Справа № 127/31877/19
Провадження №11-кп/801/334/2020
Категорія: крим.
Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1
Доповідач : ОСОБА_2
03 березня 2020 року м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд
у складі :
головуючого:судді - ОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
зі секретарем ОСОБА_5
з участю:
прокурора ОСОБА_6
захисника ОСОБА_7
засудженого ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Вінниці апеляційну скаргу захисника - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 09.01.2020 року про відмову в задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_8 про умовно-дострокове звільнення його від відбування покарання або заміну невідбутої частини покарання більш м'яким
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 09.01.2020 року клопотання засудженого ОСОБА_8 про умовно-дострокове звільнення його від відбування покарання або заміну невідбутої частини покарання більш м'яким, залишено без задоволення.
Своє рішення суд першої інстанції обґрунтував тим, що відповідно до вимог ст.ст.81,82 КК України можливість заміни невідбутої частини покарання у виді довічного позбавлення волі більш м'яким шляхом помилування засудженого, а заміна невідбутої частини покарання більш м'яким поширюється виключно лише на покарання у виді позбавлення волі на певний строк і до покарання у виді довічного позбавлення волі не може бути застосована.
Так само, це стосується умовно-дострокового звільнення від відбування покарання до осіб, які відбувають покарання у виді довічного позбавлення волі, застосуванню не підлягає, поширюється виключно лише на покарання у виді позбавлення волі на певний строк.
В апеляційній скарзі адвоката ОСОБА_7 в інтересах засудженого ОСОБА_8 ставиться питання про скасування ухвали Вінницького міського суду Вінницької області від 09.01.2020 року щодо засудженого ОСОБА_8 та постановлення нової ухвали, якою клопотання засудженого ОСОБА_8 задовольнити та звільнити умовно-достроково від подальшого відбування покарання або замінити невідбуту частину покарання більш м'яким.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що судом не вмотивовано чому не прийнято до уваги доводи засудженого про відсутність як в законі про кримінальну відповідальність, так і в кримінально-процесуальному законі заборони застосування положень ст. 81 КК України до осіб, засуджених до покарання у виді довічного позбавлення волі. В законодавстві України відсутня пряма заборона на застосування до осіб, засуджених до довічного позбавлення волі умовно-дострокового звільнення або заміни невідбутої частини покарання більш м'яким.
Заслухавши засудженого ОСОБА_8 , адвоката ОСОБА_7 , які підтримали вимоги викладені в апеляційній скарзі та просили їх задовольнити; міркування прокурора, який заперечив проти апеляційної скарги, перевіривши матеріали провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає до задоволення.
Вироком Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 06.09.2012 ОСОБА_8 визнано винуватим за ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст.152, п. 10 ч. 2 ст. 115 КК України та на підставі ст. 70 КК України засуджено до чотирнадцяти років десяти місяців позбавлення волі.
Вироком Апеляційного суду Вінницької області від 28.11.2012 вирок Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 06.09.2012 в частині призначеного покарання ОСОБА_8 скасовано. ОСОБА_8 визнано винуватим за ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 152, п. 10 ч. 2 ст. 115 КК України та на підставі ст. 70 КК України засуджено до довічного позбавлення волі. В решті вирок залишено без змін.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України від 14.03.2013 вирок Апеляційного суду Вінницької області від 28.11.2012 змінено, визнано ОСОБА_8 винуватим за ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 152, п. 10 ч. 2 ст. 115 КК України та на підставі ст. 70 КК України засуджено до довічного позбавлення волі. В решті вирок залишено без змін.
На даний час засуджений відбуває покарання у виді довічного позбавлення волі в Державній установі «Вінницька установа виконання покарань (№1) ».
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 537 КПК України під час виконання вироків суд має право вирішувати питання про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким.
Положеннями статті 51 КК України передбачено як окремі види покарань за вчинення злочинів, позбавлення волі на певний строк та довічне позбавлення волі.
Згідно частини першої статті 82 КК України особам, що відбувають покарання у виді обмеження чи позбавлення волі, не відбута частина покарання може бути замінена судом більш м'яким покаранням.
Таким чином, зі змісту положення частини першої статті 82 КК України вбачається, що законодавством передбачено можливість заміни покарання у виді позбавлення волі на певний строк більш м'яким покаранням, при цьому заміна більш м'яким покаранням такого покарання, як довічне позбавлення волі, не передбачена.
Посилання адвоката на порушення cт.3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та ст. 28 Конституції України в частині подальшого тримання в установі виконання покарання, оскільки для продовження довічного ув'язнення більше немає обґрунтованих пенологічних підстав.
Частиною першою cт.87 КК України передбачено можливість здійснення Президентом України помилування стосовно індивідуально визначеної особи. Згідно ч.2 cт.87 КК України актом про помилування може бути здійснена заміна засудженому призначеного судом покарання у виді довічного позбавлення волі на позбавлення волі на строк не менше двадцяти п'яти років.
Таким чином, Кримінальним кодексом України передбачено можливість заміни покарання у виді довічного позбавлення волі більш м'яким покаранням шляхом помилування засудженого, що у повній мірі відповідає вимогам «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод» та практиці Європейського суду з прав людини.
Відповідно до роз'яснень п.3 та п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 26.04.2002 «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким», умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміна невідбутої частини покарання більш м'яким щодо осіб, які засуджені до довічного позбавлення волі не застосовується.
Таким чином, КК України передбачено можливість заміни покарання у виді довічного позбавлення волі більш м'яким покаранням шляхом помилування засудженого, що у повній мірі відповідає вимогам Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод і прецедентній практиці Європейського суду з прав людини.
У підсумкових висновках стосовно довічного ув'язнення при розгляді справи «Вінтер і інших проти Об'єднаного Королівства» в Європейському суді було зазначено, що ст.3 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинна тлумачитись в контексті перегляду покарання у виді довічного ув'язнення таким чином, щоб національна влада могла визнати, що в результаті відбування покарання засудженим був досягнутий такий прогрес і виправлення, в результаті якого тривале тримання засудженого в ізоляції не може бути виправданим нелогічними обставинами.
У справі «Вінтер і інших проти Об'єднаного Королівства» зазначено, що статтею 3 Конвенції не визначені стандарти і вимоги до зменшення довічного покарання. Зазначена норма вимагає індивідуальної оцінки кожного.
Апеляційний суд вважає, що місцевий суд вірно зробив висновок, що відповідно до вимог ст.ст.81, 82 КК України можливість заміни невідбутої частини покарання у виді довічного позбавлення волі більш м'яким шляхом помилування засудженого, а заміна невідбутої частини покарання більш м'яким поширюється виключно лише на покарання у виді позбавлення волі на певний строк і до покарання у виді довічного позбавлення волі не може бути застосована.
Так само, щодо застосування умовно-дострокового звільнення від відбування покарання до осіб, які відбувають покарання у виді довічного позбавлення волі. Вказане застосування не допускається і поширюється виключно лише на покарання у виді позбавлення волі на певний строк.
Враховуючи вище наведене, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції є законною та обґрунтованою і підстав для її скасування немає.
Керуючись ст. ст. 405, 407, 419 КПК України, суд
апеляційну скаргу захисника засудженого ОСОБА_9 - адвоката ОСОБА_7 - залишити без задоволення.
Ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 09.01.2020 року про відмову в задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_8 про умовно-дострокове звільнення його від відбування покарання або заміну невідбутої частини покарання більш м'яким - залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді :