Справа №295/14772/19
2-зз/295/11/20
02.03.2020 року м. Житомир
Богунський районний суд м. Житомира в складі:
головуючого - судді Слюсарчук Н.Ф.
секретаря с/з Давиденко Я. В.
розглянув заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Ключове рішення» про скасування заходів забезпечення позову та закриття провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ключове рішення» про визнання недійсним договору купівлі-продажу,-
В провадженні Богунського районного суду м.Житомира перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ключове рішення» про визнання недійсним договору купівлі-продажу.
Ухвалою Богунського районного суду м.Житомира від 30.09.2019 року по даній справі відкрито загальне позовне провадження.
30.09.2019 року ухвалою Богунського районного суду м. Житомира по справі №295/14772/19 накладено арешт на нерухоме майно, а саме: на квартиру АДРЕСА_1 та заборонено відчуження та проведення будь яких реєстраційних дій щодо квартири АДРЕСА_1 .
24.02.2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Ключове рішення» звернулося до суду з заявою про скасування заходів забезпечення позову, накладених ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 30.09.2019 року про накладення арешту на квартиру та заборону відчуження та вчинення будь яких реєстраційних дії та закриття провадження по справі №295/14772/19.
Дослідивши матеріали справи, вважає, що заява про скасування арешту підлягає задоволенню з наступних підстав.
Зі змісту заяви про скасування заходів забезпечення позову та закриття провадження по справі вбачається, що постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 17.01.2019 року по справі №904/5868/18 Товариство з обмеженою відповідальністю «Ключове рішення» було визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. Ліквідатором боржника призначено голову ліквідаційної комісії Чичву Олега Сергійовича. (а.с.54-58)
Відповідно до п.8 ч.1 ст.20 Господарського процесуального кодексу України, справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь яких правочинів (договорів), укладених боржником відносяться до виключної юрисдикції господарських судів.
21.10.2019 року набув чинності Кодекс України з процедур банкрутства. У відповідності п.2 прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» втратив чинність.
Згідно ч. 4 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства, з дня введення в дію цього кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього кодексу незалежно від дати закриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжуються відповідно до ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом. Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього кодексу.
Нормами кодексу України з процедур банкрутства передбачають концентрацію всіх спорів у межах справи про банкрутство задля судового контролю у межах цього провадження за діяльністю боржника, залучення всього майна боржника до ліквідаційної маси та проведення інших заходів, метою яких є повне або часткове задоволення вимог кредиторів.
У відповідності до ч.ч.1, 2, ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими ГПК України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника. Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України. Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними ГПК України. За результатами розгляду спору, суд ухвалює рішення.
Матеріали справи, в якій стороною є боржник, щодо майнових спорів з вимогами до боржника та його майна, провадження в якій відкрито до відкриття провадження у справі про банкрутство, надсилаються до господарського суду, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство, який розглядає спір по суті в межах цієї справи.
Таким чином, провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ключове рішення» про визнання недійсним договору купівлі-продажу, слід закрити згідно п.1 ч.1 ст. 255 ЦПК України, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Згідно до ч. 1 ст. 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Згідно з ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
Між тим, статтею 41 Конституції України та статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої України приєдналась 17.07.1997 року відповідно до Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Відповідно до ч.9 ст. 158 ЦПК України у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.
Виходячи з вищенаведених вимог законодавства, а також враховуючи те, що дія арешту порушує права відповідача, як власника, суд дійшов висновку, що спосіб захисту, обраний заявником у вигляді зняття арешту з нерухомого майна, обґрунтований та передбачений законом, а відтак, суд заяву про скасування заходів забезпечення позову задовольняє.
Разом з тим, заяву представника позивача про збільшення позовних вимог, суд повертає позивачу, оскільки провадження по справі закрито та в судовому засіданні не вирішувалося питання про прийняття вищезазначеної заяви.
З огляду на викладене та керуючись ст. 41 Конституції України, ст. ст. 12, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 158, 255 ЦПК, суд, -
Провадження по справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ключове рішення» про визнання недійсним договору купівлі-продажу - закрити, роз'яснити позивачу його право на звернення зі своїми вимогами до Господарського суду Дніпропетровської області в межах справи про банкрутство №904/5868/18.
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Ключове рішення» про скасування заходів забезпечення позову - задовольнити.
Скасувати заходи забезпечення позову встановлені ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 30.09.2019 року у цивільній справі №295/14772/19 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ключове рішення» про визнання недійсним договору купівлі-продажу, а саме: скасувати арешт на квартиру АДРЕСА_1 та заборону відчуження та проведення будь - яких реєстраційних дій щодо квартири АДРЕСА_1 .
Позовну заяву про збільшення позовних вимог повернути позивачу.
Ухвала може бути оскаржена, шляхом подання апеляційної скарги до Житомирського апеляційного суду через Богунський районний суд м. Житомира, протягом п'ятнадцяти днів з дня її отримання.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги на ухвалу, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: Н.Ф. Слюсарчук