Справа № 727/908/20
Провадження № 1-кп/727/142/20
05 березня 2020 року м.Чернівці
Шевченківський районний суд м. Чернівці
в складі: головуючого судді ОСОБА_1
секретар судового засідання ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Чернівці кримінальне провадження №12019260040002784 від 13.12.2019 року по обвинуваченню:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця с.Радиванівка, Кам'янського району, Черкаської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , мешканця АДРЕСА_2 , не одруженого, не працюючого, раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 289, ч. 2 ст. 289, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України;
сторони кримінального провадження :
прокурор - ОСОБА_4
захисник - ОСОБА_5
обвинувачений - ОСОБА_3
потерпілі - ОСОБА_6 , ОСОБА_7
У кінці серпня 2019 року обвинувачений ОСОБА_3 , перебуваючи у гаражному приміщенні будинку АДРЕСА_3 таємно, скориставшись відсутністю сторонніх осіб, шляхом вільного доступу викрав із гаражного приміщення велосипед з електродвигуном червоно-чорного кольору вартістю 400 доларів США, який належав ОСОБА_6 , чим завдав останньому матеріальної шкоди на вказану суму. Викраденим розпорядився на власний розсуд.
Своїми діями ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка).
Крім того, 27.12.2019 року біля 04-10 год. обвинувачений ОСОБА_3 , перебуваючи біля будинку № 77 по вулиці Героїв Майдану м. Чернівці, скориставшись відсутністю сторонніх осіб, підійшов до припаркованого автомобіля марки ВАЗ 2107, д.н. НОМЕР_1 , та шляхом підбору ключа, відчинив двері вказаного транспортного засобу, сів за кермо та поїхав, заволодівши належним потерпілому ОСОБА_8 транспортним засобом ВАЗ 2107, д.н. НОМЕР_1 , вартість якого становить 19200 гривень, чим завдав останньому матеріальної шкоди на вказану суму. Викраденим розпорядився на власний розсуд.
Своїми діями ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 289 КК України, тобто незаконне заволодіння транспортним засобом.
Крім того, обвинувачений ОСОБА_3 , перебуваючи у салоні автомобіля марки ВАЗ 2107 д.н. НОМЕР_1 , таємно, шляхом демонтування з комплектації автомобіля викрав автомагнітолу сірого кольору із зеленою підсвіткою марки «FP-350», чим завдав потерпілому ОСОБА_8 матеріальної шкоди на суму 400 грн. Викраденим розпорядився на власний розсуд.
Своїми діями ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.
Далі, продовжуючи свою злочинну діяльність, 31.12.2019 року близько 03-40 год. обвинувачений ОСОБА_3 , перебуваючи біля будинку № 160 по вул. Героїв Майдану м. Чернівці, скориставшись відсутністю сторонніх осіб, підійшов до припаркованого автомобіля марки ВАЗ 2107, д.н. НОМЕР_2 та шляхом розбиття вікна задніх правих дверей, відчинив двері автомобіля, сів за кермо, запустив двигун, шляхом зламу замка запалювання та рушив з місця, тим самим незаконно заволодів належним потерпілому ОСОБА_7 транспортним засобом ВАЗ 210704, д.н. НОМЕР_2 , завдавши останньому матеріальну шкоду на суму 60000 грн. Викраденим розпорядився на власний розсуд.
Своїми діями ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 289 КК України, тобто незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене повторно.
Крім того, обвинувачений ОСОБА_3 , перебуваючи у салоні автомобіля марки ВАЗ 210704, д.н. НОМЕР_2 , таємно, викрав портативну блютуз-колонку, вартістю 300 грн., колонку чорного кольору, вартістю 250 грн., комплект запобіжників, вартістю 70 грн., пульт дистанційного керування, вартістю 80 грн., чим завдав ОСОБА_9 матеріальної шкоди на суму 700 грн., про те не зміг розпорядитися викраденим з причин, що не залежали від його волі, тобто не довів злочин до кінця, оскільки під час здачі викраденого автомобіля до металобази був затриманий працівниками поліції.
Своїми діями ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст.15 ч.2 ст. 185 КК України, тобто закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинений повторно.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вину визнав повністю та показав, що був на заробітках в Чехії, роботодавець з ним не розрахувався, для того щоб привітати рідних з святом йому необхідні були гроші і тому він вирішив вчинити правопорушення, за обставин викладених в обвинувальному акті. В скоєному розкаявся, просив призначити покарання не пов'язане з позбавленням волі.
Потерпілий ОСОБА_6 в судовому засіданні підтвердив обставини викладені в обвинувальному акті з приводу вчинення ОСОБА_3 злочину. Покарання просив призначити на розсуд суду.
Потерпілий ОСОБА_7 в судовому засіданні підтвердив обставини викладені в обвинувальному акті з приводу вчинення ОСОБА_3 злочину. Покарання просив призначити на розсуд суду.
Потерпілий ОСОБА_8 в судове засідання не з'явився, до початку розгляду справи спрямував до суду заяву з проханням розгляд справи проводити у його відсутність, оскільки він перебуває на навчанні. Вказав, що матеріальна шкода йому відшкодована повністю, будь яких претензій до ОСОБА_3 немає.
На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, за згодою учасників процесу, визнано недоцільним дослідження доказів, оскільки фактичні обставини ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, чи правильно учасники судового розгляду розуміють зміст цих обставин, чи добровільною та істиною є їх позиція, а також їм роз'яснино, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини у апеляційному порядку.
Таким чином, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_3 доведена повністю, а його дії вірно кваліфіковано за ч. 1 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), за ч. 1 ст. 289 КК України, як незаконне заволодіння транспортним засобом, за ч. 2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, за ч. 2 ст. 289 КК України, як незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене повторно, за ч. 2 ст. 15 ч.2 ст. 185 КК України, як закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинений повторно.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд, згідно з вимогами ст.ст. 65 - 67 КК України та роз'ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання», враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особливості конкретного кримінального правопорушення й обставини його вчинення, особу винного, поведінку до вчинення кримінального правопорушення і після його вчинення, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання та вимоги ч.2 ст.50 КК України, відповідно до якої, покарання має на меті не тільки кару, а і виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень засудженими. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення особи та попередження нових кримінальних правопорушень.
При призначенні покарання, суд у відповідності з вимогами ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу обвинуваченого, обставини що пом'якшують та обтяжують покарання.
Зокрема, суд враховує що скоєні обвинуваченим злочини відносяться до категорії злочинів середньої тяжкості та тяжкого злочину.
Обставинами, що пом'якшують покарання у відповідності до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття, те що раніше не судимий, позитивно характеризується по місцю проживання, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває (а.с.94-97).
Обставин, які обтяжують покарання, визначених ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Враховуючи, що ОСОБА_3 вчинив тяжкий злочин, суд приходить до висновку, що виправлення та перевиховання обвинуваченого не можливе без ізоляції від суспільства, покарання необхідно призначити у вигляді реальної міри покарання, оскільки застосуванням ст. 75 КК України, буде надмірно м'яким. Згідно роз'яснень п. 3 Постанови Пленуму ВСУ від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» суди, визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, повинні виходити із кваліфікації злочинів, а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення.
При обранні міри покарання суд також враховує наступне.
У ст.17 Закону від 23.02.2006 року № 3477-ІV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що «при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права».
Виходячи з міжнародно-правових зобов'язань держави, положень ст.8 Конституції та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка відповідно до вимог ч. 1 ст.9 Конституції ратифікована Законом від 17 липня 1997 р. № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства.
Конституційний Суд України у рішенні від 02.11.2004 року зазначив, що окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину. Справедливе застосування норм права - є передусім не дискримінаційний підхід, неупередженість. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного. Адекватність покарання ступеню тяжкості злочину випливає з принципу правової держави, із суті конституційних прав та свобод людини і громадянина, зокрема права на свободу, які не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
Відповідно до вимог ст. 69 КК України та роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, які містяться в п.8 постанови №7 від 23.10.2003 року ( з послідуючими змінами) “Про практику призначення судами кримінального покарання”, призначення основного покарання, нижчого від найнижчої межі, передбаченої законом за даний злочин, може мати місце лише за наявності декількох (не менше двох) обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного.
Враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_3 винним себе визнав повністю та щиро розкаявся у вчиненому, активно сприяв розкриттю злочину, що характеризує суб'єктивне ставлення винної особи до вчиненого злочину, яке виявляється в тому, що вона визнає свою провину, висловлює жаль з приводу вчиненого та бажання виправити ситуацію, що склалася; є особою молодого віку, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, керуючись принципом індивідуальності, домірності та справедливості, суд приходить до висновку, що ОСОБА_3 слід призначити покарання, необхідне і достатнє для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, це покарання за ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 289, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України у вигляді позбавлення волі, за ч. 2 ст. 289 КК України у вигляді позбавлення волі, однак із застосуванням ст. 69 КК України нижче від найнижчої межі, встановленої санкцією ч. 2 ст. 289 КК.
Доля речових доказів підлягає вирішенню в порядку ст. 100 КПК України.
Питання про процесуальні витрати слід вирішити відповідно до ст. 124 КПК України.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 371-376, 395 КПК України, суд,-
Визнати винним ОСОБА_3 в скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 289, ч. 2 ст. 289, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України і призначити йому покарання:
- за ч.1 ст. 185 КК України у виді 1 (одного) року позбавлення волі;
- за ч.2 ст. 185 КК України у виді 1 (одного) року 6 (шести) місяців позбавлення волі;
- за ч. 1 ст. 289 КК України у виді 3 (трьох) років позбавлення волі;
- за ч. 2 ст. 289 КК України із застосуванням ст. 69 КК України у виді 3 (трьох) років 3 місяців позбавлення волі без конфіскації майна;
- за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України у виді 1 (одного) року позбавлення волі.
На підставі ст.70 ч.1 КК України ОСОБА_3 остаточно призначити покарання за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим у виді 3 (трьох) років 3 місяців позбавлення волі без конфіскації майна.
До вступу вироку в законну силу запобіжний захід ОСОБА_3 залишити обраний у виді тримання під вартою.
Строк покарання ОСОБА_3 рахувати з моменту фактичного затримання, а саме з 08 січня 2020 року.
Зарахувати ОСОБА_3 в строк відбування покарання термін перебування останнього під вартою в Державній установі «Чернівецький слідчий ізолятор», а саме з 31 грудня 2019 року по 02 січня 2020 року.
Стягнути із засудженого ОСОБА_3 на користь Держави кошти в сумі 785,05 грн., в рахунок відшкодування витрат на проведення в ході досудового розслідування судової експертизи (а.с.178).
Речові докази велосипед з електродвигуном чорного кольору із наліпками червоного та срібного кольорів, який згідно постанови слідчого від 14.12.2019 року визнаний речовим доказом по кримінальному провадженню та який згідно розписки повернуто потерпілому ОСОБА_6 (а.с.89) - залишити потерпілому за належністю.
Речові докази три копмакт-диски з записами камер відео спостереження які згідно постанов слідчого від 28.12.2020 року визнані речовим доказом по кримінальному провадженню та які приєднані до матеріалів даного кримінального провадження (а.с.107-109) - залишити при матеріалах кримінального провадження.
Речові докази автомобіль марки ВАЗ 2107 червоного кольору д.н.з. НОМЕР_1 , який згідно постанови слідчого від 27.12.2019 року визнаний речовим доказом по кримінальному провадженню та який розписки повернуто потерпілому ОСОБА_8 (а.с.111) - залишити потерпілому ОСОБА_8 за належністю.
Речові докази автомобіль марки ВАЗ 2107 чорного кольору д.н.з. НОМЕР_3 , який згідно постанови слідчого від 31.12.2019 року визнаний речовим доказом по кримінальному провадженню та який згідно заяви повернуто потерпілому ОСОБА_7 - залишити потерпілому ОСОБА_7 за належністю.
Речові докази мобільний телефон марки самсунг чорного кольору, який згідно постанови слідчого від 02.01.2020 року визнаний речовим доказом по кримінальному провадженню та який згідно розписки повернуто ОСОБА_3 (а.с.113) - залишити ОСОБА_3 за належністю.
Речові докази, які вилучені в ході огляду місця події: 1) рюкзак чорного кольору, із білим надписом JoyStart; 2) блокнот формату А4 із зеленою політуркою на 80 арк. із малюнками, різного виду; 3) журнал Від і До; 4) посвідчення тракториста - машиніста на ім'я ОСОБА_3 № НОМЕР_4 ; 5) дві батарейки (копійочка) упаковані до картонної упаковки; 6) банківська карта № НОМЕР_5 mastercard видана на ім'я ОСОБА_10 ; 7) універсальна банківська карта банку АТ КБ А - Банк № НОМЕР_6 «mastercard» дійсна до 05.22; 8) банківська карта ПАТ Ощадбанк видана на ім'я ОСОБА_10 ; 9) універсальна карта АТ КБ Приватбанку № НОМЕР_7 дійсна до 11/22; 10) карта банку АТ ПУМБ № НОМЕР_8 червоного кольору; 11) візитка карточка магазину «Копійочка»; 12) чорна пластикова карта; 13) стартовий пакет Київстар із номером телефону НОМЕР_9 ; 14) USB зарядний пристрій чорного кольору; 15) зарядний пристрій із ТІР входом, із з'єднанням до прикурювича автомобіля; 16) зарядний пристрій до телефона із входом до при курювателя автомобіля; 17) мобільна батарея, марки самсунг чорного кольору; 18) договір комплексного стахування подоружуючих за кордон; 19) Мобільний телефон HUAWEI чорного кольору IMEI1 НОМЕР_10 , ІМЕІ2 НОМЕР_11 , S/N НОМЕР_12 ; 20) портмоне, із сувенірними купюрами номіналом 400 Дол. США; 21) портотивний модем інтернет чорного кольору HSDPA, ножиці, ручка червоного кольору, свічка білого кольору; 22) ножик розкладний чорного кольору; 23) аух-кабель сірого кольору; 23) гребінець чорного кольору, шампунь 2 в двох поліетиленових пакетах; 24) паспорт громадянина України для виїзду закордон виданий 16.09.2019 року на ім'я ОСОБА_10 із № НОМЕР_13 ; 25) ІД- паспорт гр. України виданий на ім'я ОСОБА_3 , які згідно постанови слідчого від 03.01.2020 року визнані речовим доказом по кримінальному провадженню та який згідно квитанції №4555 зберігається в камері зберігання речових доказів Шевченківського ВП ЧВП ГУНП в Чернівецькій області (а.с.132) - повернути засудженому ОСОБА_3 за належністю.
Речові докази, які вилучені в ході огляду місця події: 1) колонка чорного кольору, із дефектами верхньої коробки, з правобічним ліхтарем; 2) портативна колонка блютуз чорного кольору марки WSTER; 3) пульт керування сірого кольору VCD&MP3 PLAYER; 4) запобіжники до автомобіля в кількості 7 (семи) шт., які згідно постанови слідчого від 03.01.2020 року визнані речовим доказом по кримінальному провадженню та який згідно квитанції №4555 зберігається в камері зберігання речових доказів Шевченківського ВП ЧВП ГУНП в Чернівецькій області (а.с.132) - повернути потерпілому ОСОБА_7 за належністю.
Речовий доказ: складаний ніж, поміщений в спец.пакет №2910812, що вилучений у ОСОБА_3 , який згідно постанови слідчого від 20.01.2020 року визнаний речовим доказом по кримінальному провадженню та який згідно квитанції №4554 зберігається в камері зберігання речових доказів Шевченківського ВП ЧВП ГУНП в Чернівецькій області (а.с.128) - знищити.
Речовий доказ: чохол із водійського сидіння т/з марки ВАЗ 2107, чорного кольору, д.н.з. НОМЕР_2 , що належить потерпілому ОСОБА_7 , який згідно постанови слідчого від 20.01.2020 року визнаний речовим доказом по кримінальному провадженню та який згідно квитанції №4553 зберігається в камері зберігання речових доказів Шевченківського ВП ЧВП ГУНП в Чернівецькій області (а.с.125) - повернути потерпілому ОСОБА_7 за належністю.
Речові докази: 2 (дві) викрутки (викрутка прямокутної форми та хрестоподібна викрутка), який згідно постанови слідчого від 20.01.2020 року визнані речовим доказом по кримінальному провадженню та які згідно квитанції №4554 зберігаються в камері зберігання речових доказів Шевченківського ВП ЧВП ГУНП в Чернівецькій області (а.с.123) - знищити.
Вирок може бути оскаржено протягом 30 діб з дня його проголошення до апеляційного суду Чернівецької області через Шевченківський районний суд м. Чернівці.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя: ОСОБА_1