Справа № 2-13/2010
Рядок статистичного звіту - 33
Іменем України
08 квітня 2010 р. Доманівський районний суд Миколаївської області в складі:
головуючої судді: Вадовської А.В.
при секретарі: Кравець Л.В.,
за участю позивача ОСОБА_1,
відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
представників ОСОБА_4, ОСОБА_5,
третьої особи ОСОБА_6,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в смт.Доманівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа на стороні відповідачів ОСОБА_6 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, посилаючись на те, що 19 жовтня 2008 р. близько 18.50 год. він рухався належним йому на праві оперативного управління автомобілем НОМЕР_1 з причепом «Фермер» державний номер НОМЕР_2 автошляхом Т-1506 в напрямку Миколаїв-Доманівка. Назустріч йому смугою зустрічного руху рухався автомобіль. Розминувшись з даним автомобілем, він побачив, що на дорогу вибігли 2 корови. Уникаючи зіткнення з тваринами, він виїхав на смугу зустрічного руху, однак зіткнення з однією з корів уникнути не вдалось, внаслідок чого він здійснив наїзд на неї. В результаті ДТП автомобілю спричиненні механічні пошкодження. Розмір майнової шкоди позивач оцінив у 4916 грн., яку просив стягнути з відповідача, оскільки в добровільному порядку вона шкоду відшкодувати не бажає.
У ході судового розгляду до участі у справі були залучені в якості співвідповідача - чоловік ОСОБА_2 - ОСОБА_3, та третьої особи на стороні відповідачів - ОСОБА_6
У судовому засіданні позивач збільшив позовні вимоги: просив суд стягнути з відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3, як з спільних власників корови, у солідарному порядку 9766 грн., в тому числі 7036,92 грн. - завданої матеріальної шкоди, 70,40 грн. - сплачений судовий збір, 30 грн. - витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, 1528 грн. - витрати на проведення автотоварознавчої експертизи, 1100 грн. - витрати на правову допомогу.
У судовому засіданні позивач та його представник ОСОБА_4 збільшені позовні вимоги підтримали, просили стягнути на користь позивача з відповідачів у солідарному порядку 9766 грн. згідно вищевказаного розрахунку, посилаючись на наявність причинного зв'язку між бездіяльністю погонича тварин ОСОБА_6 та настанням ДТП, внаслідок якої автомобілю ОСОБА_1 завдані механічні пошкодження.
Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3 позовні вимоги не визнали, просили суд відмовити позивачеві в задоволенні позову, оскільки вважають, що ДТП сталася з вини позивача, в результаті ДТП загинула їхня корова, а тому, на їх думку, жодних підстав для стягнення шкоди на користь позивача немає.
Представник відповідачів ОСОБА_5 також просила суд відмовити позивачеві в задоволенні позову, посилаючись на відсутність вини її довірителів в настанні ДТП. Також у ході судового розгляду наполягала на тому, що саме позивач, керуючи автомобілем у світлу пору доби, допустив порушення Правил дорожнього руху, внаслідок чого здійснив наїзд на корову, а тому підстав для відшкодування йому шкоди немає.
Третя особа на стороні відповідачів без самостійних вимог ОСОБА_6 суду пояснила, що 19 жовтня 2008 р. саме вона гнала належних її батькам та братові двох корів. Цього дня одна з корів пішла ґрунтовою дорогою, а друга - батьківська, яку потім збили, пішла через міст. В напрямку руху з селища по своїй смузі їхав мікроавтобус, який об'їхав чиюсь корову, виїхавши на зустрічну смугу руху. Оскільки мікроавтобус виїхав на зустрічну смугу, вона вирішила, що в напрямку селища ніхто не їде, а тому корові нічого не загрожує. Через деякий час вона побачила, що її корову, яка була на обочині, на великій швидкості збив легковий автомобіль. В момент удару вона була внизу на відстані близько 15-20 м від корови, яка піднялася на міст. Коли сталася ДТП, надворі було видно, як удень. На думку ОСОБА_6, ДТП сталася з вини позивача, а тому підстави для задоволення позову відсутні.
Вислухавши пояснення учасників судового розгляду, свідків, дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав:
Так, у ході судового розгляду з пояснень позивача, відповідачів, третьої особи встановлено, що 19 жовтня 2008 р. близько 18.40 год. ОСОБА_6 гнала додому з пасовища двох корів, в тому числі одну корову, належну її батькам ОСОБА_3 та ОСОБА_2 Під час перегону тварин одна з корів пішла ґрунтовою дорогою, розташованою паралельно автошляху Т-1506, друга - пішла через міст, що на автошляху Т-1506. Знаків, що повідомляють про перехід худоби, в цьому місці немає. ОСОБА_6 в момент переходу корови через міст була від неї на відстані 15-20 м. У цей час зазначеним автошляхом у напрямку руху Миколаїв-Доманівка своєю смугою рухався належним йому на праві оперативного управління автомобілем НОМЕР_1 з причепом «Фермер» державний номер НОМЕР_2 позивач ОСОБА_1 У місці закінчення мосту корова ОСОБА_6 раптово вискочила на проїзну частину дороги, в результаті чого на неї на 116 км вказаного автошляху автомобілем під керуванням позивача було вчинено наїзд. Після ДТП корову дорізали, а автомобілю спричинені механічні пошкодження.
Внаслідок ДТП, як вбачається з копії протоколу огляду транспортного засобу та висновку судової автотоварознавчої експертизи № 3797 від 01.10.2009 р., пошкоджені: капот, рамка радіатора, облицівка радіатора, радіатор охолодження, права фара в зборі, переднє праве крило, вітрове скло, рамка вітрового скла, декоративна решітка, передній правий лонжерон, передній правий бризковик, важелі склоочисника, ліва фара, перекіс кришки капота, повторювач.
Згідно постанови судді Доманівського районного суду Чернюка М.С. від 07 листопада 2008 р. ОСОБА_1 визнано невинним у скоєнні ДТП та закрито відносно нього провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП, на підставі ст.247 п.1 КУпАП.
Постановою судді апеляційного суду Миколаївської області Івченко О.М. від 25 лютого 2009 р. вищезазначена постанова судді Доманівського районного суду Чернюка М.С. залишена без змін.
У ході судового розгляду з пояснень свідка ОСОБА_7, з постанови судді апеляційного суду Миколаївської області від 25 лютого 2009 р. було встановлено, що ДТП сталася близько 18.40 год. 19 жовтня 2008 р. Такий же час вказувала і ОСОБА_6 при дачі нею пояснень в день пригоди, як вбачається з її пояснення до адміністративного матеріалу відносно ОСОБА_1 за ст.124 КУпАП (а.с.5 адмінматеріалу). За таких обставин суд вважає безпідставними ствердження представника відповідачів ОСОБА_5 про не встановлення часу ДТП.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 суду пояснив, що корова ОСОБА_6 на проїзну частину вийшла з-за огорожі раптово, ОСОБА_6 в момент наїзду на корову була від неї на відстані не менше 8-10 м.
Свідок ОСОБА_9 також показала суду, що ОСОБА_6 біля корови вона не бачила.
Ствердження третьої особи ОСОБА_6 стосовно того, що позивач вчинив наїзд на корову на узбіччі, протирічать матеріалам справи, а саме схемі до протоколу огляду місця ДТП, на якій зафіксоване місце зіткнення, свідченням позивача, свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_7, а також її власним свідченням, даним у день настання ДТП, в яких вона вказувала, що корова почала виходити на дорогу, а водій автомобіля намагався уникнути зіткнення (а.с.5 адмінматеріалу).
Посилання представника відповідачів ОСОБА_5, відповідачів та третьої особи на те, що ДТП сталася в світлу пору доби, що, на їх думку, підтверджено довідкою НДІ «Миколаївська астрономічна обсерваторія» за №75 від 27.01.2009 р., є хибними та такими, що не заслуговують на увагу.
Такого висновку суд прийшов, зважаючи на те, що єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлений Правилами дорожнього руху (далі - ПДР). Згідно п.1.10 ПДР темна пора доби - частина доби від закінчення вечірніх (30 хв після заходу сонця) до початку ранкових сутінків (30 хв до сходу сонця). 19 жовтня 2008 р. в смт.Доманівка згідно вищезазначеної довідки НДІ «Миколаївська астрономічна обсерваторія» сонце зайшло о 18.01 год., отже з 18.31 настала темна пора доби.
ОСОБА_6, як погонич тварин, була учасником дорожнього руху, а тому повинна була дотримуватися ПДР. Однак, нею було порушено ряд пунктів ПДР, а саме: пп.«г», «ґ» п.7.7, згідно яких їй заборонено вести тварин по дорогах з удосконаленим покриттям, якщо поруч є інші дороги (у ході судового розгляду встановлено, що паралельно з дорогою Т-1506 є дорога з ґрунтовим покриттям) та переганяти тварин по дорогах у темну пору доби. Крім цього, вона як погонич тварин згідно п.7.8. зобов'язана виконувати вимоги інших пунктів цих Правил, що стосуються водіїв і пішоходів і не суперечать вимогам розділу 7.
В порушення вищезазначених пунктів ПДР, як встановлено з пояснень свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_6, остання залишила корову без нагляду на відстані, з якої керувати поведінкою тварини вона не могла, тим самим, як учасник дорожнього руху, допустила бездіяльність, внаслідок якої сталася ДТП, в результаті якої позивачеві завдані матеріальні збитки.
Згідно висновку судової автотоварознавчої експертизи за №3797 від 01.10.2009 р. сума матеріальних збитків, завданих в результаті ДТП власнику автомобіля НОМЕР_3, склала 7036,92 грн., в тому числі вартість ремонтних робіт 4216,95 грн., вартість фарбувальних робіт 1430,40 грн., вартість матеріалів для фарбування 758,25 грн., вартість вузлів та деталей, що підлягають заміні, з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу деталей 631,32 грн.
Відповідно до ч.1 ст.1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
Частиною 2 цієї ж статті передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Корова, в результаті наїзду на яку, були спричинені механічні пошкодження автомобілю, належала на праві власності подружжю ОСОБА_6, що в ході судового розгляду відповідачами підтверджено, тобто була їх спільною сумісною власністю.
З урахуванням вищезазначених норм закону, положень ч. 1 ст. 1166, п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК, п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 р. №6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» суд приходить до висновку, що діяльність, пов'язана з утриманням великої рогатої худоби, є джерелом підвищеної небезпеки, а тому шкода, завдана таким джерелом, іншому джерелу підвищеної небезпеки підлягає відшкодуванню в солідарному порядку співвласниками корови - подружжям ОСОБА_3 та ОСОБА_2
Статтею 1193 ЦК України передбачено право суду зменшити розмір відшкодування шкоди, завданої фізичною особою, залежно від її матеріального становища, крім випадків, коли шкоди завдано злочином.
З урахуванням матеріального становища відповідачів, які обоє є пенсіонерами, суд вважає за можливе зменшити розмір відшкодування шкоди до 5000 грн., зважаючи ще й на ту обставину, що позивач у первісних позовних вимогах посилався саме на такий її розмір.
В силу ч.1 ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Таким чином, на користь позивача стягненню з відповідачів у рівних частках підлягають понесені судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а саме: 51 грн. судового збору, 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, 1086 грн. витрати на проведення судової автотоварознавчої експертизи та 782 грн. витрати на правову допомогу.
Керуючись ст.ст.5, 6, 8, 10, 11, 60, 88, 209, 212, 214-215 ЦПК України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 в солідарному порядку на користь ОСОБА_1 5000 (п'ять тисяч) грн. - в рахунок відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП.
Стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 по 974 (дев'ятсот сімдесят чотири) грн. 50 коп. з кожного понесених судових витрат, в тому числі 25,50 грн. судового збору, 15 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, 543 грн. витрати на проведення судової автотоварознавчої експертизи, 391 грн. витрати за надання правової допомоги.
Рішення набирає законної сили через 10 днів, якщо не буде подана заява про апеляційне оскарження.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області через Доманівський районний суд шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги або шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.
Суддя А.В.Вадовська