Провадження №2/760/3985/20
Справа № 760/477/20
про залишення позовної заяви без руху
16 січня 2020 року м. Київ
Суддя Солом'янського районного суду м. Києва Козленко Г.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів,-
встановив:
Позивач звернулася до Солом'янського районного суду м. Києва з позовом до відповідача про збільшення розміру аліментів, в якому просить:
- стягувати з відповідача на користь позивача аліменти в твердій грошовій сумі в розмірі 6000 грн, на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 та малолітнього сина ОСОБА_3 , щомісячно з часу звернення до суду до моменту досягнення дітьми повноліття.
Згідно ч.1 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до норм чинного ЦПК України, у позовній заяві почергово повинно бути викладено по кожній позовній вимозі: зміст позовної вимоги, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує цю позовну вимогу та зазначення доказів, що її підтверджує, наявність підстав для звільнення від доказування.
Зміст позовних вимог - це певна форма захисту, яку просить позивач від суду. Під підставами позову, як вказує Верховний суд України, слід розуміти обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги. Виклад обставин підстави також необхідний для визначення тотожності позову, захисту відповідача від позову, зміни позову позивачем і, найголовніше - для визначення предмета доказування по даній справі.
Відповідно до чинного законодавства України позовна заява є процесуальним документом, який повинен містити в собі: найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Вивченням матеріалів позовної заяви, встановлено, що даний позов не відповідає вимогам ст.ст.175, 177 ЦПК України.
Позивач зазначає, що рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 11.04.2018 стягнуто з відповідача на користь позивача аліменти в твердій грошовій сумі в розмірі 3000 грн, але в порушення вимог п.5 ч.3 ст.175 ЦПК України не надає до суду належним чином завірену копію вищезгаданого судового рішення.
Положеннями ст.95 ЦПК України закріплено зміст поняття письмових доказів, що застосовується у розумінні цивільного процесу. Так, частиною першою вказаної статті зазначено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення, одночасно підтверджуючи достовірність наданої копії доказу.
Судові рішення підлягають засвідченню згідно з Інструкцією з діловодства в місцевих загальних судах, апеляційних судах областей, апеляційних судах міст Києва та Севастополя, Апеляційному суді Автономної Республіки Крим та Вищому спеціалізованому суді України з розгляду цивільних і кримінальних справ, затвердженої наказам ДСА України від 17 грудня 2013 року № 173 та Національного стандарту України, затвердженого Державним комітетом з питань технічного регулювання та споживчої політики №55 від 07 квітня 2003 року «ДСТУ 4163-2003», відповідно до яких відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту 23 [підпису].
В позовній заяві позивач зазначила, що відповідач офіційно ніде не працює, має мінливий дохід. Однак, в порушення вимог п.5 ч.3 ст.175 ЦПК України, позивач не надає суду доказів на підтвердження вищезазначеного факту, а саме не надає підтвердження відсутності підприємницької діяльності (звіти, податкові накладні).
На підтвердження зміни матеріального становища позивача, остання в порушення вимог п.5 ч.3 ст.175 ЦПК України не надає суду доказів на підтвердження зміни матеріального стану позивача. Тобто, суду не відомо, яке матеріальне становище позивача було на момент ухвалення рішення 11.04.2018 і яке становище ОСОБА_1 на теперішній час.
В порушення вимог п.4 ч.3 ст.175 ЦПК України позивач не обґрунтовує позовну заяву нормами процесуального права чинного законодавства України. Отже позивачу необхідно викласти позовні вимоги відповідно до обставин справи та чинного законодавства України.
Чинним законодавством України передбачено декілька способів стягнення аліментів.
Відповідно до ст.182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Частиною 2 ст.182 СК України передбачено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Відповідно до ст.183 та ст.184 СК України за рішенням суду розмір аліментів визначається у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Зокрема, до підстав визначення розміру аліментів в твердій грошовій сумі ст.184 СК України відносить: нерегулярний, мінливий дохід платника аліментів, одержання частини доходу в натурі та інші обставини, що мають істотне значення.
Звертаючись до суду, позивач просить стягнути з відповідача аліменти в розмірі 6000 грн, щомісячно починаючи з дня звернення до суду і до досягнення дітьми повноліття, однак на підтвердження заявлених вимог не надає суду доказів про отримання відповідачем доходу, який зможе забезпечити отримання позивачем вищезазначеної суми на утримання двох неповнолітніх дітей.
Так, у порушення вимог ст.175 ЦПК України в позові не зазначено:
- чи вживала позивач заходи для отримання аліментів з відповідача;
- які існують докази ухилення відповідача від сплати аліментів на утримання дитини.
Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення, одночасно підтверджуючи достовірність наданої копії доказу.
Незасвідчені або неправильно засвідчені копії документів можуть бути належними, проте недопустимими доказам, оскільки у випадках передбачених законодавством певні обставини справи повинні або не можуть підтверджуватися певними засобами доказування.
Копій доданих до позовної заяви документів вбачається, що всі подані документи не відповідають вимогам засвідчення копій: не містять підпису та дати посвідчення.
Копії мають бути належної якості, щоб на них можна було прочитати весь текст документа, чітко було видно всі реквізити, поля документа не було порушено, однак копії доданих документів є нечитабельними, що ускладнює розгляд зазначеної справи та не дає можливості суду в повній мірі оцінити зазначений доказ.
Також, позивачем, не зазначено підтвердження про те, що нею не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Відповідно до ч.1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення заяви без руху.
Вищевикладене дає підстави для висновку, що позовна заява не відповідає вимогам ст.ст.175, 177 ЦПК України, а тому підлягає залишенню без руху з наданням строку на їх усунення.
На підставі викладеного вище, позовну заяву потрібно залишити без руху та надати позивачу строк для усунення зазначених недоліків протягом п'яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Недоліки необхідно усунути шляхом подання позовної заяви в новій редакції, надання копій позовної заяви з додатками у відповідній кількості до учасників справи.
Роз'яснити позивачу, що в разі невиконання вимог ухвали суду, заява, відповідно до ч.3 ст.185 ЦПК України буде вважатися неподаною і повернута позивачу.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.175, 177, 185 ЦПК України, суддя, -
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів - залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків протягом п'яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити позивачу, що у разі не усунення недоліків позовної заяви, позов буде вважатися неподаним та повернутий позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя - Г.О. Козленко