Провадження № 3/742/98/20
Єдиний унікальний № 742/202/20
Постанова
Іменем України
03 березня 2020 року м. Прилуки
Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі головуючого - судді Циганка М. О., за участю секретаря судового засідання Чміль С.І., розглянувши матеріали, що надійшли від Прилуцького відділу поліції ГУНП в Чернігівській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 ,-
за ч.1 ст.130 КУпАП,-
14 січня 2020 року о 22 год. 30 хв. ОСОБА_1 в м.Прилуки Чернігівської області по вул.Копилівська керував транспортним засобом ВАЗ 2103, д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з ротової порожнини). Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння відмовився в присутності свідків, чим порушив п.2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.
ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину в порушенні ПДР не визнав, та пояснив, що 14 січня 2020 року о 22 год. 30 хв. в м. Прилуки по вул. Копилівська він керував вказаним авто без відповідного права на керування транспортним засобом (бо таких не отримував), бо йому терміново потрібно було їхати, після чого його зупинили поліцейські та повідомили про вживання ним алкогольних напоїв та запропонували їхати в лікарню на обстеження, він відмовився від такого, бо відповідний прилад тестер на визначення алкогольного сп'яніння йому не надавали, у протоколі підтвердив факт написання ним особисто пояснення що він вживав спиртні напої, та всі свої в ньому підписи, оскільки таке вказали йому написати поліцейські .
Свідок ОСОБА_2 в судовому засіданні надав покази, що 14 січня 2020 року він їхав разом з товаришем ОСОБА_3 , по дорозі їх зупинили працівники поліції, ОСОБА_4 сів у автомобіль ДПС для складання протоколу, через вікно свідок бачив, що алкотестера останньому не давали. Поліцейські пропонували ОСОБА_4 їхати у лікарню, але він відмовився їхати з ними.
Поліцейський ОСОБА_5 в судовому засіданні надав показання, що дійсно ним був зупинений вищевказаний громадянин, у якого були ознаки алкогольного сп'яніння, чого ОСОБА_4 і сам не заперечував, та вказав у своїх поясненнях про це у протоколі, та оскільки не заперечував факту сп'яніння, то відмовився їхати до лікарні та продувати відповідний прилад на визначення алкогольного сп'яніння, після чого поліцейський відсторонив від керування вказавши, щоб останній не сідав за кермо.
Суд, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , поліцейського ОСОБА_5 , показання свідків, дослідивши матеріали адміністративної справи та оцінивши докази в їх сукупності, приходить до наступних висновків.
Згідно ч.2 ст.7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (ст.245 КУпАП).
У відповідності до п.2.5. ПДР України водій повинен на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Згідно диспозиції ч.1 ст.130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Як вбачається з матеріалів справи, а саме протоколу про адміністративне правопорушення, складеного працівниками поліції 14 січня 2020 року серії БД №003784, 14 січня 2020 року о 22 год. 30 хв. ОСОБА_1 в м.Прилуки Чернігівської області по вул.Копилівська керував транспортним засобом ВАЗ 2103, д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з ротової порожнини), в лікарню їхати на стан вживання алкоголю відмовився. Водій в поясненнях протоколу підтвердив, що вживав спиртні напої та керував транспортним засобом за потребою, та вказав, що не бажає їхати у лікарню.
Зокрема, як вбачається з письмових пояснень свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , 14 січня 2020 року у їх присутності на вимогу працівників поліції водій ОСОБА_4 відмовився проходити медичний огляд на стан алкогольного сп'яніння.
Відповідно до ст.ст. 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.
При цьому, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
На підставі ст. 321 КУпАП, водії транспортних засобів вважаються позбавленими спеціального права з дня винесення постанови про позбавлення цього права. Якщо зазначені особи, які позбавлені спеціального права, ухиляються від здачі документа, що посвідчує це право, то строк позбавлення їх спеціального права обчислюється з дня здачі або вилучення такого документа. Після закінчення призначеного строку позбавлення спеціального права особі, щодо якої застосовано даний захід адміністративного стягнення, повертаються в установленому порядку вилучені в неї документи.
Згідно довідки інспектора СРПП №2 Прилуцького відділу поліції ГУНП в Чернігівській області, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 згідно бази даних «НАІС» та інформаційної підсистеми «Адмінпрактика», посвідчення водія не отримував.
За таких обставин, дослідивши докази в їх сукупності, судом встановлено, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративного правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП, а саме відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння. При цьому, суд не приймає до уваги заперечення правопорушника вини у вчиненні адмінправопорушення, і розцінює це як версію захисту з метою уникнення від відповідальності, і заплутати суд щодо істинних обставин даного адміністративного правопорушення, оскільки останні не підтверджені жодними доказами, а навпаки спростовуються його ж особистими показаннями даними в суді, поясненнями у протоколі, та показаннями свідків .
Відповідно до ст.23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення та для запобігання вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
За таких обставин, вбачаючи в діях ОСОБА_1 ознаки правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, що відноситься до адміністративних правопорушень на транспорті, в галузі шляхового господарства і зв'язку, враховуючи особу правопорушника, його ставлення до скоєного та керуючись ч.1ст.130, 221, 283-285, 294, 321 КУпАП, суд, -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 (десять тисяч двісті) грн. на користь держави.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у сумі 420 грн. 40 коп.
В порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення стягується подвійний розмір штрафу визначеного у постанові суду.
Постанова суду може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Чернігівського апеляційного суду через Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області.
Суддя М.О.Циганко