Справа № 2-855/10
/заочне/
22 лютого 2010 року м. Житомир
Богунський районний суд м. Житомира в складі:
головуючої: судді Бучик А.Ю.
при секретарі Городнюк В.М.
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ЗАТ КБ «Приватбанк» про захист прав споживача,
В серпні 2009 р. ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою, в якій просив скасувати рішення відповідача щодо збільшення з 01.02.2008 р. відсоткової ставки до 21 % річних за кредитно-заставним договором від 22.01.2008 р., повернути відсоткову ставку на рівень 9,6 % річних. Визнати недійсним положення п.6.3.1 договору про право збільшення банком в односторонньому порядку розміру процентної ставки за користування кредитом. Просив також стягнути на його користь моральну шкоду в розмірі 5 000 грн. Вважає, що такі дії відповідача суперечать Закону України „Про банки і банківську діяльність”.
Представник відповідача в судове засідання не з»явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, направив суду лист про розгляд справи в його відсутності. Суд розглядав справу у відсутності представника відповідача, здійснивши заочний розгляд справи відповідно до ст.224 ЦПК України.
Заслухавши думку позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково.
Встановлено, що 22.01.2008 р. між ОСОБА_1 та ЗАТ КБ «Приватбанк» укладено кредитно-заставний договір на суму 126664 грн. зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 9,6 % річних на залишок кредиту. Пунктом 6.3.1 даного договору визначено, що банк має право в односторонньому порядку збільшувати розмір процентної ставки за користування кредитом при зміні кон'юнктури ринку грошових ресурсів в Україні, а саме: зміні курсу долара США до гривні більше ніж на 10 % у порівнянні з курсом долара США до гривні, встановленого НБУ на момент укладення договору; зміні облікової ставки НБУ; зміні розміру відрахувань в страховий (резервний) фонд або середньозваженої ставки по кредитах банків України у відповідній валюті (по статистиці НБУ).
06.01.2009 р. відповідач направив позивачу письмове повідомлення про зміну з розміру відсоткової ставки з 01.02.2009 р. за договором до 21 % річних (а.с.16).
Пункт 3.5 „Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту” (надалі Правила), затверджених Постановою Національного банку України №168 від 10 травня 2007 року, банкам надано право змінювати процентну ставку за кредитом лише в разі настання події, не залежної від волі сторін договору, яка має безпосередній вплив на вартість кредитних ресурсів банку. Банки не мають права змінювати процентну ставку за кредитом у зв'язку з волевиявленням однієї із сторін (зміни кредитної політики банку).
Відповідно до ч.5 пункту 3.4 зазначених вище Правил, банки зобов'язані в кредитному договорі зазначати правило, за яким змінюється процентна ставка за кредитом, якщо договором про надання кредиту передбачається можливість зміни процентної ставки за кредитом залежно від зміни облікової ставки Національного банку України або в інших випадках, а тому банк повинен навести (математичну залежність) між запропонованим розміром ставки до розміру ставки Національного Банку України (надалі НБУ), а також обґрунтувати збільшення процентної ставки.
Як вбачається зі змісту кредитно-заставного договору та змісту листа банк не навів математичної залежності між запропонованим розміром ставки до розміру облікової ставки НБУ та не обґрунтував збільшення процентної ставки.
Окрім того, пропозиція банку щодо збільшення відсоткової ставки за кредитом рівнозначна переукладенню кредитної угоди, тому ЗАТ КБ „ПриватБанк” зобов'язаний був разом із листом надати позивачу розрахунки нової реальної вартості кредиту, згідно вимог зазначених Правил, а також додаткову угоду.
Отже, банк не міг в односторонньому порядку збільшувати процентну ставку, обмежившись лише формальним попередженням.
Разом з тим, Законом України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку” від 12.12.2008 року внесені зміни до ст. 55 Закону України „Про банки і банківську діяльність” та доповнено Цивільний кодекс України ст.1056-1 ЦК України. Вказані зміни набули чинності з 09 січня 2009 року.
Відповідно до ст. 1056 -1 ЦК України встановлений договором розмір процентів не може бути збільшений банком в односторонньому порядку. Умова договору щодо права банку збільшувати розмір процентів в односторонньому порядку є нікчемною.
Дії банку по підвищенню процентної ставки не відповідають вище зазначеному Закону та нормам ЦК України, оскільки були вчинені після 09.01.2009 року.
Тому вимога позивача про скасування рішення відповідача щодо підвищення відсоткової ставки за кредитом підлягає задоволенню.
Вимога позивача про стягнення моральної шкоди із посиланням на Закон України «Про захист прав споживача» є безпідставною та задоволенню не підлягає, оскільки вказана правова норма не передбачає підстав для стягнення моральної шкоди. Водночас відповідно до ст.4 ч.1 п.5 Закону… споживачеві відшкодовується моральна шкода, заподіяна небезпечною для життя і здоров»я людей продукцією у випадках, передбачених законодавством.
Керуючись Законом України «Про захист прав споживачів», Законом України «Про банки і банківську діяльність», ст.ст. 10, 11, 209, 212, 215, 292,294 ЦПК України, суд -
Позов задовольнити частково.
Скасувати рішення ЗАТ КБ «Приватбанк» щодо збільшення розміру процентної ставки з 01.02.2008 р. за користування кредитом з 9,6 % річних до 21 % річних за кредитно-заставним договором № DN81AR16950038 від 22.01.2008 р. між ОСОБА_1 та ЗАТ КБ «Приватбанк».
Визнати нікчемним п.6.3.1 кредитно-заставного договору № DN81AR16950038 від 22.01.2008 р. між ОСОБА_1 та ЗАТ КБ «Приватбанк» щодо права збільшення банком в односторонньому порядку розміру процентної ставки за користування кредитом.
В решті позовних вимог відмовити за безпідставністю.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано до суду, що його ухвалив, протягом десяти днів з дня отримання копії.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя: