Адміністративна справа № 2-а- 11/ 2010 р.
іменем України
29 березня 2010 року смт Врадіївка
Врадіївський районний суд Миколаївської області у складі
головуючого судді : А.В. Сорочан
при секретарі судового засідання: Є.В. Євтушок
з участю позивача ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2
відповідача ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Врадіївському районі Миколаївської області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення ,-
23 лютого 2010 року позивач звернувся до Врадіївського районного суду в порядку адміністративного судочинства з позовом до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Врадіївському районі Миколаївської області, у якому просив скасувати постанову №19/09 від 5 листопада 2009 року про накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 170 грн. за ч. 2 ст.165-4 КУпАП, винесеної начальником відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Врадіївському районі Миколаївської області ОСОБА_3 В, та поновити строк для оскарження даної постанови. Обгрунтовуючи позовні вимоги щодо незаконності постанови , позивач вказав, що посадовою особою під час складення протоколу та винесення постанови не було враховано те, що він є фізичною особою - підприємцем, а відповідно до ч.2 ст.165-4 КУпАП адміністративній відповідальності підлягають фізичні особи, які не мають статусу підприємців, тобто він не є суб”єктом даного правопорушення. Строк на оскарження пропустив з поважної причини, так як про вказану постанову довідався лише у лютому 2010 року від відділу ДВС Врадіївського РУЮ, де постанова перебуває на виконанні.
У судовому засіданні позивач та його представник підтримали позовні вимоги та просили їх задовольнити.
Представник відповідача під час розгляду справи по суті позовні вимоги визнав повністю та просив суд постановити рішення у зв”язку з визнанням позову, наслідки визнання позову йому зрозумілі. При цьому він пояснив, що неправильна кваліфікація дій ОСОБА_1 за ч. 2 ст.165-4 КупАП, а не за ч.1 вказаної статті, сталася через відсутність на момент складення протоколу та винесення постанови відомостей про позивача, а саме відомостей державної реєстрації суб”єкта підприємницької діяльності - фізичної особи, хоча ОСОБА_1 зареєстрований як суб”єкт підприємницької діяльності ще 21.06.2004 року.
Заслухав пояснення позивача та його представника , вивчив заяву відповідача про визнання позову та матеріали справи, суд вважає що позовні вимоги підлягають повному задоволенню та визнання позову відповідачем не суперечать закону та не порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси, тому вказане визнання адміністративного позову приймається судом у відповідності до вимог ст. ст. 112, 136 КАС України. До такого висновку суд дійшов на підставі наступного.
Відповідно до ч.3 ст.136 КАС України судове рішення у зв”язку з визнанням адміністративного позову ухвалюється за правилами, встановленими ст.112 КАС України, за якою у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.
Так, згідно з ч.2 ст.165-4 КупАП, адміністративній відповідальності підлягають фізичні особи, які не мають статусу підприємців та використовують найману працю, за їх ухилення від подання заяви про взяття на облік або несвоєчасне подання заяви про взяття на облік у Фонді соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, приховування (заниження) суми заробітної плати (доходу), на яку нараховуються страхові внески, порушення строків та обсягів сплати страхових внесків, неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності щодо страхових внесків, несвоєчасне інформування Фонду про нещасні випадки на виробництві та професійні захворювання, зміну виду діяльності.
Таким чином, так як ОСОБА_1 21.06.2004 року зареєстрований як суб”єкт підприємницької діяльності - фізичної особи ( свідоцтво про державну реєстрацію Врадіївської райдержадміністрації від 21.06.2004 року) вказана особа не є суб”єктом правопорушення, передбаченого ч.2 ст.165-4 КупАП, що виключає склад вказаного адміністративного правопорушення та постанова про накладення адміністративного стягнення підлягає скасуванню.
Також, суд приходить до висновку про пропущення позивачем строку звернення до адміністративного суду з поважних причин, що було також визнано стороною відповідача, так як про постанову №19/09 від 5 листопада 2009 року про накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 170 грн., він довідався лише у лютому 2010 року від відділу ДВС Врадіївського РУЮ, де постанова знаходиться на виконанні у даний час. ( ст. 99 КАС України). Тому вказаний строк підлягає поновленню у відповідності до ст.102 КАС України.
Керуючись ст. ст. 11,71, 86, 112, 159-163, 167 КАС України, суд -
адміністративний позов задовольнити повністю.
Постанову №19/09 від 5 листопада 2009 року, винесену начальником відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Врадіївському районі Миколаївської області, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 165- 4 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 170 грн.- скасувати.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського адміністративного суду через Врадіївський районний суд шляхом подачі заяви в десятиденний строк з дня проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі постанови.
Апеляційна скарга на постанову Врадіївського районного суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя А. В. Сорочан