іменем України
18.02.2020 Справа № 905/1872/19
Суддя - Говорун О.В.
Секретар судового засідання - Коновалова А.І.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Бетон нова інтернешнл" .
Відповідач1 - Товариство з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги".
Відповідач2 - Акціонерне товариство "ДТЕК Донецькі електромережі".
Про стягнення збитків 94600 грн.
Представники сторін:
від позивача - не з'явився;
від відповідача 1 - не з'явився;
від відповідача 2 - не з'явився.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Бетон нова інтернешнл" звернулось до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги" та Акціонерного товариства "ДТЕК Донецькі електромережі" про стягнення 94600 грн збитків.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 14.08.2019 з 13год.34хв. до 13год.52хв. відбулося аварійне припинення електропостачання, що призвело до аварійної ситуації на підприємстві, наслідком чого стало нанесення позивачу матеріального збитку.
05.11.2019 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги" надійшов відзив, у якому відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову виходячи з того, що між позивачем та відповідачем укладений договір постачання електричної енергії, відповідно до п.9.3 якого, постачальник не відповідає за будь-які перебої у передачі або розподілу електричної енергії, які стосуються функціонування, обслуговування та/або розвитку системи передачі та/або системи розподілу електричної енергії, що сталися з вини відповідального оператора системи або третіх осіб. Також, згідно з п.5.1.4 Правил роздрібного ринку електричної енергії, оператор системи несе відповідальність у порядку, передбаченому законодавством України, за завдані споживачу та/або електропостачальнику, іншому учаснику роздрібного ринку збитки внаслідок порушення ним умов договору та цих Правил. Товариство з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги" не є оператором системи розподілу електричної енергії, а отже не може відповідати за збитки завдані перебоями у передачі електричної енергії.
Акціонерним товариством "ДТЕК Донецькі електромережі" був наданий відзив, у якому зазначається, що відключення електроенергії сталось 14.08.2018 з 13год. 34хв. до 13год.54хв. та становило 20 хв. Позивачу встановлена 3 категорія надійності струмоприймачів. Відповідно до умов укладеного між позивачем та відповідачем2 договору про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії розподіл електричної енергії може бути обмежено або припинено Оператором без попередження у разі виникнення аварійних ситуацій електроустановках Оператора - на час, що не перевищує визначеного ПУЕ для струмоприймачів споживача відповідної категорії. Пунктом 1.2.20 ПУЕ встановлено, що для електроприймачів 3 категорії електропостачання може здійснюватись від одного джерела живлення за умови, що час переривання електропостачання, необхідний для ремонту або заміни пошкодженого елемента системи електропостачання, не перевищує однієї доби. Ліквідація аварії відбулась у встановлені законодавством та договором строки, а отже відповідач2 не несе відповідальність за заявлені позивачем збитки.
Представники сторін в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
Суд, дослідивши письмові докази у справі, встановив наступні факти та відповідні ним правовідносини.
12.04.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Бетон нова інтернешнл" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги" укладено договір про постачання електричної енергії споживачу №30 (а.с.46-56).
Відповідно до умов договору про постачання електричної енергії споживачу №30 (далі- договір №30), відповідач1 продає електричну енергію позивачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.
Згідно з п.п.1,3 п.2.1 договору №30, постачання електроенергії споживачу здійснюється якщо об'єкт споживання підключений до мереж оператора системи, у встановленому законодавством порядку, споживач є стороною діючого договору на надання послуг з розподілу електричної енергії споживачу.
Постачальник зобов'язується забезпечити належну якість надання послуг з постачання електричної енергії відповідно до умов чинного законодавства та умов договору (п.7.2 договору №30).
14.08.2019 Товариством з обмеженою відповідальністю "Бетон Нова Інтернешнл" складено акт про аварійне припинення електроенергії в якому зазначено, що 14.08.2019 на підприємстві за адресою Донецька область, Бахмутський район, смт.Миронівський, вул.Заводська, б.42 в проміжку часу з 13:34 год. по 13:52 год. (18 хвилин) відбулось аварійне припинення (перерва) електропостачання. Аварійне припинення електропостачання відбулося з вини електропостачальника (оператора системи передачі та розподілу) (а.с.93).
15.08.2019 позивач направив відповідачам повідомлення про те що, 14.08.2019 о 13:34 год., без попереднього повідомлення було припинено подачу електроенергії, в наслідок чого сталась аварійна ситуація на підприємстві, що призвело до значної матеріальної та фінансової шкоди (а.с.102).
21.08.2019 ТОВ "Донецькі енергетичні послуги" надало відповідь позивачу, у якій зазначається, що позивачу, стосовно аварійної ситуації, необхідно звернутись до оператора системи розподілу АТ "ДТЕК Донецькі електромережі" (а.с.103).
21.08.2019 позивачем на адресу відповідача 2 було направлено претензію №58-08 щодо компенсації суми збитків у зв'язку з неналежним виконанням договірних зобов'язань на загальну суму 94600 грн (а.с.104).
Листом від 13.09.2019 №12-23/240 АТ "ДТЕК Донецькі електромережі" повідомило позивача, що 14.08.2019 о 13:34 год. на ПС-110кВ "Світлодар" ТОВ "ДТЕК Високовольтні мережі" виникло технологічне порушення, яке призвело до знеструмлення ПС-35 кВ "Миронівка" АТ "ДТЕК Донецькі Електромережі". Електропостачання було відновлено о 13:54 год., тривалість знеструмлення становило 20 хв. Відповідно до п.4.4 діючого "Положення про оперативно-технічні взаємовідносини оперативного персоналу Краматорських ВЕМ ПАО "ДТЕК Донецькобленерго" та оперативно-виробничого персоналу ПрАТ "Бетон Нова" "Оперативний персонал споживача" повинен пам'ятати, що при зникненні напруги по стороні 6 кВ, воно може бути подано в будь який момент без попередження". Також, згідно з п.13.8.16 ГДК-34-20-507-2003 ПТЕЕСІМ у разі зникнення напруги на електроустаткуванні оперативний персонал повинен бути готовий до подачі напруги на електроустаткування без попередження. Крім того, згідно з договором споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії №30 від 01.01.2019, позивач є споживачем ІІІ категорії надійності електропостачання. Відповідно до п.1.2.20 Правил улаштування електроустановок час переривання електропостачання споживачів ІІІ категорії надійності електропостачання не повинен перевищувати доби. За таких обставин, порушень вимог законодавства зі сторони АТ "Донецькі електромережі" відсутні, а тому вказана претензія не підлягає задоволенню (а.с. 105).
Пунктом 9.3 договору №30 передбачено, що постачальник не відповідає за будь-які перебої у передачі або розподілі електричної енергії, які стосуються функціонування, обслуговування та/або розвитку системи передачі та/або системи розподілу електричної енергії, що сталися з вини відповідального оператора системи або третіх осіб.
Електропостачальник - суб'єкт господарювання, який здійснює продаж електричної енергії за договором постачання електричної енергії споживачу (п.30 ч.1 ст.1 Закону України "Про ринок електричної енергії").
Оператор системи розподілу - юридична особа, відповідальна за безпечну, надійну та ефективну експлуатацію, технічне обслуговування та розвиток системи розподілу і забезпечення довгострокової спроможності системи розподілу щодо задоволення обґрунтованого попиту на розподіл електричної енергії з урахуванням вимог щодо охорони навколишнього природного середовища та забезпечення енергоефективності (п.56 ч.1 ст.1 Закону України "Про ринок електричної енергії").
Таким чином, відповідач1 не може відповідати за збитки заподіяні аварійним відключенням електричної енергії, оскільки здійснює лише продаж електричної енергії споживачу, в той час як послуги з передачі (розподілу) електричної енергії споживачам надаються оператором системи розподілу, а отже суд відмовляє в задоволенні позовних вимог до ТОВ "Донецькі енергетичні послуги".
11.04.2019 між позивачем та відповідачме2 була укладена додаткова угода до договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії від 01.01.2019 № 30, відповідно до якої було доповнено перелік об'єктів та точок розподілу споживача у додатку до заяви-приєднання (Додаток№1) до умов договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії (а.с.57-70).
Відповідно до п.6.1 договору надання послуг з розподілу електричної енергії, оператор системи розподілу зобов'язаний забезпечувати утримання мереж в належному стані для задоволення потреб споживача в електричній енергії, здійснювати розподіл (передачу) електричної енергії, визначених державними стандартами, надавати споживачу інформацію про послуги, пов'язані з розподілом (передачею) електричної енергії, та про терміни обмежень і відключень.
За змістом п.1.2.17 Правил улаштування електроустановок, затверджених Наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості від 21.07.2017 №476 (далі - ПУЕ), Електроприймачі за надійністю електропостачання поділяють на такі три категорії: Електроприймачі I категорії - електроприймачі, переривання електропостачання яких може спричинити: небезпеку для життя людей, значний матеріальний збиток споживачам електричної енергії (пошкодження дорогого основного обладнання, масовий брак продукції), розлад складного технологічного процесу, порушення функціонування особливо важливих елементів комунального господарства. У складі електроприймачів І категорії виділяється особлива група електроприймачів, безперебійна робота яких є необхідною для безаварійної зупинки виробництва з метою запобігання загрозі життю людей, вибухам, пожежам і пошкодженням високовартісного основного обладнання, втраті важливої інформації. Електроприймачі II категорії - електроприймачі, перерва електропостачання яких призводить до масового недовідпуску продукції, масових простоїв робітників, механізмів і промислового транспорту, порушення нормальної діяльності значної кількості міських і сільських жителів. Електроприймачі III категорії - решта електроприймачів, що не підпадають під визначення І та II категорій. Категорії надійності електропостачання визначають залежно від технології основного виробництва споживача електроенергії згідно з вимогами ДБН В.2.5-23:2010 "Проектування електрообладнання об'єктів цивільного призначення". Остаточно категорії надійності узгоджуються замовником проекту електропостачання споживача від зовнішніх джерел електроенергії.
Позивач, відповідно до паспорту точки/точок розподілу електричної енергії, відноситься до третьої категорії надійності електроприймачів (а.с.64).
Згідно з п.1.2.20 ПУЕ, для електроприймачів III категорії електропостачання може здійснюватися від одного джерела живлення за умови, що час переривання електропостачання, необхідний для ремонту або заміни пошкодженого елемента системи електропостачання, не перевищує однієї доби.
За змістом п.п.4 п.7.1 договору, оператор системи розподілу має право обмежувати або припиняти постачання електричної енергії споживачу у випадках та в порядку передбачених Правилами роздрібного ринку електричної енергії (далі - ПРРЕЕ).
Відповідно до п.5.1.9 ПРРЕЕ, оператор системи не несе відповідальності за майнову шкоду, заподіяну споживачу або третім особам внаслідок припинення або обмеження у постачанні електричної енергії, та матеріальні збитки, які викликані, зокрема, припиненням або обмеженням електропостачання, здійсненим у порядку, встановленому цими правилами, та/або застосованим відповідно до законодавства України; перервами в електропостачанні споживача при спрацюванні пристроїв протиаварійної автоматики автоматичного частотного розвантаження (АЧР), а також системи автоматичного відключення навантаження (САВН), яка має автоматичний і ручний запуск, на час, передбачений нормативними документами, для забезпечення сталої роботи енергосистеми та на час, що необхідний для стабілізації режиму роботи енергосистеми.
Згідно з ч.ч.1,2 ст.509 Цивільного кодексу України (далі-ЦК України), зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (ч.1 ст.611 ЦК України).
За змістом ч.ч.1-3 ст.22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Відповідно до ст.623 ЦК України, боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором. Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов'язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред'явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення. При визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв'язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.
За приписами ст.ст. 224, 225 Господарського кодексу України (далі ГК-України), учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною. До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Особа, яка порушила зобов'язання, несе цивільно-правову відповідальність, зокрема у виді відшкодування збитків. Для застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків необхідною є наявність всіх чотирьох загальних умов відповідальності, а саме: протиправної поведінки боржника, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні ним зобов'язання; наявності шкоди (збитки - це грошове вираження шкоди); причинного зв'язку між протиправною поведінкою та завданою шкодою; вини боржника. За відсутності хоча б однієї із названих умов цивільно-правова відповідальність у виді відшкодування майнової шкоди не настає.
Отже, оскільки позивач не надав доказів на підтвердження наявності у відповідача2 обов'язку щодо повідомлення позивача про підключення електричної енергії без попередження після відключення, внаслідок аварії 14.08.2019, а також приймаючи до уваги, що відключення тривало 20 хвилин, тобто менше ніж передбачено ПУЕ для споживачів третьої категорії, суд вважає не доведеним порушення відповідачем2 умов договору про надання послуг з розподілу електричної енергії та Правил роздрібного ринку електричної енергії.
Таким чином, позивачем не доведено протиправність поведінки відповідача2, що, в свою чергу, виключає можливість застосування до відповідача2 міри відповідальності як відшкодування збитків.
За таких обставин, підстави для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача2 збитків відсутні.
Згідно з ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу.
Судові витрати, за приписом статті 129 ГПК України, з покладаються на позивача.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 129, 236-238 ГПК України, господарський суд
В задоволенні позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається в порядку встановленому ст.257 ГПК України, з урахуванням п.п.17.5) п.п.17 п.1 Розділу ХІ Перехідні положення ГПК України, протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 28.02.2020.
Суддя О.В. Говорун