про відмову у відкритті апеляційного провадження
Справа № 824/878/19-а
06 березня 2020 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
судді-доповідача: Смілянця Е. С.
суддів: Охрімчук І.Г. Капустинського М.М.
перевіривши матеріали апеляційної скарги Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернівецькій області на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 16 грудня 2019 року у справі за адміністративним позовом Чернівецького обласного центру зайнятості до Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернівецькій області про визнання протиправною та скасування постанови,
Відповідно до рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 16 грудня 2019 року позов задоволено.
Не погоджуючись із судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу.
При цьому, в апеляційній скарзі, апелянтом заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 16.12.2019, без наведення поважності причин пропуску строку звернення з апеляційною скаргою.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11.02.2020 апеляційну скаргу відповідача залишено без руху та запропоновано у 10-денний термін усунути виявлені недоліки апеляційної скарги, а саме надати оригінал квитанції про сплату судового збору, а також звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
02.03.2020 на виконання вимог ухвали суду від 11.02.2020 скаржник надіслав заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 16.12.2019, мотивуючи її тим, що відповідальний працівник управління 27.12.2019 отримав копію рішення суду Чернівецького окружного адміністративного суду від 16.12.2019, а в період з 14.01.2020 по 28.01.2020 перебував на стаціонарному лікарняному. Також зазначає, що в управлінні вакантна посада особи, відповідальна за ведення документообігу. 24.01.2020 управлінням направлено апеляційну скаргу на рішення суду Чернівецького окружного адміністративного суду від 16.12.2019. Вважає, що причини пропуску строку слід визнати поважними, тому що обставини, які зумовили такі причини є об'єктивними.
Колегія суддів, дослідивши подане стороною клопотання вважає, що воно не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.159), копію оскаржуваного рішення від 16.12.2019 відповідачем отримано 23.12.2019. Останній день подання апеляційної скарги 22.01.2020. При цьому, апеляційна скарга на рішення суду, відповідно до вхідного штемпеля на зазначене рішення подана 29.01.2020 (а.с.162), прийнята у відділення пошти 26.01.2020 (а.с. 167), що також підтверджується трекінгом Укрпошти №5801804477838 та не відповідає твердженню відповідача про направлення апеляційної скарги саме 24.01.2020. Тобто, порушено строки звернення з апеляційною скаргою, встановленого ч.2 ст. 295 КАС України.
Відповідно до частини першої статті 121 Кодексу суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Розглядаючи питання про поновлення процесуальних строків, слід звернути увагу на те, що особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати належні і допустимі, у розумінні ст.ст. 73, 74 КАС України, докази на підтвердження того, що наведені неї обставини дійсно перешкоджали їй вчасно скористатись наданим їй правом звернення до суду апеляційної інстанції.
Колегія суддів зазначає, що встановлення строків для подання апеляційної скарги передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків та своєчасного виконання ними передбачених КАС України та іншими законами процесуальних дій.
Обставини, з якими апелянт пов'язує поважність причин пропуску строків звернення, повинні бути доведеними та підтвердженими належними доказами, і дійсно підтверджувати неможливість звернення до суду у встановлений законодавством строк.
Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду в такому його елементі як правова визначеність.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури і це не є порушенням права на справедливий суд (рішення у справі “Станков проти Болгарії” від 12 липня 2007 року).
Крім того, в своїх рішеннях Європейський суд неодноразово акцентував, що відповідач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу "сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки".
Відповідальність за швидке здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на державні судові органи. Однак, розумність тривалості судового провадження залежить не тільки від складності справи, її обставин та предмета спору, але і поведінки сторін.
Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі "Смірнова проти України").
Вказана практика ЄСПЛ знайшла своє відображення в новій редакції КАСУ. Так, ч.1 ст.45 КАСУ встановлено, що учасники судового розгляду та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Необхідно звернути увагу скаржника на те, що наведені відповідачем обставини щодо поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, а саме, що відповідальний працівник управління отримав копію рішення суду першої інстанції 27.12.2019 і в період з 14.01.2020 по 28.01.2020 перебував на стаціонарному лікарняному, а також про вакантну посаду особи, відповідальну за ведення документообігу, не могли бути перешкодою для вчасного подання апеляційної скарги саме керівником управління чи уповноваженою іншою особою.
Отже, у ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку апріорі не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури опрацювання вхідної та вихідної кореспонденції. Це пов'язано з тим, що держава має дотримуватись раніше згаданого принципу "належного урядування" та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов'язків, встановлених нею ж.
У пункті 41 справи "Пономарьов проти України" Європейський Суд з прав людини зазначив, що "Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків".
Колегія суддів вважає, що зазначені відповідачем підстави для поновлення строку апеляційного оскарження не можна визнати поважними, оскільки вони не пов'язані з дійсно непереборними та об'єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежать від волі особи (яка "сама повинна цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки") та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений процесуальним законом строк, подання апеляційної скарги.
Згідно з ч.3 ст.298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Підсумовуючи наведене та керуючись приписами Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне відмовити у відкритті апеляційного провадження.
Керуючись ч.3 ст.298, п.4 ч.1 ст.299 КАС України, суд
1. Визнати неповажними, наведені в клопотанні Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернівецькій області підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 16 грудня 2019 року.
2. Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернівецькій області на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 16 грудня 2019 року у справі за адміністративним позовом Чернівецького обласного центру зайнятості до Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернівецькій області про визнання протиправною та скасування постанови.
3. Копію ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами надіслати скаржнику.
4. Копію ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження надіслати учасникам справи.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Суддя-доповідач Смілянець Е. С.
Судді Охрімчук І.Г. Капустинський М.М.