Справа № 466/2783/19
(заочне)
«04» березня 2020 року Шевченківський районний суд м. Львова
у складі: головуючого - судді Глинської Д.Б.
за участі секретаря Лань М.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів,
03 квітня 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовною заявою до ОСОБА_2 , в якій просить суд постановити рішення, яким збільшити розмір аліментів, який призначений на підставі судового наказу Шевченківського районного суду м. Львова від 05 лютого 2018 року, та стягувати з відповідача в її, ОСОБА_1 , користь аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/3 частки всіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття, а також витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 800 грн.
Ухвалою від 15 квітня 2019 року було відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.
В обгрунтування своїх вимог позивач зазначала про те, що між нею та відповідачем ОСОБА_2 11 червня 2016 року був зареєстрований шлюб у Львівському міському відділі реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області.
Від цього шлюбу у них із відповідачем народилася донька - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає разом із нею, ОСОБА_1 , та перебуває на повному її утриманні.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 31 січня 2019 року шлюб між нею, ОСОБА_1 , та відповідачем ОСОБА_2 було розірвано.
05 лютого 2018 року Шевченківським районним судом м. Львова було видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_2 аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 у розмірі 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Розмір аліментів у розмірі 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку не може забезпечити належний рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного та морального розвитку дитини. Її, ОСОБА_1 , доходи не дозволяють повністю покрити всі потреби доньки.
На сьогоднішній час відповідач влаштований на службу по контракту у військову частину НОМЕР_1 м. Сєвєродонецьк Луганської області. Його матеріальне становище покращилося, він має постійну роботу і спроможний надавати аліменти на утримання дитини у більшому розмірі.
З врахуванням збільшення розміру прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку у 2019 році, швидкими темпами зростання цін, попередньо визначений судом розмір аліментів цим вимогам не відповідає, а тому вона вирішила звернутися в суд із позовом до відповідача про збільшення розміру аліментів.
Крім того, вона, ОСОБА_1 , для отримання консультацій та написання позовної заяви звернулася до адвоката, вартість витрат на професійну правничу допомогу становить 800 грн., які вона просить стягнути з відповідача на свою користь.
В судове засідання, яке було призначено на 04 березня 2020 року о 14.00 год., позивач ОСОБА_1 не з'явилася та подала до суду заяву, з якої вбачається, що вона підтримує позовні вимоги, проти винесення в справі заочного рішення не заперечує та просить проводити розгляд справи у її відсутності.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання повторно не з'явився з невідомих суду причин, хоча належним чином повідомлявся про час та місце слухання справи та не подав відзив. Оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для розгляду справи у його відсутності, позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, суд у відповідності до вимог ст. 280 ЦПК України вважає за можливе заслухати справу на підставі наявних доказів.
У відповідності до положень ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу 04 березня 2020 року за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
З'ясувавши дійсні обставини справи, дослідивши зібрані у справі докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 зареєструвала шлюб з відповідачем ОСОБА_2 11 червня 2016 року. Від спільного життя з відповідачем у них народилася донька - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Даний факт стверджується копією свідоцтва про народження дитини серії НОМЕР_2 від 14 вересня 2017 року (а.с.10).
Рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 31 січня 2019 року шлюб між ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 було розірвано (а.с. 5).
05 лютого 2018 року Шевченківським районним судом м. Львова було видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_2 аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 у розмірі 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (а.с.12).
Відповідно до ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ч.3 ст. 181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Згідно з положеннями ст.ст. 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини;стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до ч.2 ст. 182 Сімейного кодексу України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до ч.1 ст. 183 Сімейного кодексу України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Відповідно до ст. 192 Сімейного кодексу України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Згідно з статті 27 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, яка набула чинності для України з 27.09.1991 року, «держави-учасники визнають право кожної дитини на рівень життя необхідний для фізичного, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини».
Згідно з п.п.3 п.17 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15.05.2006 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до п.23 вказаної Постанови, розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.
З представлених суду документів вбачається, що після прийнятого судом 05 лютого 2018 року рішення змінилося матеріальне становище позивача, яке зумовлене подорожчанням засобів, товарів та послуг у всіх сферах життєдіяльності, в т.ч. що стосується догляду за дитиною, до яких зокрема входять витрати на харчування, навчання, купівлі одягу та взуття, тощо. Крім того, слід звернути увагу на те, що прожитковий мінімуми для різних категорій населення на 2020 рік в Україні також змінився на підставі Закону України «Про Державний бюджет на 2020 рік».
Згідно з ч.2 ст.182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, що суд враховує при вирішенні питання про збільшення розміру аліментів.
При визначенні розміру аліментів, суд враховує, стан здоров'я дитини, вік та потреби на її утримання пов'язані з навчанням та розвитком її здібностей (з врахуванням прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку встановлений Законом України «Про Державний бюджет на 2020 рік»), матеріальне становище позивача, та приходить до висновку, що з відповідача слід стягувати щомісячно аліменти на утримання малолітньої дитини в розмірі 1/3 частини із всіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку, з дня пред'явлення позову і до досягнення дитиною повноліття.
У зв'язку із зміною розміру аліментів, припинити стягнення з ОСОБА_2 аліментів на підставі судового наказу, виданого Шевченківським районним судом м. Львова 05 лютого 2018 року, справа №466/814/18.
Відповідно до частин 1 та 3 (пункт 1) статті 133 та частин 1 - 3 ст.137 Цивільного процесуального кодексу України ( далі - ЦПК України), судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з частиною 8 статті 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов'язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов'язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов'язана зі справою.
Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Отже, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування за рахунок опонента в судовому процесі сторонам необхідно надати суду такі докази: 1) договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо); 2) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження тощо); 3) докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт та ін.); 4) інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем ОСОБА_1 дійсно були понесені витрати на професійну правничу допомогу, що підтверджується квитанцією №776 від 22 березня 2019 року.
Відтак, суд приходить до висновку, що позовну вимогу ОСОБА_1 про стягнення з ОСОБА_2 на її користь витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 800 грн. слід задовольнити.
Крім того, вирішуючи питання стягнення судових витрат, суд приходить до висновку, що на підставі ст.141 ЦПК України з відповідача в дохід держави слід стягнути судовий збір в розмірі 768,40 грн., від сплати якого позивача звільнено при подачі такого позову до суду.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 76, 80,81, 133,137, 141, 259, 263 - 265, 280-282, 430 ЦПК , ст.ст. 180 - 183, 192 СК України, суд, -
позов задовольнити.
Збільшити розмір аліментів, який призначений на підставі судового наказу Шевченківського районного суду м. Львова від 05 лютого 2018 року (справа №466/814/18), та стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП - НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою - АДРЕСА_1 , в користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП - НОМЕР_4 , проживає та зареєстрована за адресою - АДРЕСА_2 , аліменти на утримання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/3 частини із всіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку, починаючи з 03 квітня 2019 року, до досягнення дитиною повноліття.
Рішення суду у межах суми платежу за один місяць звернути до негайного виконання.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 800 грн. (вісімсот гривень).
Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в доход держави в розмірі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень сорок копійок).
У зв'язку із зміною розміру аліментів, припинити стягнення з ОСОБА_2 аліментів на підставі судового наказу, виданого Шевченківським районним судом м. Львова від 05 лютого 2018 року, справа № 466/814/18.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача ОСОБА_2 .
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення може бути повністю або частково оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
Учасники процесу:
позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП - НОМЕР_4 , проживає та зареєстрована за адресою - АДРЕСА_2 ;
відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП - НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою - АДРЕСА_1 .
Суддя Д. Б. Глинська