Суворовський районний суд міста Одеси Справа № 523/17640/19
Провадження №1-кп/523/766/20
05.03.2020 року Суворовський районний суд м.Одеси в складі:
Головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Одесі матеріали кримінального провадження №12019160490003864 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.10.2019 року відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Одеси, громадянина України, має середню освіту, офіційно не працює, не одружений, зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судим,
по звинуваченню в скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України, -
12.10.2019 року приблизно о 09 годині 58 хвилин, ОСОБА_4 , перебуваючи в магазині «Єва №433», який розташований за адресою проспект Добровольського, 123 у м.Одесі, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу з торгівельної полиці таємно викрав туалетну воду торгової марки «Dupont Homme» вартістю 1047 гривень 20 копійок, яку помістив в сумку та пройшов повз касу магазину не розрахувавшись, в подальшому розпорядився майном на власний розсуд. Своїми діями ОСОБА_4 завдав ТОВ «РУШ» матеріальну шкоду на суму 1047 гривень 20 копійок.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 винним себе визнав повністю, підтвердивши всі обставини зазначені в обвинувальному акті, пояснивши, що він дійсно 12.10.2019 року у зазначений час доби викрав, поклавши її до сумки та заливши місце злочину, туалетну воду з магазина «Єва». У скоєному розкаюється, просить суворо не карати та надати йому ще один шанс.
Представник потерпілого до судового засідання не з'явився, надав суду заяву с проханням слухати справу за його відсутності, матеріальних претензій не має, міру покарання залишив на розсуд суду.
Так як обвинувачений свою вину визнав повністю, підтвердив обставини скоєного ним злочину, погодився на спрощену форму судового розгляду, а саме просив не досліджувати докази які він не оспорює, що передбачено ст.349 ч.3 КПК України, наслідки застосування якої роз'яснені учасникам розгляду, суд з'ясувавши думку учасників, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
Таким чином, згідно викладеного, суд вважає, що дії ОСОБА_4 необхідно кваліфікувати:
- по ч.1 ст.185 КК України за ознаками: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), та винуватість обвинуваченого у скоєному злочині доказана повністю.
При призначенні виду і міри покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд, враховує характер і ступень тяжкості скоєного злочину, що відноситься згідно ст.12 КК України до категорії злочинів середньої тяжкості, факт скоєння злочину особою, що раніше не притягувалась до кримінальної відповідальності, також повною мірою вивчена особа обвинуваченого, який офіційно не працює, не одружений, посередньо характеризується за місцем мешкання, відношення обвинуваченого до вчиненого злочину, провину визнав повністю, щиро покаявся.
Відповідно до п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року «про практику призначення судами кримінального покарання» при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, суди мають суворо додержуватись вимог ст..65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обгрунтованості та індивідуалізації покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.
Згідно з п.3 вищезазначеної Постанови, визнаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (ст.12 КК України), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали).
Відповідно до вимог ст.50, 65 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а при його призначенні суд повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, та обставини що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання.
Обставин, згідно ст.67 КК України, що обтяжують покарання судом не виявлено.
Обставинами, згідно ст.66 КК України, що пом'якшують покарання - щире каяття.
Враховуючи зазначене, та приймаючи до уваги всі вище зазначені обставини, ставлення обвинуваченого до скоєного злочину, думку прокурора, який вважав за необхідне обрати обвинуваченому покарання у виді громадських робіт, обвинуваченого, який погодився із запропонованим прокурором покаранням, вважаючи, що його буде достатньо для його виправлення та просив не позбавляти його свободи, суд прийшов до висновку про можливість досягти визначеної законом мети заходу примусу та вважає необхідним призначити обвинуваченому покарання не пов'язане із позбавленням волі.
Цивільний позов не заявлений, матеріальна шкода - відсутня.
Питання про долю речових доказів по провадженню, суд вирішує відповідно до вимог ст.100 КПК України.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374 КПК України, суд,
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винним у скоєні злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України та призначити йому покарання у вигляді 120 (сто двадцяти) годин громадських робіт.
Міра запобіжного заходу обвинуваченому не обиралась та скасуванню не підлягає.
Речовий доказ, а саме диск із записами камер відео спостереження, разом із матеріалами кримінального провадження №12019160490003864 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.10.2019 року - зберігати в Одеській місцевій прокуратурі №4.
Копію вироку, негайно після оголошення, вручити учасникам процесу.
На вирок може бути подано апеляцію до Одеського апеляційного суду через Суворовський районний суд м.Одеси протягом тридцяти діб з моменту його проголошення, для осіб які перебувають під вартою, тридцять діб з моменту вручення копії вироку.
Суддя: