Справа № 727/8571/17
Провадження № 1-в/727/34/20
03 березня 2020 року м.Чернівці
Шевченківський районний суд м. Чернівці
в складі: головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
за участю: прокурора ОСОБА_3
засудженого ОСОБА_4
начальника Шевченківського
районного відділу філії ДУ «Центр
пробації» у Чернівецькій області ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернівці матеріали по поданню начальника Шевченківського районного відділу філії ДУ «Центр пробації» в Чернівецькій області ОСОБА_6 про скасування покарання з випробуванням та направлення для відбування призначеного покарання відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця с. Щербинці Новоселицького району, мешканця АДРЕСА_1 , з середньою освітою, непрацюючого, неодруженого, засудженого вироком Шевченківського районного суду м.Чернівці від 06.12.2017 року, -
25 лютого 2020 року до Шевченківського районного суду м.Чернівці звернувся начальник Шевченківського районного відділу філії ДУ «Центр пробації» в Чернівецькій області О.Відман з поданням про скасування покарання з випробуванням та направлення для відбування призначеного покарання відносно ОСОБА_4 .
В поданні вказує, що 10.01.2018 року до Шевченківського районного відділу філії ДУ «Центр пробації» у Чернівецькій області надійшов та був прийнятий до виконання вирок Шевченківського районного суд м.Чернівці від 06.12.2017 року. ОСОБА_4 з умовами та порядком відбування покарання та правовими наслідками був ознайомлений під підпис.
Однак ОСОБА_4 в супереч вимогам вироку суду, не з'являвся на реєстрацію до уповноваженого органу з питань пробації, а саме 26.02.2018 року, 26.11.2018 року, 25.02.2019 року, 11.03.2019 року, 06.05.2019 року, 07.10.2019 року, 14.10.2019 року та 21.10.2019 року.
Таким чином, ОСОБА_4 не виконав вимоги вироку суду, тому просить скасувати звільнення ОСОБА_4 від відбування з випробуванням і направлення для відбування покарання призначеного вироком Шевченківського районного суду м.Чернівці.
В судовому засіданні начальник Шевченківського районного сектору Чернівецького міського відділу з питань пробації ОСОБА_7 подання підтримав з підстав викладених в ньому.
Прокурор в судовому засіданні не підтримала подання начальника Шевченківського районного сектору Чернівецького міського відділу з питань пробації та просила відмовити в його задоволенні.
Засуджений ОСОБА_4 в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні клопотання, вказав, що він не з'являвся на реєстрацію оскільки хворів а також вказав, що він є наркозалежним.
Заслухавши думку учасників процесу, зокрема думку прокурора яка просила відмовити в задоволенні подання, дослідивши матеріали кримінального провадження і особової справи засудженого, суд вважає подання таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що вироком Шевченківського районного суду м.Чернівці від 06 грудня 2017 року ОСОБА_4 засуджено за ст.309 ч.ч.1, 2 КК України, на підставі ч.1 ст.70 КК України остаточно призначено покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі. На підставі ст.ст.75, 76 КК України ОСОБА_4 звільнено від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом 3 (трьох) років іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки (особова справа а.с.2-4).
10.01.2018 року до Шевченківського районного відділу філії ДУ «Центр пробації» в Чернівецькій області надійшов та був прийнятий до виконання вирок Шевченківського районного суду м.Чернівці відносно ОСОБА_4 (особова справа а.с.1).
Відповідно до ч. 2 ст. 78 Кримінального кодексу України якщо засуджений не виконує покладені на нього обов'язки або систематично вчинює правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, суд направляє засудженого для відбування призначеного покарання.
Згідно з ст.166 КВК України, у разі невиконання засудженим, звільненим від відбування покарання з випробуванням, обов'язків, визначених законом та покладених на нього судом, систематичного вчинення правопорушень, що тягнуть за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, уповноважений орган з питань пробації застосовує до нього письмове попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання. Систематичним вчиненням правопорушень, що тягнуть за собою адміністративні стягнення і свідчать про небажання стати на шлях виправлення, є вчинення засудженим протягом іспитового строку трьох і більше таких правопорушень.
Пунктом 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24 жовтня 2003 року №7 встановлено, що згідно з ч.2 ст.78 КК України суд за поданням органу, який здійснює контроль за поведінкою засудженого, звільненого від відбування покарання з випробуванням, може прийняти рішення про скасування звільнення та про направлення засудженого для відбування призначеного покарання в разі невиконання покладених на нього обов'язків, визначених ст.76 КК, або систематичного (три і більше разів) вчинення правопорушень, що потягли адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення.
Відповідно до вимог ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, ухваленим судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до вимог ст. 94 КПК України.
Як вбачається з матеріалів подання та матеріалів особової справи, ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності не притягувався. А також, до адміністративної відповідальності не притягувався та постанови про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_4 з відміткою про набрання нею законної сили, до матеріалів подання не прилучено.
Що стосується посилання в поданні на невиконання ОСОБА_4 обов'язків покладених на нього вироком суду, то суд приходить до наступних висновків.
При скасуванні звільнення від відбування покарання з випробуванням суд зобов'язаний з'ясувати, чи мав засуджений реальну можливість виконувати покладені на нього обов'язок і чи можна розглядати факти, викладені у подані органу, що відає відбуванням покарання, як свідчення небажання засудженого стати на шлях виправлення.
Згідно листка реєстрації 26.02.2018 року, 26.11.2018 року, 25.02.2019 року, 11.03.2019 року, 06.05.2019 року, 07.10.2019 року, 14.10.2019 року та 21.10.2019 року. ОСОБА_4 не з'явився на реєстрацію до Шевченківського районного відділу філії ДУ «Центр пробації» в Чернівецькій області, за безпричинність не прибуття на реєстрацію, керуючись вимогами ст.166 КВК України, за порушення ст. 76 ч.1 п.1 КК України ОСОБА_4 винесено письмове попередження під особистий підпис - 03.12.2018 року, 27.02.2019 року, 11.03.2019 року, 19.03.2018 року, 13.05.2019 року, 19.02.2020 року.
Тобто, в період майже двох років з моменту винесення попередження ОСОБА_4 , орган пробації не звертався до суду з даним поданням.
Так, в період з 06.07.2019 року по 17.07.2019 року, та з 14.10.2019 року по 23.10.2019 року - ОСОБА_4 знаходився на стаціонарному лікуванні (особова справа а.с.92).
З характеристики засудженого ОСОБА_4 вбачається, що він працьовитий, відповідальний, товариський, добрий. Користується повагою серед своїх друзів, знайомих. З любов'ю і повагою відноситься до своїх рідних, близьких, знайомих. Завжди і в усьому готовий прийти на допомогу (особова справа а.с.107).
Відповідно до п.5 глави 2 Розділу IV Порядку про здійснення нагляду та проведення соціально-виховної роботи із засудженими до покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 29 січня 2019 року № 272/5 поважними причинами неявки засудженого за викликом уповноваженого органу з питань пробації у призначений строк є несвоєчасне одержання виклику, хвороба та інші обставини, які фактично позбавляють її можливості своєчасно прибути за викликом (документально підтверджені).
Проте, в матеріалах справи відсутні докази направлення засудженому виклику до Шевченківського районного відділу філії ДУ «Центр пробації» в Чернівецькій області, з підтвердженням факту його отримання останнім.
Згідно п.8 глави 2 розділу IV вищезазначеного Порядку, у разі невиконання засудженим, звільненим від відбування покарання з випробуванням, обов'язків, визначених законом та покладених на нього судом, систематичного вчинення правопорушень, що тягнуть за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, уповноважений орган з питань пробації застосовує до нього письмове попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання за формою, наведеною в додатку 23 до цього Порядку.
Відповідно до п.3 Глави 3 Розділу ІХ Порядку у разі якщо звільнений з випробуванням продовжує не виконувати обов'язки або вчиняє адміністративні правопорушення після застосування до звільненого з випробуванням письмового попередження, уповноважений орган з питань пробації вносить до суду клопотання про скасування звільнення від відбування покарання і направлення звільненого з випробуванням для відбування призначеного покарання.
Відповідно до абз.4 п.2 Глави 3 Розділу ІХ Порядку невиконанням обов'язків вважається, якщо звільнений з випробуванням не виконав хоча б один з обов'язків за відсутності об'єктивних обставин, що фактично позбавляють його можливості їх виконувати (документально підтверджених).
Тобто, для скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням необхідно встановити умисел засудженого на ухилення від відбування покарання з випробуванням та контролю за його поведінкою, а також інші обставини, які свідчать про небажання засудженого стати на шлях виправлення, і лише після застосування до нього письмового попередження.
Проте, матеріалами провадження не доведено факт умисного порушення ОСОБА_4 умов призначеного випробування.
Отже, проаналізувавши суть та причини невиконання обов'язків, покладених на засудженого ОСОБА_4 вироком суду та вивчивши дані про його особу, суд з урахуванням встановлених при розгляді подання обставин, даних про особу засудженого, керуючись засадами справедливості, що поряд з правами та свободами людини визнаються найвищими цінностями та визначають зміст та спрямованість діяльності держави, приходить до висновку про відсутність підстав для скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням щодо ОСОБА_4 , сам факт того, що засуджений ОСОБА_4 не з'явився на реєстрацію до уповноваженого органу з питань пробації, суд не вважає свідченням небажання засудженого стати на шлях виправлення.
Сукупність встановлених судом обставин, дає підстави вважати, що факти, викладені в поданні органу, що відує відбуванням покарання не можуть бути безумовним свідченням небажання ОСОБА_4 стати на шлях виправлення, а отже не є вагомими підставами для скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення останнього для відбування призначеного судом покарання.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що в задоволенні подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст.166 КВК України, ч.2 ст.78 КК України, п.5, 8 Глави 2 Розділу IV, абз.4 п.2, п.3 Глави 3 Розділу ІХ Порядку про здійснення нагляду та проведення соціально-виховної роботи із засудженими до покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 29 січня 2019 року № 272/5, на підставі п.8 ч.1 ст.537 КПК України, суд,-
В задоволенні подання начальника Шевченківського районного відділу філії ДУ «Центр пробації» в Чернівецькій області ОСОБА_6 про скасування покарання з випробуванням та направлення для відбування призначеного покарання відносно ОСОБА_4 , відмовити.
Ухвала може бути оскаржена протягом 7 діб з дня її винесення до Чернівецького апеляційного суду через Шевченківський районний суд м.Чернівці.
СУДДЯ ОСОБА_1