04 березня 2020 рокуЛьвівСправа № 564/877/16-а пров. № 857/Н-37/20
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді: Матковської З.М.,
суддів: Бруновської Н.В., Улицького В.З.,
при секретарі судового засідання: Герман О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові заяву ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами постанови Житомирського апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2016 року за наслідками розгляду апеляційної скарги Управління Пенсійного фонду України в Костопільському районі Рівненської області на постанову Костопільського районного суду Рівненської області від 01 червня 2016 року у справі №564/877/16-а за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Костопільському районі Рівненської області про неправомірні дії та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Костопільському районі Рівненської області, в якому просить суд визнати дії управління Пенсійного фонду України в Костопільському районі Рівненської області щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії неправомірними та зобов'язати здійснити перерахунок та виплату призначеної пенсії за вислугу років, виходячи з розрахунку 90 відсотків від середнього заробітку щомісячної (чинної) заробітної плати, без обмеження її максимального розміру та здійснювати відповідні виплати, починаючи з 01 січня 2016 року.
Постановою Костопільського районного суду Рівненської області від 01 червня 2016р. визнано дії управління Пенсійного фонду України у Костопільському районі Рівненської області щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку пенсії за вислугу років в розмірі 90 відсотків середньомісячної (чинної) заробітної плати відповідно до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» неправомірними та зобов'язано провести перерахунок призначеної пенсії за вислугу років, виходячи з розрахунку 90% від середнього заробітку щомісячної (чинної) заробітної плати відповідно до довідки прокуратури Рівненської області №18-111 від 03 березня 2016р., без обмеження її максимального розміру та здійснювати відповідні виплати, починаючи з 01 січня 2016р.
Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2016 року апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Костопільському районі Рівненської області задоволено, постанову Костопільського районного суду Рівненської області від 01 червня 2016 року скасовано та прийнято нову постанову, якою відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог.
14.01.2020 судом апеляційної інстанції зареєстрована заява ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами постанови Житомирського апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2016 року у справі №564/877/16-а, якою просить скасувати вказану постанову, а рішення Костопільського районного суду Рівненської області від 01 червня 2016 року залишити без змін.
Заяву мотивовано тим, що рішенням Конституційного Суду України від 13 грудня 2019 року по справі №3-209/2018 (2413/18, 2807/19) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини двадцятої статті 86 Закону України від 14.10.2014 №1697-VII «Про прокуратуру» зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначення пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.
Відповідач надав письмовий відзив на заяву про перегляд рішення за виключними обставинами, в якому просить відмовити в задоволенні заяви.
Учасники справи в судове не прибули, хоча належним чином були повідомлені про дату судового засідання. Крім того, позивачем подано клопотання про розгляд справи за відсутності. Згідно із ч. 2 ст. 313 КАС України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи заяви про перегляд судового рішення за виключними обставинами, апеляційний суд при вирішенні цієї заяви зазначає таке.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Статтею 86 Закону України від 14.10.2014 №1697-VII «Про прокуратуру» передбачено пенсійне забезпечення працівників прокуратури.
ОСОБА_1 звернувся із заявою від 19.04.2016 до Управління Пенсійного фонду України в Костопільському районі Рівненської області про перерахунок пенсії відповідно до частини вісімнадцятої статті 50-1 Закону України від 05.11.1991 №1789-XII «Про прокуратуру», якою передбачено, що призначені працівникам прокуратури пенсії перераховувалися у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників.
Разом із тим, Законом України від 28.12.2014 року №76-VIII «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» внесено зміни до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» та частину вісімнадцяту викладено у такій редакції: «Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України».
15.07.2015 року набув чинності Закон України «Про прокуратуру», згідно Розділу ХІІ «Прикінцеві положення» якого визнано такими, що втратили чинність із набранням чинності цим Законом положення: Закону України «Про прокуратуру», крім пункту 8 частини першої статті 15, частини четвертої статті 16, абзацу першого частини другої статті 46 2, статті 47, частини першої статті 49, частини п'ятої статті 50, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50-1, частини третьої статті 51-2, статті 53 щодо класних чинів (їх дія поширюється на осіб, яким присвоєно класні чини до набрання чинності цим Законом), статті 55 щодо посвідчення працівника прокуратури, статті 2 у частині підстав звільнення з посади Генерального прокурора України, а також статті 13 щодо функціонування в системі органів прокуратури міських, районних, міжрайонних, районних у містах прокуратур, яка втрачає чинність з 15 грудня 2015 року.
Отже, на час звернення позивача до відповідача із заявою про перерахунок пенсії (19.04.2016) частини тринадцята та вісімнадцята статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» втратили чинність.
Згідно з частиною двадцятою статті 86 Закону України «Про прокуратуру» (чинної на час виникнення спірних відносин) умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.
На час звернення позивача за перерахунком пенсії, Кабінетом Міністрів України відповідний нормативно-правовий акт не було прийнято.
Зі змісту постанови Житомирського апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2016 року встановлено, що оскільки чинним законодавством України скасовано право на перерахунок призначених пенсій прокурорів у зв'язку з підвищенням окладів з 01.01.2015 року, а Кабінетом Міністрів України (відповідно до ч. 20 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру») не визначено умови та порядок проведення такого перерахунку, жодних підстав для визнання протиправними дій (бездіяльності) управління Пенсійного фонду та проведення перерахунку призначеної пенсії, не вбачається.
Відповідно до частин першої та п'ятої статті 361 КАС України судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за виключними обставинами.
Підставами для перегляду судових рішень у зв'язку з виключними обставинами є: 1) встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане; 2) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено судове рішення; 3) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні цієї справи судом.
Наведена стаття КАС України встановлює вичерпний перелік підстав для перегляду судового рішення за виключними обставинами з тим, щоб відповідно до принципу юридичної визначеності забезпечити стабільність судових рішень, але водночас надати можливість виправити судові рішення, неправосудність яких зазвичай обумовлена обставинами, незалежними від суду.
Рішенням Конституційного Суду України від 13 грудня 2019 року по справі №3-209/2018 (2413/18, 2807/19) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини двадцятої статті 86 Закону України від 14.10.2014 №1697-VII «Про прокуратуру» зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначення пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до резолютивної частини вказаного рішення Конституційного Суду України положення частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VII зі змінами, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Частиною другою статті 152 Конституції України встановлено, що закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Згідно зі статтею 91 Закону України від 13.07.2017 №2136-VIII «Про Конституційний Суд України» закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Таким чином, положення частини двадцятої статті 86 Закону України від 14 жовтня 2014 року №1697-VII «Про прокуратуру» зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України, визнане неконституційним та втратило чинність 13 грудня 2019 року, як встановлено статтею 91 Закону України «Про Конституційний Суд України», тобто, з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення у справі №3-209/2018 (2413/18, 2807/19), що також прямо встановлено даним рішенням.
В свою чергу, відповідно до частини шостої статті 361 КАС України при перегляді судового рішення за виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.
За таких обставин, апеляційний суд, не заперечуючи право позивача на перерахунок пенсії, зазначає, що вказане рішення Конституційного Суду України не може бути застосоване до правовідносин з приводу перерахунку пенсії позивачеві за період з 01.01.2016 до 13.12.2019 року.
Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 19.11.2018 у справі №755/4893/18, від 23 січня 2019 року у справі №820/2462/17, від 15 травня 2019 року у справі № 640/20317/16-а.
Таким чином, станом на день звернення позивача до відповідача із заявою про перерахунок пенсії від 19.04.2016 останній діяв відповідно до вимог чинного законодавства, адже на момент вчинення таких дій частина двадцята статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VII, яка передбачала, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України, була чинною.
Оскільки предметом розгляду справи судом першої та апеляційної інстанції були правовідносини, що існували до прийняття рішення Конституційного суду України у справі №3-209/2018 (2413/18, 2807/19) від 13 грудня 2019, а рішення суду, яке позивач просить переглянути за виключними обставинами, не містило вимог зобов'язального характеру (не було зобов'язано відповідача вчинити дії, у тому числі нарахувати та виплатити, стягнути кошти), оскільки за наслідком апеляційного перегляду в позові позивача було відмовлено, відсутня передбачена пунктом 1 частини п'ятої статті 361 КАС України підстава для перегляду рішення суду за виключними обставинами.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 368 КАС України за результатами перегляду рішення, ухвали за виключними обставинами суд може відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі.
Станом на момент ухвалення рішення суду апеляційної інстанції від 26 вересня 2016 року відмова відповідача у перерахунку пенсії була правомірною, а тому постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду слід залишити в силі, в задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд вказаного судового рішення за виключними обставинами відмовити.
Керуючись статтями 229, 241, 243, 361, 368, 369 КАС України, суд -
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами постанови Житомирського апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2016 року у справі №564/877/16-а відмовити.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя З. М. Матковська
судді Н. В. Бруновська
В. З. Улицький
Повний текст ухвали складено 06.03.2020р.