Справа №2а-4964/10
8 квітня 2010 року
Овруцький районний суд Житомирської області в складі :
головуючого - судді Якухно О.М.
розглянувши у письмовому провадженні в місті Овручі справу за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації про стягнення коштів, передбачених ОСОБА_2 України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, -
Позивач просить визнати дії відповідача щодо нарахування їй коштів ЧАЕС неправомірними та стягнути на її користь з відповідача не виплачені кошти, що передбачені ст.ст.37, 39 ОСОБА_2 України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” (далі-Закон), в сумі 55702,14 грн. (з них: ст.37 -3045,60 грн., ст.39 - 52656,54 грн.) мотивуючи тим, що вона працювала у Овруцькій районній спілці споживчого товариства «Райспоживспілка» та працює в ПП ОСОБА_3 і проживає в ІНФОРМАЦІЯ_1. За період роботи їй виплачувались компенсація та доплати, що встановлені в ОСОБА_2, не в кратному відношенні до мінімальної заробітної плати, а згідно постанови КМ України № 836 від 26.07.96, що призвело до порушення її прав. Розмір недовиплачених коштів за ст.ст.37, 39 ОСОБА_2 становить вказану вище суму.
Позивач просить справу розглянути без її участі.
Відповідач просить справу розглянути без участі представника, вимоги не визнає.
Дослідивши докази, суд вважає, що позов слід задовольнити з наступних підстав.
Згідно довідок позивач працювала у Овруцькій районній спілці споживчого товариства «Райспоживспілка» і працює в ПП ОСОБА_3 та проживає в ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копією паспорта.
Переліком населених пунктів Житомирської і Київської областей, віднесених до зони радіоактивного забруднення внаслідок катастрофи, затвердженого постановою КМ України № 106 від 23.07.91 та розпорядженням КМ України № 17 від 12.01.93, м.Овруч житомирської області та с.Кирдани Овруцького району Житомирської області віднесено до зони гарантованого добровільного відселення.
Відповідно до ст.ст.37, 39 ОСОБА_2 позивач має право на відповідні компенсації, доплати та допомоги, які отримувала згідно постанови КМ України № 836 від 26.07.96 в конкретних розмірах, а зокрема за ст.37 - 2,1 грн., ст.39 - в сумі 10,5 грн. (в залежності від відпрацьованого часу).
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.
Відповідно до ОСОБА_2 передбачені слідуючи виплати :
- - ст.37 ОСОБА_2 - громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, виплачується щомісячна грошова допомога у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства у зоні гарантованого добровільного відселення - 40 % від мінімальної заробітної плати ;
- - ст.39 ОСОБА_2 - громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата у зоні гарантованого добровільного відселення - 2 мінімальні заробітні плати.
Зазначеною вище постановою № 836 усупереч ОСОБА_2 № 796-ХІІ, який визначив кратність одноразової компенсації в залежності від розміру мінімальної заробітної плати, яка визначається ОСОБА_2, встановлено конкретні розміри таких компенсацій і, зокрема :
- - для щомісячної грошової допомоги громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва і особистого підсобного господарства у зоні гарантованого добровільного відселення - 210 тис.крб. (2,1 грн. за гр.реф.) ;
- - для доплати громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення у зоні гарантованого добровільного відселення - 1050 тис.крб. (10,5 грн. за гр.реф.).
Відповідно до ст.8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
ОСОБА_2 визначено вказані виплати в кратному розмірі від мінімальної заробітної плати в Україні. ОСОБА_2 (статті 62 та 67) Кабінету Міністрів надано право проводити лише роз'яснення порядку застосування цього ОСОБА_2, якими є постанови КМ № 987 від 20.06.00, №936 від 20.09.05, та підвищувати розміри доплат, пенсій і компенсацій , передбачених цим ОСОБА_2 , відповідно до зміни індексу вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати, але не зменшення їх та встановлення їх у твердій сумі, яка не відповідає ОСОБА_2.
Частиною 2 ст.9 КАС України визначено, що у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
За таких обставин, коли підзаконний нормативний акт суперечить ОСОБА_2, обмежуючи права громадян визначені останнім, застосування зазначеної постанови неможливе.
Позивачем ставиться питання про стягнення коштів за ст.39 ОСОБА_2 період з 1вересня 1996 року по 28 лютого 2010 року, за виключенням періоду з 1 січня по 31 грудня 2001 року, з 1 січня 2006 року по 8 липня 2007 року та з 1 січня по 21 травня 2008 року та ст.37 ОСОБА_2 за період з 1 березня 2009 року по лютий 2010 року , що вбачається з наданого розрахунку.
Відповідно до ч.1 ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлено річний строк, який якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Позов подано до суду в березні 2010 року, тобто в межах строку звернення до суду за ст.37 ОСОБА_2.
Зазначена виплата за ст.39 ОСОБА_2 є доплатою до заробітної плати і входить в її структуру, оскільки є додатковою заробітною платою за особливі умови праці, а саме за роботу в умовах підвищеного ризику для здоров'я (ст.100 КЗпП України, ч.2 ст.2 ОСОБА_2 України «Про оплату праці»), а відповідно до ст.233 КЗпП України по позовах щодо стягнення заробітної плати строк позовної давності не обмежений.
Розмір мінімальної заробітної плати в Україні становив: з 2 вересня 1996 року - 15 грн., з 1 січня 1998 року - 45 грн., з 1 липня 1998 року - 55 грн., 1 січня 1999 року - 74 грн., з 1 квітня 2000 року - 90 грн., з 1 липня 2000 року - 118 грн., з 1 січня 2002 року - 140 грн., з 1 липня 2002 року - 165 грн., з 1 січня 2003 року - 185 грн., з 1 грудня 2003 року - 205 грн., з 1 вересня 2004 року - 237 грн., з 1 січня 2005 року - 262 грн., з 1 квітня 2005 року - 290 грн., з 1 липня 2005 року - 310 грн., з 1 вересня 2005 року - 332 грн., з 1 січня 2006 року - 350 грн., з 1 липня 2006 року - 375 грн., з 1 грудня 2006 року - 400 грн., з 1 квітня 2007 року - 420 грн., з 1 липня 2007 року - 440 грн., з 1 жовтня 2007 року - 460 грн., з 1 січня 2008 року - 515 грн., з 1 квітня 2008 року - 525 грн., з 1 жовтня 2008 року - 545 грн., з 1 грудня 2008 року - 605 грн., з 1 квітня 2009 року - 625 грн., з 1 липня 2009 року - 630 грн., з жовтня 2009 року - 650 грн., з 1 листопада 2009 року - 744 грн., з 1 січня 2010 року - 869 грн..
В зв'язку з викладеним, розмір недовиплачених коштів становить :
за ст.39 ОСОБА_2 :
• з 1 вересня по 31 грудня 1996 року : 114,37-40,03=74,34 грн. ;
• з 1 січня по 31 грудня 1997 року : 342,74-120=222,78 грн. ;
• з 1 січня по 31 грудня 1998 року :1200-126=1074 грн. ;
• з 1 січня по 31 грудня 1999 року :1428,27-101,3=1326,94 грн. ;
• з 1 січня по 31 грудня 2000 року: 1961,49-106,49=1855 грн.;
• з 1 січня по 31 грудня 2002 року : 3660-126=3534 грн.;
• з 1 січня по 31 грудня 2003 року : 4480-126=4354 грн. ;
• з 1 січня по 31 грудня 2004 року :5176-126=5050 грн. ;
• з 1 січня по 31 грудня 2005 року : 7208-126=7082 грн. ;
• з 9 липня по 31 грудня 2007 року : 4480-52,5=4427,50 грн.,
• з 22 травня по 31 грудня 2008 року : 7430-73,5=7356,50 грн.;
• з 1 січня по 31 грудня 2009 року : 13948-115,5=13832,50 грн.;
• з 1 січня по 28 лютого 2010 року :3476-21=3455 грн., а всього 53644,56 грн..
за ст.37 ОСОБА_2:
- з 1 березня по 31 грудня 2009 року : (605х40%+625х40%х3+630х40%х3+650х40%+744х40%х2)-2,1х10=2582,20 грн.;
- з 1 січня по 28 лютого 2010 року : (869х40%х2)-2,1х2=691,00 грн., а всього 3273,20 грн..
Відповідно до ч.2 ст.11 КАС України суд виходить за межі позовних вимог для повного захисту прав позивача, оскільки визначений у позовній заяві розрахунок заборгованості менший суми, визначений судом.
Статтею 62 даного ОСОБА_2 визначено, що роз'яснення порядку застосування цього ОСОБА_2 провадиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, рішення якого є обов'язковими для виконання міністерствами та іншими центральними органами державної виконавчої влади України, місцевими органами державної виконавчої влади, всіма суб'єктами господарювання незалежно від їх відомчої підпорядкованості та форм власності.
Відповідно до Порядку використання коштів Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення, затвердженого постановою КМ України від 20.06.00 № 987, та п. 2, 4, 5 Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою КМ України № 936 від 20.09.05, розпорядниками коштів є управління праці та соціального захист у населення, а тому заборгованість підлягає стягненню з відповідача.
Виходячи із вимог ст.ст.37, 39 ОСОБА_2 України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” позивач не погоджується із діями відповідача щодо порядку нарахування вищевказаної доплати на підставі постанови КМ України № 836 від 26.07.96, а тому, ураховуючи вищевикладене, дії відповідача є неправомірними.
Від сплати судового збору позивач звільнений згідно п.18 ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”.
Керуючись ст.19 Конституції України, ст.ст.37, 39 ОСОБА_2 України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та ст.ст. 8-11, 18, 71, 122, 160, 161, 162 КАС України, суд, -
Позов задовольнити.
Визнати дії управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації по застосуванню постанови КМ України № 836 від 26.07.96 в частині визначення ОСОБА_1 розміру доплати громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, за період з 1 вересня 1996 року по 31 грудня 2000 року, з 1 січня 2002 року по 31 грудня 2005 року, з 9 липня по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 28 лютого 2010 року і щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства за період з 1 березня 2009 року по 28 лютого 2010 року неправомірними.
Стягнути з управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 щомісячну грошову допомогу у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства (ст.37 ОСОБА_2 України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”) за період з 1 березня 2009 року по 28 лютого 2010 року в сумі 3273 грн. 20 коп. та доплату громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, (ст.39 ОСОБА_2 України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”) за період з 1 вересня 1996 року по 31 грудня 2000 року, з 1 січня 2002 року по 31 грудня 2005 року, з 9 липня по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 28 лютого 2010 року в сумі 53644 грн. 56 коп..
На постанову суду до апеляційного суду через Овруцький районний суд може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня проголошення постанови, а апеляційна скарга у такому ж порядку на протязі 10 днів з дня проголошення постанови або 20 днів з дня подання заяви про апеляційне оскарження.
Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.