справа №619/4482/19
провадження №2/619/264/20
02 березня 2020 року м. Дергачі
Дергачівський районний суд Харківської області в складі:
головуючого - судді Овсяннікова В.С.,
при секретарі судового засідання - Матлахової Т.С.,
позивача - ОСОБА_1 ,
відповідача - ОСОБА_2 ,
третіх осіб: - ОСОБА_3 ,
- ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дергачі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 в інтересах якої діє ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання ОСОБА_2 такою, що втратила право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 .
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що після укладення шлюбу вони з відповідачем почали проживати разом в вищезазначеному житловому будинку, який відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 24.09.2019 належить йому.
ОСОБА_2 було офіційно зареєстровано у зазначеному будинку.
20.08.2010 шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано.
Відповідач у вищезазначеному будинку не проживає з 2009 року, рахунки за комунальні послуги не сплачує, участі в обслуговуванні будинку не приймає. Фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 .
Прохання до відповідача про добровільне зняття з реєстрації останньою ігноруються. У зв'язку з чим вимушений звернутись до суду та просить задовольнити його позовні вимоги.
В судовому засіданні позивач просила задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
В судовому засіданні відповідач покладалась на розсуд суду.
В судовому засіданні треті особи просили позов задовольнити.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши думку позивача, відповідача, третіх осіб, допитавши свідка, суд встановив такі факти та відповідні ним правовідносини.
Судом встановлено і підтверджується матеріалами справи, що згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 24.09.2019 житловий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , належить ОСОБА_1 (а.с.8).
18.08.1998 ОСОБА_2 офіційно зареєстровано у зазначеному будинку, про що в домову книгу було здійснено відповідний запис.
Рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 20.08.2010 шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 11 січня 1997 року Приморською сільською радою народних депутатів Скадовського району Херсонської області, за актовим записом №1 - розірвано.
Як вбачається з інформації, наданої відділом обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ГУДМС України в Харківській області, відповідач ОСОБА_2 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.14).
Згідно акту депутата Полівської сільської ради від 31.01.2019, ОСОБА_2 за місцем реєстрації фактично не проживає з 2009 року по теперішній час (а.с.6).
Свідок ОСОБА_5 пояснив, що відповідач не проживає в АДРЕСА_1 , якнайменше останні 8 років. Зазначене домоволодіння покинула після сварки з позивачем.
З пояснень позивача вбачається, що відповідач в спірному будинку не проживає, комунальні платежі не сплачує, у добровільному порядку не бажає знятись з реєстрації за вказаною вище адресою, права власності на будинок вона немає.
При оцінюванні показань свідка про залишення відповідачем домоволодіння при сварці, суд бере до уваги пояснення самої ОСОБА_2 , що вона покинула домоволодіння добровільно і її речей в будинку не має.
Таким чином, відповідач в належному позивачу будинку не проживає, участі в його обслуговуванні та сплаті всіх комунальних платежів не приймає, особистих речей в будинку не має, права власності на будинок не має, однак залишається зареєстрованою в належному позивачу будинку.
Права власника житлового будинку (квартири) визначені ст. 383 ЦК України та ст. 150 ЖК України, які передбачають право власника використовувати житло для власного проживання, проживання членів сім'ї, інших осіб і розпоряджатися своїм житлом на власний розсуд.
Обмеження чи втручання у право власника можливе лише з підстав, передбачених законом.
Згідно ст. 319 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном, зокрема шляхом усунення перешкод у здійсненні користування майном особами, в яких відпали законні підстави для такого користування.
Відповідно до ст. 71 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.
Згідно зі ст. 72 ЖК України визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.
Встановлено, що відповідач без поважних причин не проживає за місцем реєстрації більше 8 років, тобто понад 6 місяців, а отже втратила право на користування житловим приміщенням; вселитись протягом цього часу не намагалась; ніхто її право на проживання у будинку не порушував.
Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Оскільки відповідач не проживає у будинку за указаною вище адресою, не є членом сім'ї позивача, а його реєстрація в будинку, належному позивачу, перешкоджає здійсненню у повній мірі права розпорядження цим майном, то позов підлягає задоволенню.
На підставі ст.ст. 71, 72, 150 ЖК України, ст. 319, 383 ЦК України, керуючись ст.ст. 12, 13, 76, 141, 280-282 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 в інтересах якої також діє ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням - задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такою, що втратила право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , судовий збір в розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до п.п. 15.5 п. 15 Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Дергачівський районний суд Харківської області.
Повний текст судового рішення виготовлено 06.03.2020.
Суддя В. С. Овсянніков