Справа N 2-416/10
29 березня 2010 року Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:
головуючої - судді Висоцької Г.А.
при секретарі - Кашарайло А.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Вознесенську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання договору міни нерухомого майна дійсним,
18.12.2009 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання дійсним договору міни нерухомого майна.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що вона обміняла Ѕ частину квартири АДРЕСА_1, яка належала їй на однокімнатну квартиру АДРЕСА_2, яка була власністю відповідачок ОСОБА_1 та ОСОБА_2 Договір міни був зареєстрований 26.06.1999 року за реєстровим № 432 на «Універсальній товарно-сировинній біржі», а потім відповідно у КП «Вознесенське МБТІ» за реєстровим № 8501.
Позивачка вказує, що на даний момент не може розпорядитись своєю власністю, так як нотаріус вважає його недійсним, оскільки він не був посвідчений нотаріально та з порушенням правил біржових торгів, тому просить суд визнати дійсною угоду міни вказаного нерухомого майна.
В попередньому судовому засіданні судом за згодою позивачки притягнуто до участі іу справі в якості співвідповідача співвласника АДРЕСА_3 Ю.В.
Позивачка ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_4 в судовому засіданні позов підтримали.
Відповідачі ОСОБА_1, ОСОБА_2, в судовому засіданні позовні вимоги повністю визнали, пояснили, що про можливість укласти угоду на біржі їм було роз»яснено державним нотаріусом, всі необхідні документи ними були подані, тому не бажають звертатися до нотаріуса і вважають, що позов підлягає задоволенню.
Відповідач ОСОБА_3 позов визнав, пояснив, що особисто подавав на біржу свою заяву у простій письмовій формі про згоду на відчуження майна, яке перебувало у спільній сумісній власності його та матері-позивачки по справі.
Вислухавши учасників процесу, дослідивши надані письмові докази, суд встановив наступне.
26.06.1999 року між ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 і ОСОБА_2 був укладений договір міни відповідно Ѕ частини двокімнатної квартири № 62, яка розташована по вул.60 років Жовтня № 16 у м. Вознесенську і належала позивачці на квартиру АДРЕСА_2, яка належала відповідачкам. Договір міни був 26.06.1999 року зареєстрований на «Універсальній товарно-сировинній біржі» за № 432, яка 16.05.2005 року припинила державну реєстрацію.
Відповідно до свідоцтва на право власності на житло від 09.02.1994 року ОСОБА_3 та ОСОБА_1 на праві спільної сумісної власності на момент укладення договору міни належала квартира АДРЕСА_4 (а.с.18).
Відповідачкам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на праві спільної сумісної власності належала квартира АДРЕСА_5 , що підтверджується свідоцтвом на право власності на житло від 24.11.1995 року.( а.с. 42).
Згідно рішення виконавчого комітету Вознесенської міської ради № 84 від 25.06.1999 року відповідачці ОСОБА_1 було дозволено нотаріально оформити обмін належної їй та неповнолітній ОСОБА_2 однокімнатної квартири АДРЕСА_6 ( а.с. 28).
Пунктом 9 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України в редакції 2004 року зазначається, що до договорів, що були укладені до 01.01.2004 року і продовжують діяти після набрання чинності Цивільним кодексом України, застосовуються правила цього Кодексу щодо підстав, порядку і наслідків зміни або розірвання договорів окремих видів незалежно від дати їх укладення.
Зважаючи на вказане даний спір регулюється Законом, який діяв на час укладення договору міни, тобто ЦК України в редакції 1963 року.
Згідно ст. 241 ЦК України в редакції 1963 року За договором міни між сторонами провадиться обмін одного майна на інше. Кожний з тих хто бере участь у договорі міни. Вважається продавцем того майна,яке він дає в обмін, і покупцем майна, яке одержує.
Статтею 242 ЦК України регламентовано, що до договору міни застосовуються правила про договір купівлі-продажу, якщо інше не випливає з змісту відносин сторін.
Позивачка ОСОБА_1 зареєструвала зазначений договір міни у Вознесенськіому МБТІ 01.07.1999 року, за реєстровим № 8501, що підтверджується реєстраційним написом та договорі та довідкою МБТІ ( а.с.6,8).
Відповідачки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстрували зазначений договір міни у Вознесенському МБТІ 01.07.1999 року за реєстровим № 8197, що підтверджується реєстраційним написом та довідкою МБТІ ( а.с.19-20).
Відповідно до ч. 1 ст. 227 ЦК України Договір купівлі продажу жилого будинку повинен бути нотаріально посвідчений , якщо хоча б однією з сторін є громадянин. Недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору ( ст. 47 цього Кодексу)
Частиною 2 цієї ж стаття передбачається, що договір купівлі-продажу будинку підлягає реєстрації у виконавчому кабінеті місцевої ради.
Відповідно до ч 2 ст. 47 ЦК України якщо одна із сторін повністю виконала угоду, що потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, яка виконала угоду, визнати її дійсною. В такому разі наступне нотаріальне оформлення угоди не вимагається.
Враховуючи викладене і ту обставину, що відповідачки відмовляються від нотаріального посвідчення договору міни, відповідач ОСОБА_3 надав згоду на розпорядження сумісним майном, а відповідачка ОСОБА_1 належним чином оформила дозвіл на реалізацію нерухомого майна неповнолітньої доньки, суд вважає за необхідне вказаний договір визнати дійсним.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 209, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання договору міни нерухомого майна дійсним - задовольнити.
Визнати дійсним договір міни, зареєстрований 26.06.1999 року за реєстровим № 432 на «Універсальній товарно-сировинній біржі» за яким ОСОБА_1 обміняла Ѕ частину двокімнатної квартири АДРЕСА_1 на однокімнатну квартиру АДРЕСА_7, яка належала ОСОБА_1 та ОСОБА_5.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Миколаївської області через міськрайонний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня проголошення рішення та подачі апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Висоцька Г.А.