04 березня 2020 року
м.Суми
Справа №587/2286/19
Номер провадження 22-ц/816/585/20
Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Криворотенка В. І. (суддя-доповідач),
суддів - Кононенко О. Ю. , Орлова І. В.
за участю секретаря судового засідання - Чуприни В.І.,
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1 ,
суб'єкт, дії та рішення якого оскаржуються - приватний виконавець виконавчого округу Сумської області Мукорез Олександр Леонідович,
розглянув у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Сумського районного суду Сумської області в складі судді Степаненка О.А. від 20 січня 2020 року, постановлену у м. Суми Сумської області,
У жовтні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду із скаргою на дії та рішення приватного виконавця Мукореза О.Л.
Скаргу мотивувала тим, що 26 червня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством «Ерсте Банк» ( Іпотекодержатель) та ОСОБА_1 (Іпотекодавець) укладено договір іпотеки №014/9354/4/18848, посвідчений приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Марченко І.В.
Предметом іпотеки є незавершений будівництвом житловий будинок готовністю 83% та земельна ділянка площею 0,0450 га, кадастровий номер 5910136300:04:005:0020, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 та належать Іпотекодавцю на праві власності.
17 червня 2014 року Сумським районним судом Сумської області винесено рішення у справі №587/114/13-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення в солідарному порядку заборгованості за кредитним договором.
Крім того, на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Сумської області Мукореза О.Л. перебуває виконавче провадження №52424828 з примусового виконання виконавчого листа №587/114/13-ц від 17 листопада 2014 року, виданого Сумським районним судом Сумської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» заборгованості в сумі 6011157,50 грн.
18 жовтня 2019 року під час ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження №52424828, боржнику ОСОБА_1 стало відомо, що приватним виконавцем виконавчого округу Сумської області Мукорезом О.Л. в ході примусового виконання виконавчого листа №587/114/13-ц від 17 листопада 2014 року, виданого Сумським районним судом Сумської області, здійснено опис та арешт майна, а саме земельної ділянки кадастровий номер 5910136300:04:005:0020 окремо від нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , про що ним складено постанову про опис та арешт майна боржника від 07 червня 2019 року.
07 жовтня 2019 року приватним виконавцем Мукорезом О.Л. складено заявку №2480 на реалізацію арештованого нерухомого майна (предмет іпотеки) земельної ділянки кадастровий номер 5910136300:04:005:0009, яку направлено 08 жовтня 2019 року до ДП СЕТАМ Сумська філія для проведення прилюдних торгів. Оцінка будинку, що знаходиться на земельній ділянці за вказаною адресою не проводилась, постанова про опис та арешт майна боржника у порядку ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» не виносилась.
Заявниця вважає, що дії по направленню на реалізацію арештованого майна (земельної ділянки) та рішення, виражене у формі заявки на реалізацію арештованого майна (предмет іпотеки) протиправними, посилається на те, що земельна ділянка з кадастровим номером 5910136300:04:005:0009 договором іпотеки №3461 від 26 червня 2008 року не обтяжувалась, в іпотеку не передавалася, що є грубим порушенням прав заявниці, як власника нерухомого майна. До того ж, за адресою: АДРЕСА_1 , на земельній ділянці знаходиться незавершений будівництвом житловий будинок готовністю 83%.
Відповідно до ч. 2 ст. 377 ЦК України розмір та кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв'язку з переходом права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, є істотними умовами договору, який передбачає набуття права власності на ці об'єкти (крім багатоквартирних будинків). Отже, набуття права власності на житловий будинок передбачає і набуття права власності на земельну ділянку, на якій він розташований, тобто ці об'єкти нерухомості не можуть бути реалізовані окремо, чого виконавцем не було дотримано.
ОСОБА_1 просила визнати дії приватного виконавця виконавчого округу Сумської області Мукореза О.Л. по винесенню заявки на реалізацію арештованого майна (предмет іпотеки) №2480 від 07 жовтня 2019 року та направленню на реалізацію арештованого майна, а саме: земельної ділянки кадастровий номер 5910136300:04:005:0009 за адресою: АДРЕСА_1 , неправомірними. Визнати протиправною та скасувати зазначену заявку на реалізацію арештованого майна. Зобов'язати приватного виконавця виконавчого округу Сумської області Мукореза О.Л. зняти з реалізації земельну ділянку кадастровий номер 5910136300:04:005:0009 (лот 379123), що розміщений на сайті Державного підприємства «СЕТАМ».
Ухвалою Сумського районного суду Сумської області від 20 січня 2020 року відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу Сумської області Мукореза О.Л. у виконавчому провадженні ВП № 52424828 за необґрунтованістю.
Ухвала мотивована тим, що приватний виконавець Мукорез О.Л. при виконанні судового рішення не допустив таких порушень вимог діючого законодавства, які б потягли за собою порушення прав чи свобод сторін виконавчого провадження, в тому числі і ОСОБА_1 .
Не погоджуючись з судовим рішенням, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить судове рішення скасувати та прийняти постанову про задоволення її вимог.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що постановляючи ухвалу, суд першої інстанції не з'ясував причини спору між заявницею та приватним виконавцем з приводу опису, арешту та реалізації земельної ділянки площею 0,045 га, кадастровий номер 5910136300:04:005:0020, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а також ролі та участі ТОВ «Рентал Бізнес», яке не є стороною виконавчого провадження В.П. №52424828, яке з 29 жовтня 2018 року втратило статус іпотекодержателя цієї земельної ділянки і не мало права надавати згоду на її реалізацію, та безпідставно застосував до вирішення спірних відносин норми статті 48 та статті 51 Закону України «Про виконавче провадження», проігнорувавши при цьому положення частини 1 статті 50 Закону України «Про виконавче провадження», статей 181, 187, 188, 377 Цивільного кодексу України, а також положення статей 17, 33, 36 Закону України «Про іпотеку».
У відзиві на апеляційну скаргу приватний виконавець Мукорез О.Л. зазначив, що оскаржену ухвалу Сумського районного суду Сумської області від 20 січня 2020 року вважає законною і обґрунтованою, підстав для задоволення апеляційної скарги не вбачає.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_1 та її представника адвоката Кисельова В.М., які підтримали доводи апеляційної скарги, пояснення приватного виконавця Мукореза О.Л., який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України, провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Частиною першою статті 263 ЦПК України визначено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Оскаржуване судове рішення відповідає цим вимогам у повній мірі.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Сумської області Мукореза О.Л. перебуває виконавче провадження №52424828 з примусового виконання виконавчого листа №587/114/13-ц від 17 листопада 2014 року, виданого Сумським районним судом Сумської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» заборгованості в сумі 6011157,50 грн (а.с. 7).
В ході виконання судового рішення приватним виконавцем з'ясовано майновий стан боржника, виявлено нерухоме майно належне ОСОБА_1 на праві власності, а саме: житловий будинок та земельну ділянку кадастровий № 5924783800:05:005:0068 для будівництва та обслуговування зазначеного будинку за адресою: АДРЕСА_2 ; земельну ділянку площею 0,0450 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 45, 46).
07 червня 2019 року приватним виконавцем у рамках виконавчого провадження ВП52424828 описано та накладено арешт на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 , яка є предметом іпотеки за договором №014/9354/4/18848 від 26 червня 2018 року (а.с. 10, 15-18).
Іпотекодержатель за вказаним договором ТОВ «Рентал Бізнес» надав згоду на реалізацію предмета іпотеки в рамках примусового виконання рішення у виконавчому провадженні №52424828 (а.с. 44).
Ухвалою Сумського районного суду Сумської області від 18 червня 2019 року №587/114/13-ц надано дозвіл на звернення стягнення на нерухоме майно, право власності на яке не зареєстроване в установленому законом порядку, а саме: земельну ділянку площею 0,0450 га за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_1 на підставі Державного акту серії РЗ №746530 від 30 серпня 2002 року в рамках виконавчого провадження ВП №52424828.
Зазначеній земельній ділянці площею 0,0450 га за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_1 було присвоєно кадастровий номер 5910136300:04:005:0009, який і було зазначено у заявці на реалізацію арештованого майна. (Земельна ділянка яка арештована постановою про опис та арешт майна боржника від 07 червня 2019 року та земельна ділянка, передана на реалізацію є одним і тим же об'єктом нерухомості і її характеристики (площа, цільове призначення, підстава набуття власності) не змінилися (а.с. 47, 48, 49, 50, 51).
Відповідно до положень статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій, визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" (стаття 5 Закону України «Про виконавче провадження»).
Частинами 1, 2 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» закріплено обов'язок виконавця вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії; здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
За змістом статті 10 Закону України «Про виконавче провадження», заходами примусового виконання рішень є: звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами.
У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей чи рухомого майна, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належні боржнику об'єкти нерухомого майна, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. При цьому в першу чергу звертається стягнення на окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення, що належать боржнику. В останню чергу звертається стягнення на житловий будинок чи квартиру, в якому фактично проживає боржник. (ч. 5 ст. 48, ч. 1 ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження»).
Відповідно до частини 1 статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.
Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що приватний виконавець діяв в межах правового поля та не допустив порушень при внесенні заявки на реалізацію арештованого майна №2480 від 07 жовтня 2019 року та направленні на реалізацію арештованого майна, а саме: земельної ділянки площею 0,0450 га за адресою: АДРЕСА_1 , з кадастровим номером 5910136300:04:005:0009, підстави для визнання протиправною та скасування вказаної заявки відсутні.
Вбачається, що боржниці на праві власності належить житловий будинок та земельна ділянка для його обслуговування з кадастровим номером 5924783800:05:005:0068 за адресою: АДРЕСА_2 , а також земельна ділянка площею 0,0450 га за адресою: АДРЕСА_1 , з кадастровим номером 5910136300:04:005:0009.
Грошових коштів, цінного рухомого майна, на яке може бути звернуто стягнення приватним виконавцем виявлено не було.
За встановлених обставин приватний виконавець, керуючись вимогами частини 5 статті 48, частини 1 статті 50 Закону України «Про виконавче провадження» правомірно звернув стягнення на земельну ділянку площею 0,0450 га за адресою: АДРЕСА_1 , попередньо отримавши згоду Іпотекодержателя та вчинивши дії на присвоєння земельній ділянці кадастрового номеру відповідно до вимог ст. 50, ч. 1 ст. 51 Закону України «Про виконавче провадження».
Відповідно до ч. 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Твердження апеляційної скарги про ігнорування виконавцем положень частини 1 статті 50 Закону України «Про виконавче провадження» спростовується матеріалами справи, оскільки приватний виконавець відповідно до вимог зазначеного закону належним чином дослідив майновий стан заявниці, за відсутності у боржниці коштів, інших цінностей, цінного рухомого майна, достатнього для погашення заборгованості, дійшов обґрунтованого висновку про звернення стягнення на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить боржниці.
ТОВ «Рентал Бізнес», як іпотекодержатель, 04 червня 2019 року надало письмову згоду на реалізацію земельної ділянки в рамках примусового виконання рішення у виконавчому провадженні №52424828.
Посилання апеляційної скарги на порушення приватним виконавцем положень статті 377 ЦК України, відповідно до вимог якої до особи, яка набула право власності на житловий будинок переходить право власності на земельну ділянку, на якій він розміщений, тому ці об'єкти нерухомості не можуть бути реалізовані окремо, відхиляються апеляційним судом, оскільки вони були розглянуті і отримали належну оцінку у суді першої інстанції. Місцевий суд дійшов правильного висновку про те, що в даній справі спір про право власності на будинок та земельну ділянку не є предметом розгляду суду.
Доводи заявниці про те, що виконавцем при виконанні судового рішення були порушені вимоги Закону України «Про іпотеку», висновків суду першої інстанції також не спростовують, оскільки, земельна ділянка за кадастровим номером 5910136300:04:005:0009 реалізується не на виконання рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки, а в порядку виконання рішень про стягнення з ОСОБА_1 грошових сум за кредитними договорами.
Посилання заявниці на наявність у неї спору з ТОВ «Рентал Бізнес» не впливають на висновки суду першої інстанції, оскільки не належать до предмета дослідження у даній справі.
Крім того, ухвалою про забезпечення позову Зарічного районного суду м. Суми від 23 жовтня 2019 року по справі №591/4409/19, яка набрала законної сили, зупинена реалізація арештованого майна, а саме: земельної ділянки з кадастровим номером 5910136300:04:005:0009 за адресою: АДРЕСА_1 , до набрання рішенням по справі № 591/4409/19 законної сили.
Таким чином торги з реалізації земельної ділянки зупинено до вирішення спору про право власності на будівлю, яка розташована на цій земельній ділянці.
Доводи апеляційної скарги не спростовують встановлені у справі фактичні обставини та висновок суду, обґрунтовано викладений у мотивувальній частині судового рішення, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди заявниці з висновком суду щодо їх оцінки, а також містять твердження, що були предметом дослідження й оцінки судом, який їх спростував.
Суд апеляційної інстанції визнає, що наведені в апеляційній скарзі доводи висновків суду першої інстанції не спростовують та не належать до тих підстав, із якими процесуальне законодавство пов'язує можливість прийняття судового рішення про скасування чи зміну оскаржуваного рішення.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України апеляційний суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Установивши, що доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, на законність оскаржуваного судового рішення не впливають, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін.
Керуючись ст. 367, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст.ст. 375, 381-384, 389 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Сумського районного суду Сумської області від 20 січня 2020 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.
Повне судове рішення складено 06 березня 2020 року.
Головуючий - В.І. Криворотенко
Судді : О.Ю. Кононенко
І.В. Орлов