Справа № 185/7432/16-к
Провадження № 1-кп/185/242/20
28 лютого 2020 року м.Павлоград
Дніпропетровської області
Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
Головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
представника потерпілого - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
захисника - адвоката ОСОБА_6 ,
розглянувши у підготовчому відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області кримінальне провадження № 12016040370000583 від 02 березня 2016 року, відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Тернівки Дніпропетровської області, українця, громадянина України, не одруженого, із вищою освітою, працюючого директором в ТОВ «ДБУ Автобан», РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
обинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,
ОСОБА_5 обвинувачується у тому, що 01 березня 2016 року о 12.10 годині в світлий час доби, він, керуючи технічно справним легковим автомобілем марки «BMW-523», державний номерний знак НОМЕР_2 , рухаючись по автодорозі Р-51 «Павлоград-Лозова-Мерефа» з боку м. Павлограда в напрямку смт. Юр'ївка Дніпропетровської області зі швидкістю 80 км/год. на 154 км + 400 м, не діяв таким чином, щоб не наражати на небезпеку життя і здоров'я громадян, не маючи будь-яких перешкод технічного і фізичного характеру для безпечного забезпечення руху, проявляючи крайню неуважність до дорожньої обстановки перед зміною напрямку руху, не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, змінив напрямок руху вліво та виїхав на зустрічну смугу руху, по якій став виконувати маневр обгону невстановленого автомобіля марки «ВАЗ-21099», та, виявивши небезпеку для руху, не вжив заходів до зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу та допустив зіткнення передньою частиною керованого ним автомобіля із задньою лівою частиною автомобіля марки «ВАЗ-21063», державний номерний знак НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_7 , який рухався по переду невстановленого автомобіля марки «ВАЗ-21099», в попутному йому напрямку та виконував поворот ліворуч в напрямку стихійного з'їзду, що примикає зліва, виїхавши на зустрічну смугу руху.
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди водій автомобіля марки «ВАЗ-21063» ОСОБА_7 отримав тілесні ушкодження середньої тяжкості у вигляді - закритого уламкового перелому основи першої п'ясної кістки 1 пальця правої кисті та садна лобної області. , які за своїм характером відносяться до ушкоджень середньої тяжкості, які спричинили тривалий розлад здоров'я на термін понад три тижні (більше ніж як 21 день).
Своїми діями обвинувачений ОСОБА_5 грубо порушив вимоги п.п. 1.3, 1.5, 10.1, 12.3 Правил дорожнього руху України, який свідчить:
п. 1.3.: «Учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих правил, а так само бути взаємно ввічливими».
п. 1.5.: «Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати жиггю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків».
п. 10.1 «Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху».
п. 12.3.: «У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди».
Як зазначено в обвинувальному акті, дані порушення Правил дорожнього руху України знаходяться в причинному зв'язку з настанням події дорожньо-транспортної пригоди та з наслідками, що настали.
Необережні дії обвинуваченого ОСОБА_5 , що виразилися у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження, органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 1 ст. 286КК України.
Під час судового засідання захисник надав письмове клопотання ОСОБА_5 про звільнення його від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності на підставі ст.49 КК України.
Обвинувачений ОСОБА_5 , якому головуючим роз'яснені правові наслідки застосування ч.1 ст.49 КК України, підтримав письмове клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності за злочин, передбачений ч.1 ст.286 КК України.
Захисник підтримав клопотання обвинуваченого.
Прокурор і представник потерпілого, кожен окремо, не заперечували проти задоволення клопотання.
Суд, вислухавши думку учасників процесу, вивчивши матеріали кримінального провадження вважає, що кримінальне провадження відносно ОСОБА_5 , підлягає закриттю. При цьому суд виходить з наступного.
За приписом частини 4 статті 286 КПК України якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Згідно з положенням п.2 ч.1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності за вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання у виді обмеження або позбавлення волі, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло три роки.
Відповідно до ч.2 ст.12 КК України злочином невеликої тяжкості є злочин, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років, або інше, більш м'яке покарання за винятком основного покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Виходячи з того, що з дня вчинення ОСОБА_5 інкримінованого йому злочину, за який передбачено покарання у виді штрафу від двохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або виправних робіт на строк до двох років, або арешту на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до трьох років, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років або без такого, тобто, який відповідно до ч.2 ст.12 КК України віднесений до категорії злочинів невеликої тяжкості, - минуло понад три роки, його клопотання підлягає задоволенню з підстав, передбачених п.2 ч.1 ст.49 КК України.
За приписом вказаної статті кримінального закону і п.1 ч.2 ст.284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку із звільненням особи від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності, що є обов'язковим видом звільнення.
Під час закриття провадження у справі з вказаної підстави, питання щодо встановлення вини особи, яка притягається до кримінальної відповідальності, судом не вирішується.
Така правова позиція узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, зокрема, сформульованою у рішенні по справі «Грабчук проти України» від 26 вересня 2006 року, відповідно до змісту якого у разі закриття провадження по справі з нереабілітуючих обставин, питання про доведеність вини особи не вирішується.
Під час досудового розслідування ОСОБА_5 запобіжний захід на обирався.
За приписом частин 1 і 2 ст.124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати та на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
Частиною 1 статті 129 КПК України передбачено, що лише при ухвалені обвинувального вироку, постановлені ухвали про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.
Цивільний позов ОСОБА_7 до ОСОБА_5 , страхової компанії «ТАС», третьої особи: ОСОБА_8 про захист прав споживачів, стягнення страхового відшкодування, та відшкодування шкоди, завданої засобом підвищення небезпеки внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, відповідно до 129 КПК України суд залишає без розгляду.
Понесені процесуальні витрати, пов'язані з проведення експертиз, підлягають відшкодуванню за рахунок держави.
Доля речових доказів повинна бути вирішена в порядку ст. 100 КПК України.
Запобіжний захід обвинуваченому не обирався.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 44, 49 КК України, ст.ст. 124, 129, 284, 286, 363, 369 КПК України, суд
Клопотання про звільнення обвинуваченого ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності - задовольнити.
Звільнити обвинуваченого ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України на підставі п. 1 ч. 1 ст. 49 КК України, в зв'язку з закінченням строків давності.
Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016040370000583 від 02 березня 2016 року за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України закрити у зв'язку із його звільненням від кримінальної відповідальності на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.
Запобіжний захід ОСОБА_5 до набрання ухвалою законної сили не обирати.
Цивільний позов ОСОБА_7 до ОСОБА_5 , страхової компанії «ТАС», третьої особи: ОСОБА_8 про захист прав споживачів, стягнення страхового відшкодування, та відшкодування шкоди, завданої засобом підвищення небезпеки внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, відповідно до 129 КПК України залишити без розгляду.
Речові докази:
- автомобіль марки «BMW-523», реєстраційний номер НОМЕР_2 , переданий на відповідальне збереження ОСОБА_5 , - залишити останньому по приналежності;
- автомобіль марки «ВАЗ-21063», реєстраційний номерний знак НОМЕР_3 , переданий на відповідальне збереження ОСОБА_7 , - залишити останньому по приналежності.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1