Справа № 161/2420/20 Провадження №11-сс/802/135/20 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Категорія:запобіжний захід Доповідач: ОСОБА_2
02 березня 2020 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд у складі:
головуючого - судді ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
слідчого - ОСОБА_7 ,
власника арештованого майна - ОСОБА_8 ,
захисника - ОСОБА_9 ,
потерпілого - ОСОБА_10 ,
захисника потерпілого - ОСОБА_11 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою захисника власника арештованого майна ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_9 на ухвалу слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 21 лютого 2020 року про арешт майна в рамках кримінального провадження №12020030010000249 від 21.01.2020 року, -
Ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 21 лютого 2020 року задоволено клопотання старшого слідчого СВ Луцького ВП ГУНП у Волинській області ОСОБА_7 , погодженого із прокурором Луцької місцевої прокуратури ОСОБА_6 в рамках кримінального провадження №12020030010000249 від 21.01.2020 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.185 КК України про накладення арешту на майно, вилучене в ході проведення обшуку від 10.02.2020 року у квартирі за місцем проживання ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_1 та у автомобілі марки «Фольксваген Пассат Б6», д.н.з. НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , яким користується ОСОБА_8 .
Слідчий суддя своє рішення мотивував тим, що в матеріалах провадження наявні достатні докази того, що ОСОБА_8 може бути причетний до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.185 КК України, а вилучені речі за місцем його проживання, у автомобілі та безпосередньо автомобіль марки «Фольксваген Пассат Б6», державний номерний знак НОМЕР_1 , можуть мати доказове значення у даному кримінальному провадженні та містити на собі сліди злочину.
Не погоджуючись з рішенням слідчого судді, захисник в інтересах підозрюваного-власника арештованого майна подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді та ухвалити нову, якою відмовити у накладенні арешту на вилучене в ході обшуку майно за місцем проживання ОСОБА_8 та автомобілі марки «Фольксваген Пассат Б.6», державний номерний знак НОМЕР_1 та зобов'язати слідчого негайно повернути майно його підзахисному.
Вказує, що слідчим суддею не вмотивовано обґрунтованість арешту вилученого майна; у клопотанні слідчого не наведено жодних вагомих доказів причетності вилученого майна до кримінального правопорушення, яке інкримінується його підзахисному.
Вважає, що порушено процедуру обшуку, оскільки він був проведений не уповноваженою на те особою. Окрім того, обшук було проведено за відсутності захисника підозрюваного, хоча на момент його проведення останній уже перебував у статусі підозрюваного за особливо тяжкий злочин, що свідчить про порушення права на захист.
Стверджує, що при проведенні обшуку у автомобілі ОСОБА_8 було розбито скло, що суперечить порядку проведення слідчої дії.
Поняті під час проведення обшуку не могли спостерігати, де було виявлено підпиляні ключі та пакети з невідомою речовиною, оскільки перед проведенням зазначеної слідчої дії не було перевірено вміст кишень працівника правоохоронного органу, що її проводив.
Вказує, що слідчим суддею при розгляді клопотання йому, як захиснику підозрюваного, було відмовлено у перегляді проколів обшуку та витребуванні певних доказів.
Заслухавши доповідача, який виклав суть ухвали та доводи апеляційної скарги, підозрюваного та його захисника, які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, ухвалу слідчого судді - скасувати, думку прокурора та слідчого, потерпілого та його представника, які апеляційну скаргу заперечили та просили ухвалу слідчого судді залишити без змін, апеляційний суд приходить до наступного висновку.
Зі змісту ч.1 ст.170 КПК України вбачається, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Дану вимогу закону при розгляді клопотання про накладення арешту на майно слідчим суддею було дотримано у повному обсязі.
Відповідно до витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження №12020030010000249 від 21.01.2020 року за заявою потерпілої ОСОБА_12 внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.185 КК України (а.с.6, 7).
06 лютого 2020 року ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області надано дозвіл на проведення обшуку за місцем проживання підозрюваного ОСОБА_8 ( АДРЕСА_1 ) з метою відшукання та вилучення знарядь вчинення злочину та інших доказів, які мають значення для розслідування кримінального провадження (а.с.14).
За наслідками проведеного обшуку, який відбувався за участю захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_9 та понятих з використанням відео фіксації за місцем проживання ОСОБА_8 було вилучено мобільний телефон та два металеві предмети, ззовні схожі на набої (а.с.15-16).
Ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 06.02.2020 року надано дозвіл на проведення обшуку у автомобілі марки «Фольксваген Пассат Б6», державний номерний знак НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , яким користується ОСОБА_8 з метою виявлення можливих доказів щодо вчиненого кримінального правопорушення (а.с.17).
За наслідками проведеного обшуку, що відбувався у присутності захисника підозрюваного, понятих та з використанням відео фіксації з вказаного автомобіля було вилучено одяг, гаманці, вісімнадцять підпиляних ключів, схожих на відмички, перстень, сім карти оператора «Київстар», флеш-накопичувачі та карти пам'яті, поліетиленовий пакетик із порошкоподібною речовиною, паперовий згорток та шкатулка із таблетками рожевого кольору, банка із фольгою та безпосередньо автомобіль, яким користується ОСОБА_8 (а.с.18-19).
Зазначені обшуки було проведено у відповідності до чинного законодавства. При цьому, ОСОБА_8 було роз'яснено його права та обов'язки, передбачені КПК України (а.с.15-16, 18-19).
Постановою СВ Луцького ВП ГУНП у Волинській області від 10.02.2020 року вилучені при проведенні слідчих дій - обшуків, вилучені речі визнано речовими доказами (а.с.27-29).
Враховуючи достатні підстави вважати, що вилучені при проведенні обшуків від 10.02.2020 року речі в даному випадку є предметами кримінального правопорушення, а тому для запобігання можливості їх приховування, пошкодження, зникнення, втрати, знищення, використання, відчуження в кримінальному провадженні; забезпечення цивільного позову потерпілої слідчим суддею вмотивовано задоволено клопотання про накладення арешту на майно, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції.
Суд не вбачає підстав для скасування арешту та задоволення апеляційної скарги захисника в інтересах підозрюваного.
Апеляційний суд не бере до уваги твердження захисника підозрюваного щодо порушення процедури проведення обшуків не уповноваженою особою.
З ухвал слідчого судді Луцького міськрайонного суду від 06.02.2020 року вбачається, що дозвіл на проведення вказаних слідчих дій надавався не лише старшому слідчому СВ Луцького ГУНП у Волинській області ОСОБА_7 , а й іншим слідчим у даному кримінальному провадження, серед яких - ОСОБА_13 , який безпосередньо проводив їх (а.с.17-20).
Доводи апелянта щодо порушення процедури проведення обшуку у автомобілі підозрюваного за відсутності його, як захисника, не знайшли свого підтвердження під час перегляду провадження у суді апеляційної інстанції.
Згідно протоколу про проведення обшуку від 10.02.2020 року, слідча дія проводилась за участі захисника підозрюваного ОСОБА_9 , однак під час її проведення останній вибув на слухання судового засідання, про що слідчим зроблено відповідну відмітку у протоколі (а.с.19). При цьому, учасники не заперечували щодо продовження обшуку за його відсутності.
Враховуючи вищевикладене апеляційний суд не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги адвоката в інтересах підозрюваного.
Крім того, під час апеляційного розгляду не встановлено істотних порушень кримінального процесуального закону, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 422 КПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу захисника підозрюваного-власника арештованого майна залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 21.02.2020 року про накладення арешту на майно, вилученого в ході обшуків від 10.02.2020 року в рамках кримінального провадження №12020030010000249 від 21.01.2020 року - без змін.
Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий /підпис/
Судді /підписи/