справа № 2-А-1103/2009
01 грудня 2009 року м. Житомир
Богунський районний суд м. Житомира в складі:
головуючого - судді - Галацевич О.М.
секретаря - Андрушко І.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації, Управління праці та соціального захисту населення Богунської районної ради м. Житомира про визнання дій неправомірними та стягнення заборгованості по щорічній допомозі на оздоровлення, передбаченій ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,-
Позивач у жовтні 2009 року звернулась до суду з зазначеним позовом, у якому просила визнати дії відповідачів щодо невиплати щорічної допомоги на оздоровлення у розмірах, визначених ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", неправомірними та стягнути з них таку допомогу за 2008-2009 роки, зокрема: з Управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації за 2008 рік в сумі 2990 грн., з Управління праці та соціального захисту населення Богунської районної ради м. Житомира за 2009 рік в сумі 3025 грн. В обґрунтування своїх вимог зазначила, що вона є постраждалою внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1), інвалідом 2 групи, та має право на отримання такої допомоги щорічно у розмірі п'яти мінімальних заробітних плат. Однак, остання відповідачами виплачувалась згідно постанови КМУ від 12.07.2005 року № 562 в значно меншому розмірі, ніж передбачено Законом, який має пріоритетне значення перед іншими нормативно-правовими актами. Крім того, доповнила свої позовні вимоги у заяві від 17.11.2009 року, у якій просила зобов'язати відповідача - Управління праці та соціального захисту населення Богунської районної ради м. Житомира, в подальшому проводити вищевказані виплати в залежності від зміни величини розміру мінімальної заробітної плати.
Сторони в судове засідання не з'явились. Представник позивача у позовній заяві просив розглядати справу у його відсутності. Представники відповідачів в судове засідання не з'явились, хоча належним чином повідомлені про час, дату та місце судового розгляду, про що свідчить виписка з журналу вихідної кореспонденції про вручення судової повістки уповноваженій особі та поштове повідомлення про вручення судової повістки. Причини неявки суду не повідомили.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність сторін на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ч. 3 ст. 122 та ч. 4 ст. 128 КАС України.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 16 Конституції України забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України є обов'язком держави. Одним із тяжких наслідків аварії на ЧАЕС стала втрата здоров'я громадянами. Законами України таких громадян віднесено до відповідних категорій, вони потребують відновлення втраченого здоров'я, постійної медичної допомоги та соціального захисту з боку держави.
Статтею 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачено право інвалідів І і ІІ групи на щорічну допомогу на оздоровлення у розмірі п'яти мінімальних заробітних плат. Цією нормою Закону встановлено, що розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати. Щорічна допомога на оздоровлення виплачується громадянам за місцем їх проживання органами соціального захисту населення.
Таким чином, наявність такого права у позивача є визначальною для вирішення вказаного спору, крім того, це право гарантується ст. 46 Конституції України.
Судом встановлено, що позивач являється потерпілою внаслідок Чорнобильської катастрофи і інвалідом ІІ групи, щодо якої встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, що підтверджується відповідним посвідченням (а.с. 5), довідкою МСЕ №161602 від 12.07.1995 року (а.с.6).
У 2008 році позивач, як особа, що має право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення, перебувала на обліку в управлінні праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації, а з 2009 року, у зв'язку з зміною місця проживання, перебуває на обліку в управлінні праці та соціального захисту населення Богунської районної ради м. Житомира (а.с. 3,4).
Виплата допомоги у 2008 році проведена відповідачами з врахуванням обмежень, встановлених підпунктом 11 пункту 28 розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" та відповідно до ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» у розмірах, встановлених постановою Кабінету Міністрів України №562 від 12.07.2005 року, а саме по 120 грн. в березні 2008 та 2009 років (а.с. 3,4).
Вказані обставини підтверджені письмовими матеріалами справи.
Відповідно до ст. 22 Конституції України, при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Відтак, зміни, внесені до ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" підпунктом 11 пункту 28 розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 визнані неконституційними.
Відповідно до ст. 73 Закону України «Про Конституційний Суд України», ч. 2 ст. 152 Конституції України Закони, інші правові акти або їх положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно з ч. 4 ст. 19 Конституції у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу. Згідно ст.8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Таким чином, при нарахуванні щорічної матеріальної допомоги на оздоровлення слід виходити лише з вимог Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" і виплачувати її у розмірах, визначених статтею 48 вказаного Закону для інвалідів відповідної групи. Постанова Кабінету Міністрів України є підзаконним нормативним актом, а у разі виникнення колізії між її нормами та нормами Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" , застосуванню підлягають положення останнього.
Відтак, відповідачі зобов'язані були виплачувати позивачці щорічну допомогу на оздоровлення виходячи із суми мінімальної заробітної плати на момент виплати допомоги.
З метою захисту прав позивача від порушень з боку суб'єкта владних повноважень, суд прийшов до висновку про необхідність захисту цих прав шляхом визнання дій відповідачів неправомірними та стягнення на користь позивача недоплаченої щорічної допомоги на оздоровлення за 2008 та 2009 роки виходячи з розрахунку: за 2008 рік: 515 х 3 = 1545 - 120 = 1425 грн., де 515 розмір мінімальної заробітної плати, встановлений ст. 59 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік» на момент виплати позивачу допомоги (згідно довідки відповідача (а.с.4) виплата допомоги позивачу проведена в березні 2008 року), 120 - кошти, які фактично отримав позивач; за 2009 рік: 605 х 3 = 1815 - 120 = 1695 грн., де 605 - розмір мінімальної заробітної плати, встановлений ст. 55 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік» на момент виплати позивачу допомоги (згідно довідки відповідача (а.с.3) виплата допомоги позивачу проведена в березні 2009 року), 120 - кошти, які фактично отримав позивач.
Проте, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог в частині зобов'язання Управління праці та соціального захисту населення Богунської районної ради м. Житомира в подальшому проводити нарахування та виплату щорічної допомоги на оздоровлення, відповідно до вимог Закону, так як захист прав, свобод та інтересів осіб є наступним, тобто передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення, а тому суд не може своїм рішенням здійснити захист прав позивача на майбутнє.
Керуючись ст.ст. 8,16,19,22,46 Конституції України, ст.ст. 1,8,9, ч. 2 ст. 21,11,71,94, 122,128,160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", суд,-
Позов задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації щодо невиплати ОСОБА_1 допомоги на оздоровлення за 2008 рік відповідно до ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" .
Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації щорічну допомогу на оздоровлення за 2008 рік відповідно до розмірів, встановлених ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в сумі 1425 грн.
Визнати неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Богунської районної ради м. Житомира щодо невиплати ОСОБА_1 допомоги на оздоровлення за 2009 рік відповідно до ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" .
Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Богунської районної ради м. Житомира щорічну допомогу на оздоровлення за 2009 рік відповідно до розмірів, встановлених ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в сумі 1695 грн.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Оскільки судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, судові витрати віднести за рахунок Державного бюджету.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Богунський районний суд м. Житомира шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження даної постанови протягом десяти днів з дня її проголошення і подачі апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання заяви на апеляційне оскарження, якщо така заява або апеляційна скарга не були подані.
Суддя