83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
30.03.10 р. Справа № 23/301
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю ”Наталі-Сервіс” м. Донецьк
до відповідача: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 м. Димитрів
про стягнення 37 294, 1 грн.
Суддя Забарющий М.І.
Представники сторін:
Від позивача: не з'явився
Від відповідача: ОСОБА_1- підприємець
В засіданні, яке відбулось 25.03.2010р., суд згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України закінчив розгляд справи і оголосив перерву для підготовки тексту рішення у справі до 30.03.2010р. (вказане зафіксовано у протоколі судового засідання).
Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю ”Наталі-Сервіс” м. Донецьк, звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача, фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 м. Димитрів, 27 470 грн. боргу, 1 553, 37 грн. річних та 8 270, 73 грн. інфляційних. Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь судові витрати, в т.ч. і 1 500 грн. витрат на послуги адвоката.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на:
- усну домовленість сторін (за пропозицією відповідача) щодо поставки позивачу відповідачем металопрокату та металочерепиці;
- оплату ним відповідачу 27 470 грн. в якості попередньої оплати згідно виставлених рахунків;
- невиконання відповідачем своїх зобов'язань щодо поставки товару;
- направлення ним відповідачу актів звіряння рахунків та вимоги № 09/12-3 від 09.12.2009р.;
- ст.ст. 5, 11, 190, 205, 258, 509, 510, 526, 530, 599, 615, 625, 655, 670, 693, 1212 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та ст.ст. 173, 174, 193, 202, 203, 230, 231 Господарського кодексу України (далі - ГК України).
Відповідач вимоги позивача не визнав, тому що: представник позивача, який діяв на підставі довіреності серії ЯОТ № 887894 від 04.02.2008р., за видатковою накладною № 5 від 05.02.2008р. отримав для позивача товар на суму 27 470 грн.; позивач не направляв йому вимоги, передбаченої ч.2 ст.530 ЦК України - в листах, отриманих від позивача, були не акти звірки та вимога про сплату коштів, а погрози з боку позивача; позивач у позові вимагає одразу повернути кошти, а не поставити товар, що суперечить ст.530 ЦК України; рахунки, додані до позову, фальшиві.
Позивач надав суду заперечення на відзив на позов № 3/1 від 09.02.2010р., в якому зазначив, що: товар за видатковою накладною № РН-000005 від 05.02.2008р. ним не отримувався, рахунок-фактура № СФ-0000021 від 21.01.2008р. теж; підпис на накладній та довіреності на право отримання товару не збігаються; відповідач раніше працював у позивача і міг захопити декілька довіреностей; між сторонами не велось листування щодо коштів чи фальшивості рахунків; погрози відповідачу він не надсилав.
Позивач подав суду заяву № 01-16/02-2009 від 16.02.2010р. - уточнення до позовної заяви, в якій зазначив, що сума 27 470 грн., яку він вимагає стягнути з відповідача, є безпідставно отриманими коштами.
Позивач 12.03.2010р. подав суду заяву про зміну підстав позову, в якій з посиланням у т.ч. і на ст.1212 ЦК України і на ст.22 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) просить суд стягнути з відповідача 27 470 грн. боргу, як безпідставно отриманого відповідачем, та судові витрати, у т.ч. і 1 500 грн. витрат на послуги адвоката.
Позивач 25.03.2010р. подав суду заяву про відмову від позову в частині стягнення 1 553, 37 грн. річних та 8 270, 73 грн. інфляційних. Суд відмову від позову прийняв, роз'яснивши представникові позивача наслідки цієї заяви і провадження у справі в цій частині вимог припиняє.
Клопотання сторін щодо витребування доказів суд частково задовольнив.
Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача (керівника позивача) та відповідача, суд встановив:
Позивач перерахував відповідачу 27 490 грн. платіжним дорученням № 2486 від 10.01.2008р., № 2496 від 12.01.2008р., № 2525 від 17.01.2008р., № 2543 від 18.01.2008р. та № 2557 від 23.01.2008р. Відповідач не висунув заперечень з цього приводу. У графі ”призначення платежу” цих доручень є вказівка, що кошти сплачуються згідно рахунків № СФ-0000001 від 10.01.2008р., № 3 від 11.01.2008р., № 6 від 16.01.2008р., № 9 від 18.01.2008р. та № 14 від 22.01.2008р. Позивач не надав суду оригіналів цих рахунків, зазначивши, що у нього їх не було ніколи - копії цих рахунків, доданих до позову, він зробив з факсокопій відповідача, які на цей час вже не існують (див. протокол судового засідання від 25.03.2010р.). Відповідач не підтвердив існування таких рахунків і вважає, що вони були сфальсифіковані. Таким чином, суд дійшов висновку, що перераховані позивачем відповідачу кошти в сумі 27 490 грн., є майном безпідставно набутим відповідачем (ст.1212 ЦК України).
Суд не приймає до відома посилання відповідача на факт поставки ним позивачу товару за видатковою накладною № РН-000005 від 05.02.2008р., який (товар) отримано представником позивача за довіреністю серії ЯОТ № 887894 від 04.02.2008р., тому що: найменування товару, зазначеного у накладній, дещо відрізняється від найменування, зазначеного у довіреності; представник позивача зазначив, що товар за цією накладною позивач не отримував; даної довіреності позивач не видавав нікому і не отримував бланків цієї довіреності під час передачі йому (директору) довіреностей (див. акт від 29.01.2008р.); підпис на довіреності не збігається з підписом керівника позивача; перед словами ”керівник підприємства” відповідної довіреності проставлений знак ”/”, що зазвичай означає, що підписано цей документ не керівником; відповідач не подавав доказів проведення взаємозаліку.
Частиною 1 ст.1212 ЦК України встановлено, що особа, яка набула майно без достатньої правової підстави, зобов'язана повернути потерпілому це майно. Відповідач не подав суду доказів, що він повернув позивачу безпідставно набуте майно (кошти).
Частиною 1 ст.1214 ЦК України встановлено, що особа, яка набула майно без достатньої правової підстави, зобов'язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави.
Відповідач дізнався про те, що перераховані йому позивачем кошти є безпідставно набутим майном з часу отримання цих коштів, оскільки відповідач заявив суду, що рахунків, на які є посилання у платіжних дорученнях, він не оформлював, позивачу не надсилав (не вручав), і вони (рахунки) сфальсифіковані. Зважаючи на викладене, ч.2 ст.530 ЦК України, суд дійшов висновку, що обов'язок негайного виконання зобов'язання випливає з акту цивільного законодавства. Цей же висновок підтверджується також і через аналогію закону (ст.8 ЦК України), оскільки для стягнення коштів за приписами ч.3 ст.1212 ЦК України застосовується негайне виконання зобов'язання.
Беручи до уваги викладене, суд задовольняє вимоги позивача і стягує з відповідача на користь позивача 27 470 грн., як безпідставно набуте майно.
Суд не покладає на відповідача 1 500 грн. як судові витрати тому, що: розрахункова квитанція АСБДД № 398280 не містить позначки, що гроші отримані адвокатом ОСОБА_2 - є лише помітка, що розрахунки провела певна особа і не зазначено, що гроші були видані саме позивачем; дана квитанція містить посилання на СПД ОСОБА_2, а не на адвоката ОСОБА_2; рахунок-фактура № 64 від 14.12.2009р. містить посилання на надання юридичних послуг фізичною особою-підприємцем (за ст.44 ГПК України стягненню підлягають послуги адвоката); акт № 11/03-1 здачі-прийняття послуг містить посилання, що юридичні послуги були надані фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2, а не адвокатом ОСОБА_2
На підставі ст.ст. 20, 173, 174, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 8, 530, 1212, 1214 Цивільного кодексу України та керуючись ст.ст. 33, 43, 44, 49, 78, п.4 ч.1 ст.80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В И Р I Ш И В :
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 р/р НОМЕР_2 в ДФ ВАТ ”Кредитпромбанк” в м. Донецьку, МФО 335593, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю ”Наталі-Сервіс” (юридична адреса: м. Донецьк, вул. Поліграфічна, 1; поштова адреса: м. Донецьк, вул. Лебединського, 7б; р/р 26003051703450 в ДРУ КБ Приватбанку в м. Донецьк, МФО 335496, ЄДРПОУ 33454474) - 27 470 грн. боргу (безпідставно набуте майно), 274 грн. 70 коп. витрат на сплату держмита та 173 грн. 83 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В решті вимог провадження у справі припинити.
Суддя