Справа 2-а-59/10/1402
01.04.2010 року Баштанський районний суд Миколаївської області
в складі головуючого - судді Янчука С.В,
при секретарі Гуровій Л.А.,
розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора ДПС роти ДПС м. Немирів УДАІ УМВС України у Вінницькій області молодшого сержанта міліції ОСОБА_2 та УДАІ УМВС України у Вінницькій області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів про скасування постанови інспектора ДПС роти ДПС м. Немирів УДАІ УМВС України у Вінницькій області молодшого сержанта міліції ОСОБА_2 по накладенню на позивача адміністративного стягнення в виді штрафу в розмірі 260 грн. за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 122 ч. 1 КУпАП. Посилаючись на неправомірність дій працівника ДПС щодо доведення доказами наявності в його діях складу адміністративного правопорушення, позивач просив скасувати постанову серії АВ № 074975 по справі про адміністративне правопорушення від 15.02.2010 року, як незаконну. Позивач при цьому заперечив вчинення з його боку правопорушення 15.02.2010 року та вказав, що швидкості руху не перевищував, позивач також вказав на незаконність складення інспектором постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, оскільки інспектор не долучив до постанови доказів вчинення позивачем вказаного правопорушення.
Позивач в судове засідання не з'явився, надавши заяву про слухання справи у його відсутність, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідач - ОСОБА_2 до суду не з'явився, про причини неявки належним чином суд не повідомив. Від нього надійшло заперечення в якому просив відмовити в задоволенні вимог позивача, так як вони є безпідставні та необґрунтовані. Про день час та місце розгляду повідомлений вчасно та належним чином (рекомендованим листом). Від відповідача не надійшло клопотань про відкладення розгляду справи.
Відповідач - УДАІ УМВС України у Вінницькій області до суду не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Про день, час та місце розгляду повідомлений вчасно та належним чином. Від відповідача не надійшло заперечень на позов.
Заслухавши позивача, дослідивши матеріали справи (протокол про адміністративне правопорушення серії АВ 112877 відносно ОСОБА_1 за ст. 122 ч. 1 КУпАП; постанову серії АВ № 074975 по справі про адміністративне правопорушення від 15.02.2010 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч. 1 КУпАП), суд приходить до висновку про обґрунтованість позову.
Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує адміністративний позов. Це означає, що ч. 2 ст. 71 КАС України встановлює презумпцію вини суб'єкта владних повноважень, рішення, дії чи бездіяльність якого оскаржуються, а повідомлені позивачем обставини справи відповідають дійсності, доки відповідач їх не спростує.
Крім того, ч.4 ст. 71 КАС України зобов'язує суб'єкта владних повноважень надати всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази.
Отже, в адміністративних справах щодо оскарження рішень та дій суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його вини. Така презумпція вини покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення та спростувати твердження позивача про порушення його права, свобод чи інтересів.
В судовому засіданні встановлено, що 15.02.2010 року позивач був зупинений інспектором ДПС роти ДПС м. Немирів УДАІ УМВС України у Вінницькій області молодшим сержантом міліції ОСОБА_2, який склав відносно нього протокол за порушення останнім ПДР. Після цього інспектор ДПС відносно позивача виніс постанову про притягнення останнього до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч. 1 КУпАП. В тексті постанови інспектор вказав, що 15.02.2010 року о 13:40 год. на 505 км автодороги Н-12 ОСОБА_1, керуючи автомобілем Форд (н.з. ВЕ 4064 АА), перевищив встановлену швидкість руху на 35 км, рухався зі швидкістю 95 км/годину, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП. У зв'язку з вказаним інспектор призначив позивачу адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 260 грн.
При цьому, при розгляді справи встановлено, що позивач не визнав себе винним у вчиненні інкримінованого їй правопорушення, зазначивши, що з рішенням інспектора не погоджується через відсутність в його діях ознак адміністративного правопорушення та не доведенням належними доказами протилежного інспектором ДПС, оскільки позивач за обставин, що є предметом судового розгляду, не перевищував встановленої швидкості руху, що не спростовано відповідачами. Окрім цього, інспектором ДПС при вирішенні питання про притягнення до адміністративної відповідальності позивача не були залучені свідки та зібрані інші належні та допустимі докази, які б могли підтвердити факт порушення позивачем правил дорожнього руху та невідповідність його пояснень дійсним обставинам справи.
Оскільки згідно зі ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, який в даному випадку не надав до суду допустимих достатніх фактичних даних (залучення свідків, понятих та ін.) на підтвердження правомірності винесення постанови, яка оскаржується фізичною особою, що свідчить про недоведеність складу адміністративного правопорушення, інкримінованого позивачеві.
Вказане відповідно до п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП є безумовною підставою для закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.
За таких обставин, постанова про притягнення до адміністративної відповідальності позивача, винесена посадовою особою УДАІ УМВС України у Вінницькій області не відповідає вимогам законодавства щодо обґрунтованості притягнення особи до відповідальності і доведеності суб'єктом владних повноважень правомірності вчинених дій, що є підставою для її скасування.
Судові витрати по справі слід віднести на рахунок держави, так як відповідно до вимог ст. 288 ч. 5 Кодексу України про адміністративні правопорушення - особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.
На підставі викладеного, та керуючись ст.ст. 70-73, 86, 159-161, 163, 167 КАС України суд,
Позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Скасувати постанову серії АВ № 074975 по справі про адміністративне правопорушення від 15.02.2010 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч. 1 КУпАП.
Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно В»язовського ОСОБА_3 за ст. 122 ч.1 КУпАП - закрити.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через Баштанський районний суд. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження постанови подається протягом десяти днів з дня її проголошення.