
Відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд вважає можливим ухвалити заочне рішення у справі на підставі наявних у ній доказів, оскільки відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з'явився у судове засідання, про причини неявки не повідомив, не подав відзив і позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає необхідним позов задовольнити, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 18.09.2009 між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було зареєстровано шлюб, про що було складено відповідний актовий запис № 697, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Голосіївського міського управління юстиції Донецької області 18.09.2009.
ОСОБА_3 народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 , та її батьками є сторони по справі - позивач ОСОБА_1 , та ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 23.12.2009 Калінінським відділом реєстрації актів цивільного стану Горлівського міського управління юстиції Донецької області.
Рішенням Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 31.08.2015 шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано.
В силу ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року (ратифікована Україною 27 лютого 1991 року, дата набуття чинності для України 27 вересня 1991 року) в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питанням соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства», передбачено, що на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки, або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати до самостійного життя та праці.
Згідно до ч. 2 ст. 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до ст. 150 СК України, батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.
Відповідно до ч. 2 ст. 154 СК України, батьки мають право звертатися до суду, органів державної влади, органів місцевого самоврядування та громадських організацій за захистом прав та інтересів дитини.
Відповідно до ч. 2 ст. 155 СК України, батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.
Відповідно до ч. 1 ст. 152 СК України, право дитини на належне батьківське виховання забезпечується системою держаного контролю, що встановлена законом.
Згідно ч.1-3 ст.157 СК України, питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.
Статтею 165 СК України, передбачено, що право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
Судом встановлено, фактично дитина проживає разом із позивачем - матір'ю за адресою: АДРЕСА_1 .
Позивач у справі опікується донькою ОСОБА_3 , займається її вихованням та матеріально утримує, а також під час обстеження умов проживання малолітньої дитини за адресою: АДРЕСА_1 було встановлено, що станом на 18.10.2019 для дитини створені всі умови для проживання, виховання та розвитку.
Відповідно до висновку органу опіки та піклування Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації від 11.12.2019 року № 100-18968, орган опіки та піклування вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітньої дитини ОСОБА_3 , 2009 року народження.
Крім того, відповідно до висновку органу опіки та піклування Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації від 11.12.2019 № 100-18968, під час обстеження умов проживання працівник Служби опитав дитину про батька та відносини з ним. Зі слів малолітньої ОСОБА_3 , 2009 року народження, вона батька не пам'ятає, виховує її лише мама за допомогою свого брата, бабусі та дідуся.
Також у висновку зазначено, що батько малолітньої дитини ОСОБА_3 , ОСОБА_2 проживає на тимчасово окупованій території у м. Горлівка Донецької області. Інших відомостей про нього у справі немає.
Матір малолітньої ОСОБА_3 , 2009 року народження, працевлаштована та має постійний дохід, на обліку у нарколога, лікаря-психіатра не перебуває.
Судом достовірно встановлено, що за місцем фактичного проживання дитини в квартирі, АДРЕСА_1 , створені належні умови для її проживання. Саме позивач опікується онукою, займається її вихованням та матеріально утримує.
Судом в ході розгляду справи достовірно встановлено, що відповідач належним чином не виконує обов'язків щодо піклування про здоров'я, психологічний та фізичний розвиток їх малолітньої дитини, та належних і допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача з боку відповідача в ході розгляду справи суду надано не було.
Встановлені судом обставини є підставою для висновку, що відповідач має бути позбавлений батьківських прав відносно малолітньої дитини, а тому позов в частині позбавлення батьківських прав, призначення опікуна та визначення місця проживання дитини є обґрунтованим, законним та таким, що підлягає задоволенню.
В частині позовних вимог про стягнення аліментів слід зазначити наступне.
За правилами ч. 2 ст. 166 СК України, особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини.
Статтями 155, 180, 181, 182, 183 СК України, встановлено, що батьки зобов'язані утримувати своїх неповнолітніх дітей, а при ухиленні батьків від цього обов'язку кошти на утримання дітей стягуються з них в судовому порядку, в розмірі визначеному судом.
Судом встановлено, що відповідач є працездатними, відомості про розмір та джерела доходів відповідачів відсутні, а тому з урахуванням усіх обставин справи, суд приходить до висновку, що аліменти з відповідача на утримання малолітньої дитини необхідно стягнути в розмірі 1/4 частки від доходів останніх на дитину, однак, не менше 50% прожиткового мінімуму встановленого для дитини відповідного віку, починаючи з дня пред'явлення позову до суду (25.04.2019 року) і до досягнення дитиною повноліття.
Відповідно до ч. 2, 3 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
В той же час, ч. 3 ст. 141 ЦПК України, визначено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
При цьому, за умовами ч. 4 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Проте, в порушення вимог ч. 2, 3 ст. 137 ЦПК України, позивачем надано договір з адвокатом, що передбачає розмір витрат на правову допомогу, Відтак, клопотання про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу підлягає задоволенню.
За правилами ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір, який був сплачений позивачем при подачі позову.
Крім того, з відповідача на користь держави слід стягнути судовий збір за позовну вимогу про стягнення аліментів, тобто 768,40 грн.
Керуючись ст.ст. 263-265 ЦПК України, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: відділ опіки та піклування служби у справах дітей Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів - задовольнити.
Позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Стягнути із ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) аліменти на утримання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 зі всіх видів її заробітку (доходу), однак, не менше 50% прожиткового мінімуму встановленого для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 25.04.2019 і до досягнення дитиною повноліття.
Рішення суду в частині стягнення аліментів допустити до негайного виконання в межах суми платежів за один місяць.
Стягнути із ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір в сумі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп.
Стягнути із ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) на користь держави судовий збір у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) витрати на правову допомогу в розмірі 6000 (шість тисяч) грн. 00 коп.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Ю.Ю.Мазур