04 березня 2020 року
м. Черкаси
Справа № 712/7159/19
Провадження № 22-ц/821/32/20
Категорія: 304070000
Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючої: Карпенко О.В.
суддів: Єльцова В.О., Нерушак Л.В.
за участю секретаря: Анкудінова О.І.
учасники справи:
позивач: Комунальне підприємство «Черкасиводоканал» Черкаської міської ради
відповідач: ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 05 вересня 2019 року (ухваленого в приміщенні Соснівського районного суду м. Черкаси під головуванням судді Пироженко В.Д., повний текст судового рішення складено 5 вересня 2019 року) у справі за позовом Комунального підприємства «Черкасиводоканал» Черкаської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги з водовідведення та водопостачання,
Короткий зміст позовних вимог
28 травня 2019 року КП «Черкасиводоканал» звернулося до Соснівського районного суду м. Черкаси з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги з водовідведення та водопостачання.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що КП «Черкасиводоканал» надає населенню міста Черкаси послуги з водопостачання та водовідведення відповідно до законодавства України.
Відповідачка ОСОБА_1 своєчасно та в повному обсязі не сплачує надані позивачем послуги, внаслідок чого станом на 01 травня 2019 року утворилась заборгованість за послуги водопостачання та водовідведення, всього на загальну суму 8026,86 грн., також нараховано інфляційні в сумі 59,90 грн. та 3% річних в сумі 594,46 грн.
18 січня 2019 року Соснівським районним судом м. Черкаси винесено судовий наказ по справі № 712/14818/18 (2н/712/78/19), який ухвалою від 20 березня 2019 року по справі 2с/712/2/19 скасовано.
Враховуючи, що ОСОБА_1 не вживаються заходи щодо погашення існуючої суми заборгованості за надані послуги в добровільному порядку, КП «Черкасиводоканал» змушене звертатися до Соснівського райсуду м. Черкаси із відповідним позовом та просило постановити судове рішення, яким стягнути із ОСОБА_1 на користь КП «Черкасиводоканал» заборгованість за надані послуги з водопостачання та водовідведення в сумі 8026,86 грн., інфляційні нарахування в сумі 59,90 грн. та 3% річних в сумі 594,46 грн., всього на загальну суму 8681,22 грн., а також стягнути з відповідачки на користь КП «Черкасиводоканал» витрати на сплату судового збору в сумі 1921,00 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 05 вересня 2019 року позовні вимоги КП «Черкасиводоканал» - задоволено повністю.
Стягнуто із ОСОБА_1 на користь КП «Черкасиводоканал» Черкаської міської ради борг за водопостачання та водовідведення в сумі 8026,86 грн., інфляційні в сумі 59,90 грн., 3% річних в розмірі 594,46 грн., та судовий збір в сумі 1921,00 грн., а всього 10602,22 грн.
Рішення суду першої інстанції, зокрема, мотивоване тим, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Станом на 01 травня 2019 року борг ОСОБА_1 внаслідок інфляції зріс на 59,90 грн., а 3% річних складають 594,46 грн., які підлягають до стягнення з відповідачки на користь позивача.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 оскаржила його в апеляційному порядку, подавши 19 листопада 2019 року апеляційну скаргу, в якій просить змінити рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 05 вересня 2019 року в частині визначення суми боргу з 8026,86 грн. на 4564,92 грн.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Апеляційна скарга ОСОБА_1 , зокрема, мотивована тим, що позивач звернувся до суду з вимогою про сплату боргу, нарахованого, в тому числі, до травня 2016 року, тобто з пропуском строку позовної давності; згідно розрахунку позивача щомісячна сума нарахування за послуги перевищує суму нарахування, вказану в договорі б/н від 11 січня 2016 року про надання послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення, укладеного між сторонами; у позовній заяві та у рішенні суду першої інстанції не міститься обґрунтування суми перевищення щомісячної плати, встановленої в договорі; згідно повідомлення про надання субсидій Управлінням соціального захисту населення Соснівського району Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради № 507059 ОСОБА_1 надано субсидію, в тому числі на оплату послуг з водопостачання в розмірі 41,59 грн. щомісячно з жовтня 2015 року по вересень 2016 року включно, проте у розрахунку заборгованості за водопостачання за вказаний період не зменшено нарахування за отримані послуги на суму призначеної субсидії; розрахунок заборгованості, наведений заявником, не відповідає даним, наведеним в рахунках на оплату послуг КП «Черкасиводоканал».
Відзив на апеляційну скаргу.
На апеляційну скаргу ОСОБА_1 від КП «Черкасиводоканал» надійшов відзив, в якому позивач вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, а доводи апеляційної скарги необґрунтованими та формальними. Зокрема зазначає, що відповідно до діючого законодавства України рішення Регулятора з питань встановлення тарифів на товари (послуги) суб'єктів природних монополій, цін (тарифів) для населення набирають чинності з дня наступного за днем їх опублікування в офіційному друкованому виданні, якщо більш пізній строк набрання ними чинності не встановлено самим рішенням. Тарифи вводяться в дію розпорядженням керівника підприємства. Постановою НКРЕКП «Про встановлення тарифів на послуги з централізованого постачання холодної води, водовідведення (з використанням внутрішньо будинкових систем) суб'єктам господарювання, які є виконавцями цих послуг» №2868 від 26 листопада 2015 року встановлено тариф для КП «Черкасиводоканал», з якими можна ознайомитися на офіційному сайті підприємства.
Щодо строків позовної давності вказує, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення. Проте, ОСОБА_1 таких заяв не надавала. Крім того, у листопаді 2018 року позивач звертався до суду про видачу судового наказу про стягнення боргу з ОСОБА_1 , який був виданий 18 січня 2019 року, а ухвалою суду від 20 березня 2019 року за заявою відповідачки був скасований. Таким чином, строк позовної давності переривався.
Стосовно субсидії позивач зазначає, що сума субсидії зараховується на особовий рахунок споживача згідно реєстрів Управління соцзахисту населення Соснівського району щомісячно.
Згідно з реєстрами субсидія була надана на особовий рахунок ОСОБА_1 з березня по червень 2016 року і вказані суми зараховано на послуги водопостачання та водовідведення.
На підставі викладеного КП «Черкасиводоканал» просило апеляційний суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 , а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Фактичні обставини справи
11 січня 2015 року був підписаний двосторонній договір про надання послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення між КП «Черкасиводоканал» та ОСОБА_1 , відповідно до якого КП «Черкасиводоканал» зобов'язується своєчасно надавати споживачеві відповідної якості послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення, а споживач зобов'язується своєчасно сплачувати надані послуги за встановленими графіками у строки і на умовах, передбачених договором (а.с.4).
До договору КП «Черкасиводоканал» додало розрахунок штрафних санкцій, пов'язаних з простроченням розрахунків за послуги централізованого водопостачання та водовідведення, з якого вбачається, що ОСОБА_1 має заборгованість за послуги водопостачання та водовідведення, яка станом на 1.05.2019 року складається з наступного: 8026,86 грн. основного боргу, інфляційних нарахувань в сумі 59,90 грн. та 3% грн. річних в сумі 594,46 грн. (а.с.3).
18 січня 2019 року Соснівським районним судом м. Черкаси видано судовий наказ про стягнення боргу з ОСОБА_1 на користь КП «Черкасиводоканал».
Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 20 березня 2019 року задоволено заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу по справі №712/148118/18 від 18 січня 2018 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь КП «Черкасиводоканал» Черкаської міської ради боргу за водопостачання та водовідведення в сумі 6573,99 грн., інфляційних 55,52 грн., 3% річних в розмірі 525,86 грн., судового збору в сумі 176,20 грн., а всього 7331,57 грн. (а.с.5).
Позиція Черкаського апеляційного суду
Відповідно до пункту 8 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.
Згідно зі ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає до часткового задоволення, а постановлене судом першої інстанції рішення - частковій зміні, виходячи з наступного.
Мотиви, з яких виходить Апеляційний суд, та застосовані норми права
Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. (ч.1 та ч. 2 ст. 367 ЦПК України).
Відповідно до статті 376 ЦПК України підставами для зміни судового рішення є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Судом встановлено, що 11 січня 2015 року був підписаний двосторонній договір про надання послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення між КП «Черкасиводоканал» Черкаської міської ради та ОСОБА_1 , відповідно до якого Комунальне підприємство «Черкасиводоканал» зобов'язується своєчасно надавати споживачеві відповідної якості послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення, а споживач зобов'язується своєчасно сплачувати надані послуги за встановленими графіками у строки і на умовах, передбачених договором (а.с.4).
Згідно розрахунку заборгованості та штрафних санкцій, пов'язаних з простроченням розрахунків за надані послуги централізованого водопостачання та водовідведення ОСОБА_1 має заборгованість за послуги водопостачання та водовідведення, яка складається з 8026,86 грн. основного боргу, який утворився внаслідок несплати ОСОБА_1 наданих послуг станом на 1.05.2019 року; інфляційних нарахувань в сумі 59,90 грн. та 3% грн. річних в сумі 594,46 грн. (а.с.3).
Задовольняючи позовні вимоги КП «Черкасиводоканал» про стягнення заборгованості за водопостачання та водовідведення, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 порушує взяті на себе в добровільному порядку зобов'язання щодо оплати наданих послуг.
Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги».
Суб'єктами цього Закону є органи виконавчої влади, місцевого cамоврядування, виробники, виконавці та споживачі житлово-комунальних послуг, а також власники приміщень або будинків та балансоутримувачі, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником послуг (стаття 1, частина друга статті 3, стаття 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» у редакції, чинній на час виникнення правовідносин).
Відповідно до частини першої статті 64 ЖК України члени сім'ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов'язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім'ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов'язаннями, що випливають із зазначеного договору.
Згідно із статтею 162 ЖК України плата за користування жилим приміщенням і за комунальні послуги в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, встановлюється угодою сторін. Плата за комунальні послуги береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами. Строки внесення квартирної плати і плати за комунальні послуги визначаються угодою сторін. Наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату і плату за комунальні послуги.
Відповідно до пункту 5 частини третьої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, та пункту 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 24 січня 2006 року № 45, споживач зобов'язаний своєчасно оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Відповідно до частини першої статті 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на кілька видів, в тому числі є послуги з водопостачання та водовідведення.
Відповідно до частини третьої статті 20 та статті 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, споживачі зобов'язані щомісячно сплачувати вартість комунальних послуг.
Разом із тим відповідно до загальних умов виконання зобов'язання, установлених статтею 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умови договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що оскільки відповідачка ОСОБА_1 не сплачує за користування наданими їй позивачем послугами, заборгованість по яких підлягає стягненню із неї в судовому порядку.
З огляду на юридичну природу правовідносин сторін як грошових зобов'язань на них поширюється дія частини 2 статті 625 ЦК України, як спеціального виду цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов'язання.
Згідно з частиною 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Врахувавши вищевказані положення закону, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про наявність правових передумов для стягнення із ОСОБА_1 на користь КП «Черкасиводоканал» заборгованості за водопостачання та водовідведення, інфляційні в сумі 59,90 грн., 3% річних в розмірі 594,46 грн.
Проте, при визначенні конкретної суми заборгованості, яка підлягає стягненню із ОСОБА_1 на користь КП «Черкасиводоканал», апеляційний суд вважає за можливим погодитися із доводами відповідачки про можливість застосування строку позовної давності, виходячи із наступного.
Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення (частина третя статті 267 ЦК України).
Відповідач ОСОБА_1 до винесення судового рішення із заявою про застосування строку позовної давності до суду не зверталася, проте, як вбачається із матеріалів справи, відповідачка була позбавлена такої можливості, оскільки справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Прохання щодо застосування строку позовної давності міститься в поданій ОСОБА_1 апеляційній скарзі і на цьому відповідачка наголошувала безпосередньо в суді апеляційної інстанції. При цьому, апеляційний суд враховує і позицію представника КП «Черкасиводоканал», яка не заперечувала проти задоволення заяви ОСОБА_1 щодо застосування позовної давності.
Враховуючи , що позивач звернувся до суду в травні 2019 року, а заборгованість ОСОБА_1 була нарахована, в тому числі включаючи існуючий борг до травня 2016 року, а саме: в сумі 1229, 62 грн. за водопостачання та 686,51 грн. за водовідведення, загальна сума боргу становить 1916,13 грн., то саме на вказану суму апеляційний суд вважає можливим зменшити суму основного боргу і стягнути остаточно із ОСОБА_1 на користь КП «Черкасиводоканал» борг в сумі 6110,73 грн. ( 8026,86 грн.- 1916,13грн.)
В решті рішення Соснівського райсуду м. Черкаси від 5 вересня 2019 року є законним, обґрунтованим і підстав для його зміни або скасування за наведеними у апеляційній скарзі ОСОБА_1 доводами апеляційний суд не вбачає.
Керуючись ст.ст. 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 05 вересня 2019 року у справі за позовом Комунального підприємства «Черкасиводоканал» Черкаської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги з водовідведення та водопостачання - змінити, зменшивши суму основного боргу, що підлягає стягненню із ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Черкасиводоканал» Черкаської міської ради з 8026,86 грн. до 6110,73 грн.
В решті рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 05 вересня 2019 року -залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного судового рішення в порядку та за умов, визначених ЦПК України.
Головуюча О.В. Карпенко
Судді В.О. Єльцов
Л.В. Нерушак