Ухвала
06 березня 2020 року
м. Київ
справа № 753/9641/19
провадження № 61-4118ск20
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Курило В. П. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 26 червня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 16 січня 2020 року в справі за скаргою ОСОБА_1 , на дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Мілоцького Олега Леонідовича, заінтересована особа - акціонерне товариство «Укрсоцбанк», правонаступником якого є акціонерне товариство «Альфа Банк»,
26 лютого 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Дарницького районного суду міста Києва
від 26 червня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду
від 16 січня 2020 року.
На підставі касаційної скарги не може бути вирішено питання про відкриття касаційного провадження. Як свідчить аналіз касаційної скарги та доданих до неї матеріалів, вона подана з пропуском встановленого строку на касаційне оскарження.
Згідно з даними Єдиного державного реєстру судових рішень оскаржена постанова прийнята Київським апеляційним судом 16 січня 2020 року. Касаційна скарга подана ОСОБА_1 через засоби поштового зв'язку до Верховного Суду 26 лютого 2020 року. Тобто з пропуском строку, передбаченого частиною першою статті 390 ЦПК України, оскільки останнім днем строку на касаційне оскарження, з урахуванням частини третьої статті 124 ЦПК України, було 17 лютого 2020 року.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Київського апеляційного суду
від 16 січня 2020 року, посилаючись на те, що копію даного судового рішення заявником отримано 27 січня 2020 року.
Європейський суд з прав людини вказав, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (PONOMARYOV v. UKRAINE, № 3236/03, § 41, ЄСПЛ, від 03 квітня 2008 року).
Аналіз причин, вказаних в клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження свідчить, що вони не можуть бути визнані поважними, оскільки заявником не надано жодних доказів на підтвердження отримання оскаржуваної постанови апеляційного суду саме 27 січня 2020 року.
На підставі викладеного, згідно з частиною третьою статті 393 ЦПК України касаційна скарга підлягає залишенню без руху. Протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа, яка подала касаційну скаргу, має право звернутися до суду касаційної інстанції з заявою про поновлення строку, навівши поважні причини для поновлення строку та подавши відповідні докази.
У порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України заявником не надано документів, що підтверджують сплату судового збору.
До касаційної скарги ОСОБА_1 додано клопотання про звільнення його від сплати судового збору за подання касаційної скарги.
Клопотання мотивовано тим, що сума судового збору за подання касаційної скарги у даній справі є значною для заявника на даний час, оскільки ОСОБА_1 є безробітним, доглядає за старенькою матір'ю. Коштів ледве вистачає для сплати комунальних платежів та забезпечення мінімального харчування.
Відповідно статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Відповідно до вимог вказаної статті звільнення від сплати судового збору можливе за відповідним клопотанням сторони за наявності зазначених умов.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджає сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі на час звернення з касаційною скаргою.
ОСОБА_1 не надано жодних доказів на підтвердження скрутного матеріального становища, на які він посилається у клопотанні.
Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов'язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (KREUZ v. POLAND, № 28249/95, § 59, ЄСПЛ, від 19 червня 2001 року).
Підпунктом 9 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що ставка судового збору за подачу фізичною особою касаційної скарги на ухвалу суду складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» з 01 січня 2020 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу у розмірі 2 102,00 грн.
Таким чином, ОСОБА_1 необхідно було сплатити за подання касаційної скарги судовий збір у розмірі 420,40 грн (2 102,00 грн х 0,2).
Оскільки наведені доводи не є беззаперечними доказами, які підтверджують скрутний майновий стан ОСОБА_1 та відсутність у нього можливості сплатити судовий збір (у розмірі 420,40 грн), що не дає змоги в повній мірі оцінити його майновий стан, у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги необхідно відмовити.
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду
у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до УК
у Печерському р-ні/Печерс. р-н/22030102, код ЄДРПОУ: 38004897, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України
«Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі,
якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 26 червня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 16 січня 2020 року відмовити.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 26 червня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 16 січня 2020 року залишити без руху.
Надати для усунення зазначених вище недоліків десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В. П. Курило