Житомирський апеляційний суд
Справа №274/2960/17 Головуючий у 1-й інст. Замега О. В.
Категорія 11 Доповідач Трояновська Г. С.
05 березня 2020 року Житомирський апеляційний суд у складі:
головуючого - судді Трояновської Г.С.
суддів Павицької Т.М., Миніч Т.І.,
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Житомирі виділені матеріали по цивільній справі № 274/2960/17 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: орган опіки та піклування Бердичівської міської ради, про усунення перешкод у користуванні власністю
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 10 грудня 2019 року, постановлену під головуванням судді Замеги О.В. у м. Бердичеві,
У серпні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: орган опіки та піклування Бердичівської міської ради, про усунення перешкод у користуванні власністю.
16.10.2019 відповідач ОСОБА_4 подав до суду клопотання про зупинення провадження у справі у зв'язку із призовом на строкову військову службу у Збройні Сили України.
Ухвалою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 10 грудня 2019 року клопотання задоволено. Зупинено провадження у справі на час проходження строкової військової служби у ЗСУ відповідачем ОСОБА_2 , посилаючись на положення п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України.
В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати зазначену ухвалу, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про зупинення провадження у справі, а дії відповідача свідчать про зловживання процесуальними правами. Посилається на те, що справа розглядається із 2017 року, відповідач жодного разу не з'явився до суду, натомість подав клопотання про зупинення провадження у справи, що призводить до затягування судового процесу, чим порушує будь-які розумні строки розгляду справи судом.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
В порядку ч. 2 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37 - 40 ч. 1 ст. 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. А відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Тому розгляд справи здійснюється без виклику сторін в порядку письмового провадження.
Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах передбачених ст.367 ЦПК України, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фрідлендер проти Франції»).
Згідно із п. 2 ч. 1ст. 251 ЦПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Зупиняючи провадження у справі, суд першої інстанції застосував положення п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України.
Разом з тим, поза увагою суду першої інстанції залишилася та обставина, що для обов'язкового зупинення провадження у справі відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України повинні існувати дві імперативні умови:1) перебування сторони на військовій службі у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань; 2) Збройні Сили України або інші утворені відповідно до закону військові формування повинні бути переведені на воєнний стан.
Колегія суддів не погоджується із такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Разом з тим, звертаючись до суду із клопотання про зупинення провадження у справі ОСОБА_4 зазначив підставу такого зупинення - проходження строкової військової служби у Збройних Силах України.
Виходячи із аналізу зазначених норм та матеріалів справи, у суду першої інстанції не було підстав для зупинення провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, виходячи із мотивів заявленого клопотання та відсутності будь-яких доказів того, що ОСОБА_4 проходить військову службу у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції, що є обов'язковою підставою для зупинення провадження у справі.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 252 ЦПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках перебування учасника справи на альтернативній (невійськовій) службі не за місцем проживання або на строковій військовій службі.
Із повідомлення Бердичівського ОМВК № 2/1149 від 16.10.2019 вбачається, що призовник ОСОБА_4 , 1999 р.н. призваний 09.10.2019 на строкову військову службу Бердичівським ОМВК під час дії особливого періоду.
Разом із тим, аналізуючи та пов'язуючи вказане вище повідомлення Бердичівського ОМВК із нормами чинного ЦПК України колегія суддів зазначає, що із вказаних відповідачем підстав суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі відповідно до положень п. 1 ч. 1 ст. 252 ЦПК України, що презюмуються як право суду.
Колегія суддів вважає, що у розумінні положень ЦПК України та обставин справи підстави для зупинення провадження відсутні.
Так, із матеріалів справи вбачається, що судовий розгляд цієї справи почався із серпня 2017 року. ОСОБА_4 призвано до лав ЗСУ для проходження строкової військової служби 09.10.2019. Протягом більше двох років справа не розглянута.
У справі, яка переглядається, суть спірних правовідносин полягає у вирішенні питання щодо усунення перешкод у користуванні квартирою її власником шляхом визнання осіб такими, що втратили право користування житлом. До теперішнього часу спір не знайшов свого вирішення, чим порушуються права позивача на розумний строк розгляду її справи відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції.
Колегія суддів вважає, що вирішуючи питання про зупинення провадження у справі, суд не вказав у чому полягає передбачена законом неможливість розгляду зазначеної справи на період знаходження відповідача на строковій військовій службі, виходячи із заявлених ним підстав зупинення провадження, а також враховуючи, що він не позбавлений можливості здійснити реалізацію наданих йому ЦПК прав шляхом листування, приймати участь у розгляді справи через представника. Межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи.
Зазначені обставини дають підстави вважати, що ухвалу суду не можна визнати законною, унаслідок чого вона підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду згідно положень ч. 1 ст. 379 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 379, 381-384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 10 грудня 2019 року скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і оскарженню у касаційному порядку не підлягає.
Головуючий Судді