Справа № 761/5076/20
Провадження № 1-кс/761/3486/2020
21 лютого 2020 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора - ОСОБА_3 ,
підозрюваного - ОСОБА_4
захисника підозрюваного - ОСОБА_5 ,
розглянувши у судовому засіданні клопотання прокурора другого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури міста Києва ОСОБА_3 про продовження строків дії обов'язків, покладених судом на:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Калінськ Саратовської області Російської Федерації, чеченця, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, офіційно не працюючого, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст.296, ч.1 ст.122 КК України,-
Прокурор другого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури міста Києва ОСОБА_3 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з клопотанням, згідно якого просить продовжити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк покладених на підозрюваного, обов'язків терміном на 2 місяці, а саме: не відлучатися за межі Києва та Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;прибувати за першою вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання.
Як зазначає прокурор у клопотанні, слідчим управлінням Головного управління Національної поліції у місті Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному проваджені №12018100004974 від 30.04.2018 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.122, ч.2 ст.296 КК України.
Досудовим розслідуванням установлено, що ЗО квітня 2018 року, приблизно о 17 годині 25 хвилин, ОСОБА_4 , перебуваючи на проїжджій частині за адресою АДРЕСА_3 , діючи у групі з ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , вчинили хуліганство, за наступних обставин.
Так, 30 квітня 2018 року, приблизно о 17 годині 23 хвилин, ОСОБА_6 , рухаючись по бульвару Тараса Шевченка на перехресті з Бессарабською площею у м. Києві за кермом автомобіля марки «Mercedes-G63», д.н.з. НОМЕР_1 разом з ОСОБА_7 , який знаходився на передньому пасажирському сидінні, порушив вимоги дорожнього знаку 5.16, а саме зі смуги дозволений напрямок тільки на ліво здійснив рух прямо, після чого в порушення п. 9.26 Правил дорожнього руху, не увімкнувши «поворот праворуч», намагався перелаштуватись в середню смугу в якій рухався автомобіль марки «Honda Acord», д.н.з. НОМЕР_2 під керування громадянина ОСОБА_9 , чим створив аварійну обстановку та змус™« його здійснити екстрене гальмування. Будучи безпідставно обуреним поведінкою ОСОБА_9 , ОСОБА_6 , вибіг з салону свого автомобіля та грубо порушуючи громадський порядок, що виражалось у тому, що він виражався нецензурною лайкою перед водієм та випадковими перехожими, почав чіплятися до водія автомобіля марки «Honda Acord», д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_9 та у грубій формі, наказав йому їхати з місця події.
В свою чергу, з метою фіксації порушення правил дорожнього руху ОСОБА_10 , по спецлінії «102» викликав наряд працівників поліції, для складання адміністративного протоколу. В цей час з салону автомобіля марки «Mercedes- G63», д.н.з. НОМЕР_1 вийшов ОСОБА_7 , який підтримуючи ОСОБА_6 , також грубо порушуючи громадський порядок, з використанням нецензурної лексики, наказав ОСОБА_11 поїхати з місця події, при цьому пересів за кермо автомобіля марки «Mercedes- G63».
Вважаючи, що порушник правил дорожнього руху ОСОБА_6 хоче уникнути адміністративної відповідальності вийшовши із-за водійського керма, ОСОБА_10 попросив всіх залишатись на своїх місцях.
Після цього, приблизно о 17 годині 32 хвилини, до ОСОБА_6 та ОСОБА_7 приєднався ОСОБА_8 , а приблизно о 17 годині 36 хвилин на місце події на автомобілі марки BMW 750 Liд.н.з. НОМЕР_3 приїхав і ОСОБА_4 , які прагнучи показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, бажаючи самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам, суспільству та державі, продовжили спільно із останніми висловлюватися нецензурною лайкою до ОСОБА_12 та висувати до нього вимоги необгрунтованого характеру покинути місце події, всіляко принижуючи та ображаючи його честь і гідність, тим самим грубо порушили громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю.
Не погоджуючись покидати місце події, ОСОБА_10 висловив свою чітку позицію дочекатись приїзду працівників поліції. Після чого ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_4 , почали провокувати відкритий конфлікт із застосуванням фізичного насильства, в ході якого ОСОБА_4 своєю правою рукою безпричинно наніс один удар в область щелепи ОСОБА_12 , від якого останній відчув різкий біль та втратив рівновагу. В цей же час ОСОБА_8 , знаходячись ліворуч від ОСОБА_12 не даючи йому змогу захищатись, безпричинно почав тримати його за руки, а ОСОБА_6 і ОСОБА_7 обступивши його перегородили вихід із утвореного ними кола та продовжували ображати нецензурною лайкою. Вирвавшись ОСОБА_10 відійшов у сторону узбіччя, де до нього підійшов ОСОБА_7 та схопивши його за руки, розвернув в сторону автомобіля та демонстративно штовхнув у спину, нібито виганяючи з місця події. В цей же час, ОСОБА_4 діючи спільно та узгоджено з іншим співучасниками злочину, безпричинно наніс ОСОБА_11 ще два удари лівою рукою в голову, а ОСОБА_8 , намагався заштовхати ОСОБА_12 в салон його автомобіля.
В цей час, приблизно о 17 годині 39 хвилин, хуліганські дії ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 та ОСОБА_8 були помічені проїжджаючою повз місце події водієм автомобіля, яка висловила вимогу їх припинити повідомивши, що ОСОБА_10 є Народним депутатом України та журналістом. Після отримання вказаної інформації, ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 та ОСОБА_8 з місця вчинення кримінального правопорушення зникли.
Таким чином, ОСОБА_4 , вчинив хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, вчинені групою осіб, тобто вчинив кримінальне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 296 КК України.
Крім того, ЗО квітня 2018 року, приблизно о 17 годині 37 хвилин, ОСОБА_4 знаходячись на проїжджій частині, за адресою АДРЕСА_3 , бажаючи самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам, суспільству та державі, безпричинно, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, прагнучи показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, супроводжуючи свої дії особливою зухвалістю, безпричинно умисно наніс своєю правою рукою один удар в область щелепи ОСОБА_12 , від якого останній відчув різкий біль та втратив рівновагу.
Згідно медичної довідки №1070 виданої лікарем КМКЛ №12 від ЗО квітня 2018 року, у ОСОБА_9 діагностовано тілесне ушкодження у вигляді перелому нижньої щелепи в ділянці кута зліва, закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку.
Таким чином, ОСОБА_4 спричинив умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, яке є небезпечне для життя, тобто вчинив кримінальне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 122 КК.
В судовому засіданні прокурор підтримав зазначене клопотання та просив його задовольнити з підстав, викладених в ньому.
Підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_5 , просили відмовити в задоволенні клопотання у зв'язку із закінченням строку досудового розслідування.
Суд, вислухавши доводи прокурора, підозрюваного та його захисника приходить до висновку про відмову в задоволенні клопотання, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення був притягнутий до кримінальної відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Враховуючи ч. 5 ст. 194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, а саме: наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України і на які вказує слідчий прокурор, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід та зобов'язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або декілька обов'язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.
Як вбачається з зазначеного клопотання, прокурор обґрунтовує необхідність застосування та продовження дії обов'язків тим, що ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду є те, що він є уродженцем місті Калинівськ, Саратовської області Російської Федерації, обвинувачується у вчиненні злочинів групою осіб, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 4 років, усвідомлюючи міру покарання за вчинене ним кримінальне правопорушення, може навмисно переховуватись від органу досудового розслідування та суду, з метою уникнення кримінальної відповідальності. Про це також може свідчити той факт, що підорюваний разом з іншими учасниками після вчинення злочину зникли з місця події, сховали автомобіль, знявши з нього номерні знаки та підозрюваний покинув територію України, більше року перебував у міжнародному розшуку.Ризиком того, що ОСОБА_4 може вчинити інше кримінальне правопорушення є насамперед обставини вчинення ним зухвалого кримінального правопорушення групою осіб, в центрі столиці, на очах у багатьох перехожих, не побоюючись вчинення злочину відносно народного депутата України, використовуючи нікчемний для цього привід із застосуванням насильства відносно останнього. При цьому, ОСОБА_4 офіційно не працевлаштований та не одружений, що може свідчити про відсутність стійких соціальних зав'язків.Крім того, підозрюваний може іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, враховуючи що останній більше року перебував у міжнародному розшуку.Ризиком того, що ОСОБА_4 може впливати на потерпілого, свідків, експерта вчинити інше кримінальне правопорушення є насамперед обставини вчинення ним зухвалих кримінальних правопорушень групою осіб із застосуванням насильства відносно потерпілого.
Разом з тим матеріали клопотання та усні пояснення прокурора в судовому засіданні не містять жодного доказу на підтвердження вказаних ризиків, а містять лише припущення до ймовірного вчинення підозрюваною дій, які становлять собою ризики.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 184 КПК України клопотання слідчого, прокурора про застосування запобіжного заходу подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування і повинно містити виклад обставин, на підставі яких слідчий, прокурор дійшов висновку про наявність одного або кількох ризиків, зазначених у його клопотанні, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини.
Виходячи із змісту статті 177 КПК України слідчий суддя встановлює, що поняття ризику можна усвідомлювати як прояв використання підозрюваним можливостей та спроб перешкоджати розслідуванню кримінального провадження.
Проте,такі події мають бути підтверджені, як такі, що вже відбувались, що дії або бездіяльність підозрюваного, або схильність до вчинення останніх протягом досудового розслідування дають підстави прокурору вважати, що відмова в продовженні дії обов'язків очевидно призведе до ризиків, закріплених в статті 177 КПК України.
Зі змісту пункту 43 Рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року в справі «Кобець проти України» вбачається, що при оцінці доказів суд керується критерієм доведення поза розумним сумнівом. Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою.
Під час дослідження матеріалів клопотання та пояснень в судовому засіданні прокурор не довів сукупності ознак та обставин, які б дали змогу слідчому судді керуватися принципом доведення поза розумним сумнівом.
Відповідно до ч. 2 ст. 199 КПК України слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин.
Основним елементом справедливого судового розгляду є equality of arm / рівність зброї/. Зміст цього елементу полягає в тому, щоб кожній стороні була надана розумна можливість викласти свої аргументи в умовах, що не ставлять її в менш вигідне становище порівняно з іншою стороною.
У зв'язку з викладеним вказані обставини в їх сукупності дають підстави для відмови в задоволенні вказаного клопотання прокурора.
За таких обставин, керуючись вимогами ст. 154-157, 309, 372, 392, 393, 395 КПК України, слідчий суддя, -
У задоволенні клопотання прокурора другого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури міста Києва ОСОБА_3 про продовження строків дії обов'язків, покладених судом на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя