Дата документу 05.03.2020
Справа № 501/225/20
2-о/501/39/20
05 березня 2020 року Іллічівський міський суд Одеської області в складі:
головуючого - судді Петрюченко М.І.
за участю секретаря судового засідання - Тейбаш Н.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чорноморську Одеської області цивільну справу за
заявою ОСОБА_1 , місце проживання/реєстрації: АДРЕСА_1 ,
заінтересовані особи
1 ОСОБА_2 , місце проживання/реєстрації: АДРЕСА_1 ,
2 ОСОБА_3 , місце проживання/реєстрації: АДРЕСА_1 ,
3 ОСОБА_4 , місце проживання/реєстрації: АДРЕСА_1 ,
предмет та підстави заяви: про встановлення факту належності правовстановлюючого документу,
сторони не з'явились
негайно після закінчення судового розгляду, перебуваючи в нарадчій кімнаті, ухвалив рішення про наступне та
І. Виклад позиції позивача та відповідача.
1. 29.01.2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою (заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ) про встановлення факту належності правовстановлюючого документу, згідно якого просить суд встановити факт належності їй ОСОБА_5 на праві власності 1/4 частки квартири АДРЕСА_2 . Іншими співвласниками даної квартири в рівних частках є її батьки: ОСОБА_2 , ОСОБА_4 і брат ОСОБА_4 .
Дана квартира належить їм на підставі договору дарування від 23 січня 2002 року посвідченого приватним нотаріусом Іллічівського міського нотаріального округу Одеської області зареєстрованого в реєстрі за №743.
З метою переоформлення своєї частки квартири заявник звернулась до приватного нотаріуса Чорноморського міського нотаріального округу Одеської області Слаєвої Р.К., де їй нотаріусом було роз'яснено, що в договорі дарування від 23 січня 2002 року та в реєстраційному посвідченні її ім'я вказано « ОСОБА_6 », що не співпадає з іменем вказаним у документі, що посвідчує особу, а саме паспорті її ім'я вказано « ОСОБА_7 » та в реєстраційній картці платника податку, що перешкоджає нотаріусу посвідчити правочин, а тому їй рекомендовано звернутись до суду для встановлення факту належності правовстановлюючого документу.
Різне зазначення її імені у правовстановлюючому документі на квартиру та у паспорті громадянина України перешкоджає заявнику реалізувати своє право власності на 1/4 частку нерухомого майна, і як наслідок перешкоджає у реалізації права передбаченого ст.317 ЦК України, на розпорядження своїм майном на власний розсуд.
На підставі викладеного заявник звернулася до суду з відповідною заявою.
ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.
2. Заявник надала до суду заяву (а.с.31), в якій підтримала вимоги, просила розглянути справу у її відсутності.
3. Заінтересовані особи були належним чином сповіщені про день і час судового розгляду справи, надали до суду заяви (а.с.32, 33, 34), в яких визнали вимоги та підтримали їх у повному обсязі, заявили клопотання про розгляд справи у їх відсутності.
ІІІ. Інші процесуальні дії у справі.
4. Згідно протоколу автоматизованого розподілу від 29 січня 2020 року справа розподілена для розгляду судді Петрюченко М.І. (а.с.20).
5. Ухвалою судді Іллічівського міського суду Одеської області від 04 лютого 2020 року відкрито провадження у справі (а.с.25-26).
ІV. Фактичні обставини, встановлені Судом та зміст спірних правовідносин.
6. Судом встановлено, що в договорі дарування від 23 січня 2002 року та в реєстраційному посвідченні ім'я заявника вказано « ОСОБА_6 », що не співпадає з іменем вказаним у документі, що посвідчує особу, а саме паспорті та в реєстраційній картці платника податку її ім'я вказано « ОСОБА_7 », що перешкоджає нотаріусу посвідчити правочин (а.с. 5-6, 17-18, 19).
7. ОСОБА_5 на праві власності 1/4 частки квартири АДРЕСА_2 . Іншими співвласниками даної квартири в рівних частках є її батьки: ОСОБА_2 , ОСОБА_4 і брат ОСОБА_4 (а.с.6).
Прізвище заявника у відповідних документах помилково зазначено як: « ОСОБА_6 », тоді як її ім'я « ОСОБА_7 ».
З метою переоформлення своєї частки квартири заявник звернулась до приватного нотаріуса Чорноморського міського нотаріального округу Одеської області Слаєвої Р.К., де їй нотаріусом було роз'яснено, що в договорі дарування від 23 січня 2002 року та в реєстраційному посвідченні її ім'я вказано « ОСОБА_6 », що не співпадає з іменем вказаним у документі, що посвідчує особу, а саме паспорті де її ім'я вказано « ОСОБА_7 » та в реєстраційній картці платника податку, що перешкоджає нотаріусу посвідчити правочин (а.с.10).
V. Оцінка Суду.
8. Відповідно до п.12 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» якщо виправлення в документах належним чином не застережені або ж їх реквізити нечітко виражені внаслідок тривалого використання, неналежного зберігання, тощо, це є підставою для встановлення факту, про який йдеться в документі, відповідно до чинного законодавства.
9. Відповідно до ч.1 ст.293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
10. Згідно з положеннями п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення. Згідно зі ст.319 ЦПК України у рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.
11. Відповідно до п.5 ч.2 ст.293 та п.6 ч.1 ст.315 ЦПК України та роз'яснень, викладених у п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №5 "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення", суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
12. Відповідно до Постанови Верховного Суду України від 31.03.1995 року №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо:
- згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян;
- чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення;
- заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення;
- встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
13. Згідно з ч.1, 2 ст.315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Перелік фактів, які встановлюються судом, не є вичерпним. Суд може встановлювати й інші факти, що мають юридичне значення. Така правова позиція узгоджується з висновками Пленуму Верховного Суду України, висловленими у п.п.1, 12 Постанови №5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення».
14. Згідно зі ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі представлених сторонами доказами.
Оскільки встановлення данного факту для заявника має юридичні наслідки, а саме необхідності звернутися до відповідних органів реєстрації для реєстрації прав на нерухоме майно, тому саме цей факт має для заявника юридичне значення, у зв'язку з чим суд вважає, що заява ОСОБА_1 про встановлення факту належності правовстановлюючого документу підлягає задоволенню.
З цих підстав, керуючись статтями 2, 4, 5, 13, 259, 263-265, 293, 315, 319 Цивільного - процесуального кодексу України, Суд,
1. Заяву ОСОБА_1 (заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ) про встановлення факту належності правовстановлюючого документу - задовольнити повністю.
2. Встановити факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКППНОМЕР_1 , правовстановлюючого документу - договору від 23 січня 2002 року, зареєстрованого в реєстрі за №743, посвідченого приватним нотаріусом Іллічівського міського нотаріального округу Одеської області Стрижак З.І. з реєстраційним посвідченням від 28 січня 2002 року, виданого Іллічівським бюро технічної інвентаризації на право спільної часткової власності, згідно яких ОСОБА_8 належить 1/4 частка квартири АДРЕСА_3 попередня АДРЕСА_4 .
3. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
4. Повний текст рішення виготовлено 05 березня 2020 року.
Суддя Іллічівського міського
Суду Одеської області М.І.Петрюченко