05.03.2020 Справа № 920/1269/19
м. Суми
Господарський суд Сумської області у складі судді Яковенка В.В., за участю секретаря судового засідання Данілової Т.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду Сумської області матеріали справи № 920/1269/19
за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю “Промелектроніка”(69002, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул.. Фортечна, 4А, а/с 5012, код ЄДРПОУ 24510970)
до відповідача: державного підприємства “Конотопський авіаремонтний завод “Авіакон” (41601, Сумська область, м. Конотоп, вул.. Рябошапка, 25, код ЄДРПОУ 12602750)
про стягнення 8035,79 грн.,
представники учасників справи:
позивача: не з'явився,
відповідача: Лісовський Р.В. (довіреність № 7116 від 18.12.2019).
Рішенням господарського суду Сумської області від 20.02.2020 позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з державного підприємства “Конотопський авіаремонтний завод “Авіакон” (41601, Сумська область, м. Конотоп, вул.. Рябошапка, 25, код ЄДРПОУ 12602750, ІНН 126027518053, поточний рахунок НОМЕР_1 в ТВБВ № 10018/0108, філії - Сумське обласне управління АТ “Ощадбанк”, МФО 337568) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Промелектроніка” (69002, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул.. Фортечна, 4А, а/с 5012, код ЄДРПОУ 24510970, ІПН: НОМЕР_2 , Р/с НОМЕР_3 в ПАТ КБ “Приватбанк”, МФО 313399) 3167 грн. 92 коп. інфляційних збитків, 1112 грн. 52 коп. 3% річних, 3755 грн. 74 коп. пені та витрати по сплаті судового збору в сумі 1921 грн. 00 коп.
24.02.2020 до суду надійшла заява ТОВ “Промелектроніка” б/н від 21.02.2020 про стягнення витрат на правничу допомогу, відповідно до якої заявник просить суд стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в сумі 6400 грн. 00 коп.
Ухвалою суду від 25.02.2020 розгляд заяви призначено в судове засідання на 05.03.2020.
03.03.2020 представник відповідача подав клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу, оскільки вважає, що витрати позивача на правничу допомогу в розмірі 6400,00 грн. завищені, належним чином не доведені та протирічать принципу розподілу судових витрат
Згідно зі ст. 221 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.
Відповідно до статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем у позовній заяві зазначений попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат.
Після ухвалення рішення у справі позивач подав заяву про стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 6400,00 грн., а також докази на підтвердження судових витрат.
У відповідності до ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:
1) на професійну правничу допомогу;
2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;
3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;
4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
За змістом статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).
Разом із тим згідно зі статтею 15 ГПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 ГПК України).
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості; ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Згідно з частинами 1, 3 ст.124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Відповідно ч. 5 ст. 126 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (ч. 8 ст. 129 ГПК України).
Така заява міститься як безпосередньо у позовній заяві, так і усно заявлялася представником позивача у судових засіданнях.
Виходячи зі змісту поданої заяви, до понесених судових витрат на суму 6400,00 грн. у справі № 920/1269/19 товариство з обмеженою відповідальністю «Промелектроніка» включає наступні витрати: підготовка позовної заяви до ДП «Авіакон» про стягнення 8035,79 грн. (3200,00 грн.); підготовка відповіді на відзив у справі № 920/1269/19 (2400,00 грн.); підготовка клопотання про розгляд справи із застосуванням відео конференції (800,00 грн.).
Позивач в обґрунтування судових витрат на професійну правничу допомогу надав суду копію рахунку-фактури № СФ-0000023 від 06.02.2020; копію платіжного доручення № 6950 від 21.02.2020 про сплату 6400,00 грн. за надання правничої допомоги; копію розрахунку гонорару; копію акту приймання-передачі № ОУ-0000П22 від 06.02.2020; копію договору-доручення про надання правничої допомоги від 07.05.2019; копію додаткової угоди № 1 до договору-доручення про надання правової допомоги від 07.05.2019.
Згідно з п. 2.1.1. договору-доручення, укладеного між адвокатським бюро «Сергія Жечева» та товариством з обмеженою відповідальністю «Промелектроніка», адвокат зобов'язується надати правову допомогу в тому числі, за окремими дорученнями Клієнта.
Клієнт зобов'язується сплатити гонорар адвокату в розмірі та в строк погоджені між ними (п. 2.3.1. договору-доручення).
На підставі договору-доручення ТОВ «Промелектроніка» та адвокатське бюро «Сергія Жечева» склали акт приймання-передачі про надання правової допомоги за додатковою угодою № 1 до договору-доручення, в якому наведено детальний опис робіт (наданих послуг).
На підтвердження витрат на правничу допомогу позивач подав рахунок-фактуру № 6 від 06.02.2020 для оплати правової допомоги (гонорару) на суму 6400,00 грн., який був оплачений позивачем 21.02.2020, що підтверджується платіжним дорученням № 6950 від 21.02.2020.
Суд вважає, що будь-які дії учасника цієї господарської справи, пов'язані із її розглядом судом, зокрема: забезпечення явки в судове засідання, участь у ньому, відправлення та подання документів є процесуальними діями в розумінні п.4 ч.3 ст.123 ГПК України, а тому витрати, що понесені такою стороною, відносяться до складу судових витрат.
Згідно з ч. 5, 6 ст. 126 ГПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Доводи представника відповідача щодо зменшення розміру витрат на правничу допомогу не спростовують обгрунтувань позивача: адвокат опрацював і визначив, які з переданих клієнтом документів, є доказами; підпис директора на позові не суперечить умовам договору про надання правової допомоги.
Дослідивши вищезгадані документи, а також ті, що містяться в матеріалах справи, суд визнає обґрунтованою, співмірною, враховуючи обсяг наданих послуг та витрачений адвокатом час та підтвердженою належними та достатніми доказами суму судових витрат у розмірі 6400,00 грн., а отже заява позивача підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись статтями 123, 129, 221, 236-242, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Промелектроніка» про стягнення витрат на правничу допомогу задовольнити.
2. Стягнути з державного підприємства “Конотопський авіаремонтний завод “Авіакон” (41601, Сумська область, м. Конотоп, вул.. Рябошапка, 25, код ЄДРПОУ 12602750) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Промелектроніка”(69002, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул.. Фортечна, 4А, а/с 5012, код ЄДРПОУ 24510970) витрати на правничу допомогу в сумі 6400 грн. 00 коп.
Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.
Додаткове рішення може бути оскаржене.
Згідно зі ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.
Додаткове рішення складено та підписано 06.03.2020.
Суддя В.В. Яковенко