Справа №:755/4600/17
Провадження №: 1-кс/755/632/20
"02" березня 2020 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції в місті Києві, у межах кримінального провадження №12015100040014098 від 16.09.2015 року.
ОСОБА_3 звернулася до Дніпровського районного суду м. Києва зі скаргою в якій просить зобов?язати слідчого Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції в місті Києві допитати директора ОСОБА_4 , який очолює кредитну спілку «Всеукраїнське народне кредитне товариство», юридична адреса: 02092, м. Київ, вул. Алма-Атинська, 52-А, оф.22, та увійшовши у довіру заволодів її коштами у розмірі 10 000 гривень, які передбачались на лікування після ДТП та визнати її потерпілою кримінальному провадженні за №12015100040014098 від 16.09.2015 року.
У судове засідання учасники кримінального провадження не з?явилися, ОСОБА_3 просила скаргу задовольнити у її відсутність.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали кримінального провадження за №12015100040014098 від 16.09.2015 року та скарги, приходить до наступного.
Порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого, прокурора під час досудового розслідування визначено та регламентовано Главою 26 Кримінального процесуального кодексу України /далі - КПК/.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора: бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна.
Згідно ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Відповідно до ч.1 ст.24 КПК України, кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Також ч.2 ст.8 та ч.5 ст.9 КПК України передбачений принцип верховенства права у кримінальному провадженні та кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Статтею 13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини визначено, що кожен, чиї права та свободи, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.
Крім того, ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» зобов'язано суди застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерела права.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження у провадженні Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції в місті Києві перебуває кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015100040014098 від 16.09.2015 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України.
30.04.2018 року слідчим Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції в місті Києві ОСОБА_5 винесено постанови про закриття кримінальне провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015100040014098 від 16.09.2015 року.
08.10.2018 року постановою прокурора Київської місцевої прокуратури №4 ОСОБА_6 постанову слідчого Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції в місті Києві ОСОБА_5 про закриття кримінального провадження №12015100040014098 від 16.09.2015 року скасовано, матеріали провадження направлено до Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції в місті Києві для проведення подальшого розслідування.
Разом з тим, заступник начальника СУ ОСОБА_7 , у порядку ст.39 КПК України, №24820/125/23/1/04-19 від 07.11.2019 року, у кримінальному провадженні №12015100040014098 дав вказівки після того, як слідчим управлінням при вивченні матеріалів кримінального провадження встановлено, що досудове розслідування в ньому фактично не проводиться, усіх необхідних слідчих (розшукових) дій не проведено, належного розслідування кримінального правопорушення не організовано, а тому взято на контроль стан досудового розслідування кримінального провадження №12015100040014098 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч1 ст.190 КК України та з метою забезпечення швидкого та повного дослідження обставин злочину вимагає: додатково допитати як потерпілого ОСОБА_3 про обставини скоєного відносно нього кримінального правопорушення; додатково допитати ОСОБА_8 про відомі обставини вчиненого кримінального правопорушення; додатково допитати ОСОБА_9 про відомі обставини вчиненого кримінального правопорушення; встановити анкетні дані та опитати директора Кредитної спілки «Всеукраїнське народне кредитне товариство» про відомі обставини вчиненого кримінального правопорушення; встановити анкетні дані та опитати членів Кредитної спілки «Всеукраїнське народне кредитне товариство» про відомі обставини вчиненого кримінального правопорушення; у порядку ст.40 КПК України надати доручення працівникам оперативного підрозділу Дніпровського управління поліції направлене на встановлення можливих свідків та очевидців даного злочину; систематизувати наявні матеріали у кримінальному провадженні та привести їх у відповідність до вимог КПК України, провести інші слідчі (розшукові) дії, у яких виникне необхідність для всебічного, повного та неупередженого розслідування по даному кримінальному провадженню та прийняття по ньому обґрунтованого процесуального рішення.
Також зазначено, що указаний перелік дій не є вичерпним, при необхідності планувати та проводити інші слідчі (розшукові) дії, направлені на встановлення об'єктивної істини. Крім того, вимагає забезпечити жорсткий контроль за ходом розслідування кримінального провадження, вжити додаткові заходи щодо його активізації та попередає про персональну відповідальність за неналежну організацію досудового розслідування та не виконання наданих вказівок.
Частиною 2 статті 9 КПК України визначено, що прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Тобто, повнота дослідження кримінального провадження означає встановлення всього кола фактичних обставин, що можуть суттєво вплинути на рішення у кримінальному провадженні; використання такої сукупності доказів, яка обґрунтовує зроблені висновки як такі, що не залишають місця сумнівам.
Із положень ст.83 КПК України слідує, що доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
У свою чергу, слідчий, під час досудового розслідування, зобов'язаний детально та всебічно перевірити доводи особи, що подала таку заяву.
Із досліджених матеріалів кримінального провадження №12015100040014098 вбачається, що вказівки заступника начальника СУ А. Лашка, у порядку ст.39 КПК України, №24820/125/23/1/04-19 від 07.11.2019 року, не виконані, досудове розслідування не проводиться, усі необхідні слідчі (розшукові) дії не здійснюються, також ОСОБА_3 повторно не допитана як потерпіла.
За таких обставин, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку вважає, що скарга у цій частині підлягає задоволенню.
Щодо вимоги особи, яка подала скаргу, про зобов'язання слідчого Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції в місті Києві визнати ОСОБА_3 потерпілою у кримінальному провадженні №12015100040014098, слідчий суддя приходить до наступного.
Права і обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого /ч.2 ст.55 КПК України/.
Як вбачається з постанови слідчого СВ Дніпровського РУГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_10 від 25.09.2015 року ОСОБА_3 визнано потерпілою у кримінальному провадженні №12015100040014098 від 16.09.2015 року.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 306, 307, 309 КПК України, слідчий суддя,-
Скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції в місті Києві, у межах кримінального провадження №12015100040014098 від 16.09.2015 року - задовольнити частково.
Зобов'язати слідчого Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції в місті Києві допитати директора ОСОБА_4 , який очолює кредитну спілку «Всеукраїнське народне кредитне товариство», юридична адреса: 02092, м. Київ, вул. Алма-Атинська, 52-А, оф.22.
В іншій частині скарги відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя