Сарненський районний суд
Рівненської області
_____________________________________________________________________________________ Справа № 572/169/20
Провадження № 1-в/572/72/20
05 березня 2020 року м.Сарни
Сарненський районний суд Рівненської області в складі
головуючого судді - ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
з участю прокурора - ОСОБА_3
представника державної установи "Катеринівська виправна колонія" - ОСОБА_4
засудженого - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сарни заяву засудженого ОСОБА_5 про умовно дострокове звільнення, -
ОСОБА_5 звернувся до Сарненського районного суду Рівненської області з заявою про умовно-дострокове звільнення від подальшого відбування покарання.
В судовому засіданні засуджений підтримав подану заяву, просить її задоволити, вважає що мета призначеного покарання досягнута.
Прокурор в судовому засіданні заперечив проти задоволення клопотання засудженого, посилаючись на те, що ухвалою Рівненського апеляційного суду ухвалу Сарненського районного суду Рівненської області в від 04.09.2019 року про відмову у задоволенні спільного подання начальника державної установи «Катеринівська виправна колонія №46» та спостережної комісії Сарненської райдержадміністрації про умовно-дострокове звільнення засудженого ОСОБА_5 залишено без змін а апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_5 залишено без задоволення.
Представник Катеринівської виправної колонії в судовому засіданні підтримав думку прокурора.
Із матеріалів особової справи встановлено, що ухвалою Сарненського районного суду Рівненської області в від 04.09.2019 року відмовлено у задоволенні спільного подання начальника державної установи «Катеринівська виправна колонія №46» та спостережної комісії Сарненської райдержадміністрації про умовно-дострокове звільнення засудженого ОСОБА_5 залишено без змін а апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_5 залишено без задоволення.
Ухвала набрала законної сили.
Відповідно до п.3 ч.3 ст.81 КК України - умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим не менше двох третин строку покарання, призначеного судом, за умисний тяжкий злочин.
На момент подання засудженим клопотання, ним дійсно відбуто більше 2/3 строку призначеного покарання.
Проте, згідно ст. 539 ч.7 КПК України, у разі набрання законної сили ухвалою суду про відмову в задоволенні клопотання щодо умовно-дострокового звільнення засудженого від відбування покарання або заміну невідбутої частини покарання більш м'яким покаранням розгляд повторного клопотання з цього питання щодо осіб, засуджених за тяжкі та особливо тяжкі злочини до позбавлення волі на строк не менше п'яти років , може мати не раніше як через рік з дня винесення ухвали суду про відмову , а щодо засуджених за інші злочини та неповнолітніх засуджених - не раніше як через шість місяців.
З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що заява засудженого ОСОБА_5 до задоволення не підлягає.
На підставі ст.81 КК України, керуючись ст.ст.537, 539 КПК України, суд,-
У задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_5 про умовно - дострокове звільнення від подальшого відбування покарання - відмовити.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Рівненського апеляційного суду протягом семи днів з моменту її проголошення.
Суддя ОСОБА_1