Справа № 500/5721/19
Провадження № 2/946/818/20
27 лютого 2020 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області
в складі: головуючого судді - Присакар О.Я.,
за участю: секретаря судового засідання - Аубекерової Г.В.,
позивача - ОСОБА_1 ,
представника позивача - ОСОБА_2 ,
представника відповідача - ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Ізмаїла цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , Ізмаїльської державної нотаріальної контори Одеської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, -
05.08.2019 року позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовними вимогами, якими просить визнати поважними причин пропуску ОСОБА_5 строку на прийняття спадщини після ОСОБА_6 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 та визначити додатковий строк для прийняття спадщини після смерті бабусі ОСОБА_6 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , мотивуючи тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_7 . Спадкоємцем за законом першої черги який прийняв спадщину являється дружина померлого ОСОБА_6 . ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_6 померла. Позивач являється спадкоємцем першої черги після смерті ОСОБА_7 та ОСОБА_6 за правом представлення після смерті свого батька ОСОБА_8 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 , який доводиться сином спадкодавцям. ОСОБА_1 була позбавлена можливості в строк, передбачений законом, звернутися з заявою про прийняття спадщини, у зв'язку з тим, що вона перебувала в складних життевих обставина, у зв'язку із народженням дитини ОСОБА_9 та турботою про іншу дитину ОСОБА_10 . Крім того, у ОСОБА_1 були відсутні документи, що можуть підтвердити її спорідненість із спадкодавцем. Також, відповідач скориставшись складним життєвим становищем позивача повідомив їй про існування заповіту, згідно якого ОСОБА_11 являється спадкоємцем усього спадкового майна. Так, про відсутність заповіту ОСОБА_1 дізналась лише 05.04.2019 року з позовної заяви ОСОБА_4 про визнання права власності на спадкове майно. 08.04.2019 року ОСОБА_1 звернулась до нотаріальної контри із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину. При зверненні до нотаріуса для видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, позивачу було роз'яснено про порядок оформлення спадщини.
Позивач та представник позивача в судовому засіданні підтримали заявлені позовні вимоги та наполягали на їх задоволенні.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог в повному обсязі. Крім того, 09.08.2019 року відповідачем ОСОБА_4 до суду надано відзив, згідно якого, зазначає, що доводи ОСОБА_1 є надуманими, необґрунтованими та незаконними і не підтверджені жодним доказом, а згідно п.п. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України «кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами на іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях». Спадщина після смерті ОСОБА_7 відкрилася ІНФОРМАЦІЯ_2 , а після смерті ОСОБА_6 - ІНФОРМАЦІЯ_1 . Про час відкриття спадщини ОСОБА_1 знала, що позивачем не заперечується. ОСОБА_1 на момент відкриття спадщини, яка залишилася після смерті ОСОБА_6 , не проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України та в установлений законом строк, відповідно до ч. 1 ст. 1269, ч. 1 ст. 1270 ЦК України, не подала нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Жодного разу ОСОБА_1 не зверталася до відповідача з питанням про наявність або відсутність заповіту, а також з питанням, стосовно спадщини, яка залишилася після смерті ОСОБА_6 . Про наявність або відсутність заповіту не знав і сам відповідач, що не перешкодило йому знайти час, звернутися і проконсультуватися в Ізмаїльській державній нотаріальній конторі Одеської області, щодо подачі ним заяви про прийняття спадщини. ОСОБА_1 посилається на те, що в неї були складні життєві обставини (що не підтверджено жодним доказом) та вона сама доглядала за дітьми, що не відповідає дійсності так як, ОСОБА_1 проживає разом із своєю матір'ю - ОСОБА_12 та цивільним чоловіком, батьком її дітей - ОСОБА_10 , за однією адресою, таким чином, виховують і утримують своїх дітей вони разом. ОСОБА_1 надала копію виписки з медичної картки ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , згідно якої вона перебувала з ним на стаціонарному лікуванні з 09.07.2013 року по 29.07.2013 рік, тобто 20 днів, а строк на подачу заяви про прийняття спадщини, відповідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України, встановлюється у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини, тобто у ОСОБА_1 було достатньо часу для звернення із заявою про прийняття спадщини після смерті дідуся, ОСОБА_7 . Докази того, що на час смерті ОСОБА_6 один із дітей ОСОБА_1 за станом свого здоров'я потребував постійного догляду - відсутні. Також, ОСОБА_5 , посилається на те, що у неї були відсутні документи, підтверджуючі її спорідненість із спадкодавцем, що також суперечить правді, адже свідоцтво про смерть її батька та її свідоцтво про народження знаходяться у позивачки, також до позовної заяви додано довідку про народження ОСОБА_8 , що також суперечить фактам викладеним у позовній заяві. Відсутність документів у ОСОБА_1 та необізнаність ОСОБА_1 , щодо наявності або відсутності заповіту не є поважною причиною пропуску нею строку для подання заяви про прийняття спадщини після ОСОБА_6 не бажала прийняти спадщину, яка залишилася після смерті її бабусі та дідуся про що свідчить її бездіяльність, стосовно отримання інформації, щодо дій та документів, необхідних для прийняття спадщини, а не поважність причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини. Таким чином, ОСОБА_1 , пропустила строк прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6 не з поважних причин, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця, а в наслідок не бажання прийняти спадщину. Доводи ОСОБА_1 є надуманими, незаконними та не обґрунтованими так як не відповідають дійсності, і не підтверджені жодним доказом.
Представник Ізмаїльської державної нотаріальної контори Одеської області в судове засідання не з'явився, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності.
Допитана в судовому засіданні в якості свідка позивач ОСОБА_1 пояснила, що коли помер її дідусь дитина дуже сильно хворіла. Хоч вона і проживає з мамою, однак мама має власне життя. З 09.07.2013 року по 29.07.2013 року ОСОБА_1 перебувала в лікарні в м. Одесі. Потім лікувались вдома з листопада 2013 року. Після смерті ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_3 відвідувала з дитиною курс масажу, який тривав приблизно десять чи двадцять днів. Лікувались вдома, а в липні 2014 року 2 дні лежали в лікарні. У червні 2014 року зверталась до нотаріусів з метою вступу у спадщину, однак їй відмовляли в усній формі, в зв'язку з відсутністю документів, письмову відмову не надавали. Дружина відповідача повідомила ОСОБА_1 , що спадкодавці заповіли все майно ОСОБА_14 . Свідок зазначила, що була присутня на похованні бабусі ОСОБА_6 .
Допитаний в судовому засіданні в якості свідка відповідач ОСОБА_4 пояснив, що після смерті батька у матері погіршився стан здоров'я та вона проходила лікування у психіатричній лікарні. В спадковому будинку стала проживати його донька ОСОБА_15 . Позивач за документами про народження брата не зверталась.
Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_12 (мати позивача) пояснила, що із заявою про прийняття спадщини ОСОБА_1 не зверталась одразу, у зв'язку із хворобою дитини. Свідок працює тиждень, через тиждень і має своє життя. На похованні ОСОБА_16 не була.
Вислухавши пояснення сторін та їх представників, дослідивши матеріали справи, допитавши свідків, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України - кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України - здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Пунктом 1 частини 2 статті 16 ЦК України визначено, що способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України - кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Судом встановлено, що ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджено свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 30.01.2014 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції в Одеській області (а.с. 27).
Згідно до ст. 1216 ЦК України - спадкування є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно до ч. 2 ст. 1220 ЦК України - часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.
Отже, часом відкриття спадщини є день смерті ОСОБА_6 , а саме ІНФОРМАЦІЯ_3 , саме з цього часу починається шестимісячний строк для прийняття спадщини.
Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Згідно ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ч. 1 ст. 1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.
В судовому засіданні було встановлено, що ОСОБА_1 на момент відкриття спадщини, яка залишилася після смерті ОСОБА_6 , не проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України та в установлений законом строк, відповідно до ч. 1 ст. 1269, ч. 1 ст. 1270 ЦК України, не подала нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
У відповідності до ч. 3 ст. 1272 Цивільного кодексу України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Відповідно до п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» визначено, що суди відкривають провадження по справам у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину, а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини.
Аналізуючи ч. 1 ст. 1269 ЦК України та ч. 1 ст. 1272 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини, в разі якщо спадкоємець не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її, тобто закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав із спадкодавцем подати заяву про прийняття спадщини.
Відповідно до п.24 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини, не може перевищувати шестимісячного строку, встановленого статтею 1270 ЦК України для прийняття спадщини.
Постановою Верховного Суду від 26.06.2019 року по справі №565/1145/17 визначено, що поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов'язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.
Згідно копією виписки з медичної картки ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ( ОСОБА_13 , матір'ю якого є ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_6 ), згідно якої вона перебувала з ним на стаціонарному лікуванні з 30.06.2013 року по 08.07.2013 рік, тобто 8 днів, а строк на подачу заяви про прийняття спадщини, відповідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України встановлюється у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини, таким чином вказані обставини відбулись раніше ніж відкрилась спадщина після ОСОБА_6 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 , в свою чергу, позивач просить надати їй додатковий строк для прийняття спадщини саме після смерті ОСОБА_6 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 61).
Так, ОСОБА_5 , посилається на те, що у неї були відсутні документи, підтверджуючі її спорідненість із спадкодавцем.
Відповідно до п.п. 1, 2 глави 7 «Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 № 296/5 «відповідно до статті 46 Закону нотаріус має право витребувати від фізичних та юридичних осіб відомості та документи, необхідні для вчинення нотаріальних дій. Такі відомості та (або) документи повинні бути подані в строк, визначений нотаріусом. Цей строк не може перевищувати одного місяця. Неподання відомостей та документів на вимогу нотаріуса є підставою для відкладення, зупинення вчинення нотаріальної дії або відмови у її вчиненні».
Згідно п.п. 1.4., 1.14 та п.п. 2.1, 2.2, п.п. 3.1, 3.2., 3.5.глави 10 «Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 № 296/5 «у разі неможливості пред'явлення спадкоємцями свідоцтва про смерть спадкодавця нотаріус повинен витребувати від органу державної реєстрації актів цивільного стану копію актового запису про смерть спадкодавця або повний витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть. У разі відсутності у спадкоємців документів, що підтверджують місце відкриття спадщини, нотаріус роз'яснює спадкоємцям їх право на звернення до суду із заявою про встановлення місця відкриття спадщини. У такому випадку місце відкриття спадщини підтверджується копією рішення суду, що набрало законної сили. Спадкова справа заводиться нотаріусом за місцем відкриття спадщини на підставі поданої (або такої, що надійшла поштою) першою заяви (повідомлення, телеграми) про прийняття спадщини… При заведенні спадкової справи нотаріус за даними Спадкового реєстру перевіряє наявність заведеної спадкової справи, спадкового договору, заповіту. Право на спадкування здійснюється спадкоємцями шляхом прийняття спадщини або її неприйняття. Для того, щоб не допустити пропуску шестимісячного строку для прийняття спадщини, нотаріус роз'яснює спадкоємцям право подачі заяви про прийняття спадщини чи про відмову від її прийняття. Якщо заява, на якій справжність підпису спадкоємця не засвідчена, надійшла поштою, вона приймається нотаріусом, заводиться спадкова справа, а спадкоємцю повідомляється про заведення спадкової справи та необхідність надіслати заяву, оформлену належним чином (справжність підпису на таких заявах має бути нотаріально засвідченою), або особисто прибути до нотаріуса за місцем відкриття спадщини».
Таким чином, відсутність документів у ОСОБА_1 не є поважною причиною пропуску нею строку для подання заяви про прийняття спадщини після ОСОБА_6 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Також в судовому засіданні ОСОБА_1 підтвердила, що у червні 2014 року зверталась до нотаріусів з метою вступу у спадщину, тобто ОСОБА_1 протягом шести місяців після смерті спадкодавця мала реальну можливість звернутися до нотаріуса, у порядку передбаченому законом, із заявою про прийняття спадщини.
ОСОБА_1 пояснивши в судовому засіданні, що саме дружина відповідача повідомляла їй про наявність заповіту
Також, в судовому засіданні ОСОБА_1 не підтвердила факт того, що саме відповідач повідомив їй про існування заповіту, згідно якого ОСОБА_11 являється спадкоємцем усього спадкового майна.
Приймаючи до уваги, що поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини після ОСОБА_6 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , позивачем не доведено достовірними доказами, в задоволенні позовних вимог про визнання поважними причин пропуску ОСОБА_5 строку на прийняття спадщини після ОСОБА_6 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 та визначення додаткового строку для прийняття спадщинипісля смерті бабусі ОСОБА_6 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , необхідно відмовити в повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 81, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 316, 328, 392, 1216, 1217, 1220, 1222, 1261, 1270, 1272 ЦК України, суд, -
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_4 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 ), Ізмаїльської державної нотаріальної контори Одеської області (місцезнаходження: Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Клушина, 2-а) про визнання поважними причин пропуску ОСОБА_5 строку на прийняття спадщини після ОСОБА_6 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 та визначення додаткового строку для прийняття спадщинипісля смерті бабусі ОСОБА_6 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через суд першої інстанції, з урахуванням положень п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України.
Повний текст рішення складено та підписано 05.03.2020 року.
Суддя: О.Я.Присакар