Справа № 127/5045/18
Провадження №11-кп/801/457/2020
Категорія: крим.
Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1
Доповідач : ОСОБА_2
03 березня 2020 року м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд в складі:
Головуючого - судді ОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
при секретарі ОСОБА_5
за участю:
прокурора ОСОБА_6
захисника-адвоката ОСОБА_7
підозрюваного ОСОБА_8
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 18.02.2020 року, якою відмовлено в задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_8 та його захисника ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт в нічний час та задоволено клопотання прокурора ОСОБА_6 про продовження обвинуваченому ОСОБА_8 строку тримання під вартою, на строк 60 (шістдесят) діб, тобто 17 квітня 2020 року включно, -
Прокурор ОСОБА_6 в судовому засіданні заявив клопотання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_8 на строк 60 діб, посилаючись, на що ОСОБА_8 неодноразово не з'являвся на виклики до суду, тривалий час перебував у розшуку, коли на розгляді Вінницького міського суду Вінницької області перебувало кримінальне провадження, вчинив новий злочин, що свідчить про те, що ОСОБА_8 може продовжувати злочинну діяльність. Також зазначив, що обвинувачений не розрахувався з жодним потерпілим, тому у сторони обвинувачення є достатні підстави вважати, що продовжують існувати ризики, передбачені ст.177 КПК України.
Представник потерпілого в судовому засіданні підтримав клопотання прокурора про продовження ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та просив суд його задовольнити.
Обвинувачений ОСОБА_8 просив суд звільнити його з-під варти та застосувати домашній арешт, оскільки він хоче працевлаштуватися і відшкодувати потерпілим завдану шкоду.
Захисник ОСОБА_7 заперечила проти клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_8 строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 діб та просила суд застосувати відносно обвинуваченого запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час. На думку захисту, ризики, які були враховані при обрані запобіжного заходу обвинуваченому на даний час відпали, оскільки потерпілі та свідки допитані. Також санкція статті, по якій обвинувачується ОСОБА_8 передбачає і обмеження волі. Крім того, у обвинуваченого погіршився стан здоров'я, він звертався до медичної частини в установі, однак належного лікування в установі не отримав.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 18.02.2020 року відмовлено в задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_8 та його захисника ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт в нічний час та задоволено клопотання прокурора ОСОБА_6 про продовження обвинуваченому ОСОБА_8 строку тримання під вартою, на строк 60 (шістдесят) діб, тобто 17 квітня 2020 року включно.
В своїй апеляційній скарзі захисник ОСОБА_7 просить скасувати ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 18.02.2020 року про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_8 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 190 України. Вимоги мотивує, що жодного доказу про наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України суду не надано. Позиція прокурора щодо продовження запобіжного заходу необґрунтована. ОСОБА_9 раніше не судимий, має постійне місце проживання та реєстрації, має стійкі соціальні зв'язки, має ряд хронічних захворювань, за відсутності належного медичного догляду може значно погіршити стан здоров'я. Крім того, справа вже знаходиться на розгляді в суді, всі докази по справі зібрані.
Заслухавши суддю-доповідача, прокурора ОСОБА_6 , який заперечував проти апеляційної скарги адвоката, просив залишити ухвалу суду без змін; думку адвоката ОСОБА_7 , обвинуваченого ОСОБА_10 , які підтримали апеляційну скаргу адвоката, просили її задовольнити; апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга адвоката ОСОБА_7 не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбачених ст.177 цього Кодексу.
Згідно положень КПК України запобіжний захід у виді тримання під вартою застосовується, якщо слідчий, прокурор доведе, що встановлені під час розгляду клопотання обставини є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам переховування від органів досудового розслідування та/або суду; знищення, переховування або спотворення будь-якої із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконного впливу на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином; вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому підозрюється особа.
Відповідно до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, а також запобігання спробам переховування від органів слідства та суду, знищення чи спотворення речей чи документів, незаконного впливу на інших осіб, перешкоджання кримінальному провадженню, вчиненню інших правопорушень. Підставою ж застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити вищезазначені дії.
Обставини, які враховуються під час продовження строку тримання під вартою, викладені в ст.199 КПК України.
В ході розгляду клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд з'ясував питання про те, чи підтверджується наявність зазначених у клопотанні прокурора підстав застосування запобіжного заходу, передбачених статтею 177 КПК України та оцінив сукупність обставин, передбачених ст. 178 КПК України, встановлення яких є необхідним при обранні запобіжного заходу.
Обґрунтовуючи доцільність продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суддя в ухвалі зазначив, що ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на певний строк, може продовжити свою злочинну діяльність перебуваючи на волі, що дає підстави вважати, що у подальшому він може переховуватись від суду, вчиняти нові злочини, що свідчить про неможливість запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України. Суд вважає, що встановлені під час розгляду клопотання обставини є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам, будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, в судовому засіданні не встановлено.
Стороною захисту апеляційному суду не надано доказів, які б свідчили про зменшення або зникнення ризиків, встановлених ухвалою слідчого судді при застосуванні та продовженні запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_8 .
Доводи в апеляційній скарзі щодо наявності у ОСОБА_8 стійких соціальних зв'язків та ряду хронічних захворювань нічим не підтверджуються.
Порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали судді, по справі, не вбачається.
Суд обґрунтовано, у відповідності з вимогами ст. ст. 177, 178,182,183, 194 КПК України, з урахуванням обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінального правопорушення, наявних у кримінальному провадженні ризиків, даних про його особу, продовжив строк запобіжного заходу у вигляді тримання його під вартою, а тому підстав для скасування ухвали суду першої інстанції апеляційний суд не вбачає.
Керуючись ст. ст. 405, 407, 422 КПК України, суд
апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 - залишити без задоволення.
Ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 18.02.2020 року, якою відмовлено в задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_8 та його захисника ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт в нічний час та задоволено клопотання прокурора ОСОБА_6 про продовження обвинуваченому ОСОБА_8 строку тримання під вартою, на строк 60 (шістдесят) діб, тобто 17 квітня 2020 року включно - залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: