Номер провадження: 33/813/275/20
Номер справи місцевого суду: 495/8540/19
Головуючий у першій інстанції Мишко В.В.
Доповідач Мандрик В. О.
28.02.2020 року м. Одеса
Суддя Одеського апеляційного суду Мандрик В.О., за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 124 КпАП України,
встановив:
Постановою судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 11.12.2019 року
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення та піддано стягненню у виді штрафу у розмірі 340 гривень, стягнуто на користь держави судовий збір у розмірі 384 гривень. 20 копійок, за те, що о 10 годині, 13.09.2019 року, керуючи транспортним засобом марки «FORD TRANSIT», державний номер НОМЕР_1 , під-час руху транспортного засобу заднім ходом, в порушення п. 10.9 «Правил дорожнього руху», не переконався, що це буде безпечно, не звернувся за допомогою до інших осіб, здійснив зіткнення з автомобілем марки «RENAULT», державний номер НОМЕР_2 , який стояв позаду, в результаті чого вказані транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
В клопотанні особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 просить поновити йому строк на апеляційне оскарження постанови судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 11.12.2019 року, оскільки постанова винесена районним судом без його участі, а копію постанови отримав лише 02.01.2020 року.
В апеляційній скарзі особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , з постановою суду не погоджується, вважає її незаконною, зазначає, що при розгляді справи судом не досліджені матеріали справи, не враховані обставини справи і пояснення сторін. Наголошує на тому, що не порушував ПДР, але суддя на це не звернув уваги. В протоколі про адміністративне правопорушення не вказано кому ОСОБА_1 створив перешкоду у русі, не вказані свідки події. Вказує, що зіткнення відбулося на зустрічній смузі руху для автомобіля «RENAULT». Також ОСОБА_1 вказує, що він інвалід ІІ групи, а тому суд повинен був звільнити його від сплати судового збору.Просить постанову районного суду скасувати, провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Вивчивши доводи поданого клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та апеляційної скарги, заслухавши особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, який просив клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та апеляційну скаргу задовольнити, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає необхідним поновити строк на апеляційне оскарження постанови районного суду, апеляційну скаргу задовольнити частково, виходячи з наступного.
Згідно зі ст. 294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.
В судовому засіданні апеляційного суду встановлено, що справа розглянута районним судом у відсутність апелянта, більш того, ОСОБА_1 подав клопотання, в якому просив надати йому час для реалізації його права на захист і просив розгляд даної справи відкласти на іншу дату, в зв'язку з чим, апелянт навів поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження, тому існують підстави для поновлення строку апеляційного оскарження постанови суду, який пропущено з поважних причин.
Відповідно до вимог ст. 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майновушкоду, чи є підстави дляпередачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні. Ці данні встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, тощо.
Згідно зі ст. 268 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі.
В судовому засіданні апеляційного суду встановлено, що суд першої інстанції дослідив фактичні обставини правопорушення, зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення, поясненнях водіїв, схемі ДТП, надав їм належну оцінку та встановив наявність вини в діях водія ОСОБА_1 .
Відповідно до матеріалів справи, досліджених в суді апеляційної інстанції вина водія ОСОБА_1 у вчиненні ДТП при вище зазначених обставинах підтверджується протоколом про адміністративне правопорушеннясерії ОБ №093066 (а.с. 1), схемою ДТП яка підписана всіма учасниками ДТП без зауважень (а.с. 2), пояснень учасників ДТП (а.с.3,4).
Доводи апеляційної скарги про те, що в протоколі про адміністративне правопорушення не вказано кому ОСОБА_1 створив перешкоду у русі спростовуються наявними в матеріалах справи доказами, так з протоколу про адміністративне правопорушення (а.с. 1) вбачається, що о 10 годині, 13.09.2019 року, керуючи транспортним засобом марки «FORD TRANSIT» державний номер НОМЕР_1 , під-час руху транспортного засобу заднім ходом, в порушення п. 10.9 «Правил дорожнього руху», не переконався, що це буде безпечно для інших учасників дорожнього руху, не звернувся за допомогою до інших осіб, здійснив зіткнення з автомобілем марки «RENAULT» державний номер НОМЕР_2 , який стояв позаду, тому апеляційний суд встановив, що ОСОБА_1 створив перешкоду для руху автомобілю марки «RENAULT», державний номер НОМЕР_2 , з яким і відбулось зіткнення.
Твердження апелянта про те, що в протоколі не вказані свідки ДТП відповідає дійсності, проте свідки вказуються, якщо вони наявні і про них заявили учасники ДТП, за їх відсутності вони не вказуються в протоколі, тому дані вимоги, виходячи із наведеного вище, не носять обов'язковий характер.
Щодо доводів апелянта, про те, що зіткнення відбулося на зустрічній смузі руху для автомобіля «RENAULT», то вони спростовуються наявними в матеріалах справи доказами, а саме, з наявної схеми ДТП (а.с. 2) не вбачається, що автомобіль «RENAULT» державний номер НОМЕР_2 знаходився на зустрічні смузі руху, а також не вбачається дорожньої розмітки, тому факт знаходження вказаного автомобілю на зустрічній смузі руху не підтверджено жодним наявним в матеріалах справи доказом. Крім того, як встановлено по даній справі і про це свідчать пошкодження автомобілів, що видно із наданих суду фотокарток, чого не заперечував і ОСОБА_1 , зіткнення відбулось із автомобілем «RENAULT», що стояв.
Доводи ОСОБА_1 про те, що автомобіль «RENAULT» появився несподівано для нього і тому він його не помітив, є необгрунтованими, в тому числі, і виходячи з напрямку руху автомобілів.
Також ОСОБА_1 вказує, що він інвалід ІІ групи, а тому суд повинен був звільнити його від сплати судового збору.
Дійсно, апеляційним судом встановлено, що ОСОБА_1 є інвалідом ІІ групи, а згідно ст. 5 Закону України «Про судовий збір» незалежно від виду позову, звільняються від сплати судового збору інваліди І та ІІ груп, законні представники дітей-інвалідів і недієздатних інвалідів.
При ухваленні постанови суддя районного суду не надав належної оцінки вказаній обставині, не дотримався ст. 5 Закону України «Про судовий збір» та прийшов до невірного висновку про необхідність стягнення із особи, яка є інвалідом ІІ групи та притягується до адміністративної відповідальності судового збору у розмірі 384 гривень. 20 копійок.
Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд приходить до висновку про необґрунтованість доводів апеляційної скарги в частині встановлення вини особи та вважає, обґрунтованими доводи апеляційної скарги щодо звільнення особи від сплати судового збору.
У відповідності до ч.4 ст.294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції має право змінити постанову.
За наведених вище обставин, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню а постанова районного суду зміні.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 293, 294 ;Кодексу України про адміністративні правопорушення, апеляційний суд,-
Клопотання особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , про поновлення строку на апеляційне оскарження - задовольнити, поновити строк на апеляційне оскарження.
Апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , частково задовольнити, постанову Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 11.12.2019 року відносно ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП змінити, виключити з резолютивної частини постанови рішення суду про стягнення із ОСОБА_1 384 гривень 20 копійок судового збору.
В іншій частині постанову залишити без змін.
Постанова остаточна та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя Одеського апеляційного суду В.О. Мандрик