Справа № 203/4558/18
Провадження № 1-кп/0203/205/2020
05.03.2020 року Кіровський районний суд м. Дніпропетровська
у складі: головуючого - судді ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
за участю прокурора - ОСОБА_3
педагога - ОСОБА_4
захисника- ОСОБА_5
законного представника
неповнолітнього обвинуваченого- ОСОБА_6
обвинуваченого - ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпро обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесений в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12018040030002389 від 15.10.2018 відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Партизанське Дніпропетровського району Дніпропетровської області, гр.України, з середньою освітою, не працюючого, не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України,
15.10.2018 року, приблизно о 10 год. 43 хв., ОСОБА_7 , знаходячись біля багатоповерхового будинку №6 по вул. Пастера в м. Дніпро побачив у правій задній кишені джинсів, одягнених на ОСОБА_8 , мобільний телефон марки «іPhone 6» та керуючись раптово виниклим злочинним умислом направленим на відкрите викрадення чужого майна, визначив зазначений мобільний телефон предметом свого злочинного посягання. Реалізуючи свій злочинний умисел ОСОБА_7 в цей же день, тобто 15.10.2018 приблизно о 10 годині 43 хвилини, діючи умисно, відкрито, з корисливих мотивів, підійшов до ОСОБА_8 , та шляхом ривку дістав своєю рукою з правої задньої кишені джинсів одягнених на потерпілій мобільний телефон марки «іPhone 6», та ігноруючи законні вимоги потерпілої ОСОБА_8 про припинення злочинний дій, з майном, яким відкрито заволодів, з місця скоєння злочину з викраденням майном зник, розпорядившись ним в подальшому на власний розсуд, чим спричинив потерпілій ОСОБА_9 матеріальну шкоду на загальну суму 3303 гривень.
Обвинувачений ОСОБА_10 в судовому засіданні свою вину у інкримінованому кримінальному правопорушенні визнав в повному обсязі та суду пояснив, що 15.10.2018 року приблизно о 10 год. 43 хв. знаходячись біля будинку №6 по вул. Пастера в м. Дніпро побачив потерпілу, у якої з правої кишені джинсів виглядав мобільний телефон. Після чого він підійшов до потерпілої та шляхом ривка дістав із її кишені джинсів вказаний телефон та побіг. На вимоги потерпілої віддати телефон, не відреагував. Приблизно через 200 метрів його було затримано перехожими та під час затримання він вибросив телефон під автомобіль, який стояв поруч. В скоєному кається.
Крім повного визнання, вина ОСОБА_7 в інкримінованому кримінальному правопорушенні підтверджується письмовими доказами, дослідженими в судовому засіданні, а саме:
-Протоколом прийняття заяви від ОСОБА_11 про вчинене кримінального правопорушення (а.к.п.21-22)
-Протоколом огляду місця події від 15.10.2018, за яким оглянута місцевість біля будинку № 4 по вул.Пастера м.Дніпро та вилучено мобільний телефон «іPhone 6» золотистого кольору (а.к.п.24)
-Зберігальною розпискою ОСОБА_11 про отримання телефону(а.к.п.25)
-Протоколами пред'явлення особи для впізнання від 26.10.2018, за якими потерпіла ОСОБА_8 та свідок ОСОБА_12 впізнали особу ОСОБА_7 , який відкрито заволодів мобільним телефоном ОСОБА_8 (а.к.п.54-56, 57-59)
-Висновком експерта № 26/4.6/1213 від 19.12.2018, за яким сліди пальців рук, вилучені 15.10.2018 з мобільного телефону марки «іPhone 6» під час огляду місця події по вул. Пастера 4 м. Дніпро, придатні для ідентифікації за ними особи. Слід пальця руки розміром 21х10мм, скопійований на ліпку стрічку розміром 43х28мм, залишений вказівним пальцем правої руки ОСОБА_7 ; слід пальців руки розміром 21х12мм, скопійований на ліпку стрічку розміром 46х22мм, залишений безіменним пальцем правої руки ОСОБА_7 ; слід пальців руки розміром 22х11мм, скопійований на ліпку стрічку розміром 46х24мм, залишений середнім пальцем правої руки ОСОБА_7 (а.к.п.99-116)
Враховуючи викладене, суд вважає, що вина ОСОБА_7 в скоєні інкримінованого кримінального правопорушення доказана в повному обсязі та його дії правильно кваліфіковані за ч.1 ст. 186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж).
Призначаючи покарання обвинуваченому, суд виходить з положень ст. 65 КК України, а саме - принципів законності, справедливості, індивідуалізації, а також достатності покарання для подальшого виправлення та попередження скоєння нових злочинів як самими обвинуваченими, так і іншими особами, враховує характер та ступінь тяжкості скоєних злочинів, обставини, що пом'якшують покарання, особу обвинуваченого, його відношення до скоєного злочину.
ОСОБА_7 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, характеризується посередньо, покаявся у скоєному.
Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_7 є щире каяття, скоєння злочину у неповнолітньому віці.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.
З досудової доповіді вбачається, що виправлення неповнолітнього можливе без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк та орган пробації вважає за доцільним покладення на правопорушника обов'язків: п.1 та п.2 ч.1 ст. 76 та п.4 ч.2 ст. 76 КК України - виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.
При призначенні покарання суд також приймає до уваги практику Європейського суду з прав людини. В справі «Скополла проти Італії» від 17.09.2009 року зазначено, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним. Також у справі «Ізмайлов проти Росії» від 16.10.2008 року суд встановив, що для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не ставити особистий і надмірний тягар для особи.
Таким чином, враховуючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, суд вважає, що покарання ОСОБА_7 слід призначити у межах санкції ч.1 ст.186 КК України, у вигляді позбавлення волі. Але, приймаючи до уваги, що ОСОБА_7 скоїв злочин будучи неповнолітнім, суд вважає за можливим застосувати до останнього ст.ст.75,104 КК України, звільнивши від відбування покарання з випробуванням, з покладенням обов'язків, передбачених ст..76 КК України. Суд вважає, що саме таке покарання буде найбільш необхідним і достатнім для його виправлення та попередження скоєння ним нових злочинів.
Судові витрати, в розмірі 1716 гривень 00 копійок, за проведення судово-дактилоскопічної експертизи, та 286 гривень 00 копійок, за проведення судово-товарознавчої експертизи, відповідно до ст. 124 ч.2 КПК України, підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_7 на користь держави.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374 КПК України, суд -
ОСОБА_7 визнати винним у вчинені злочину, передбаченого ч.1 ст.186 КК України і призначити покарання у вигляді двох років позбавлення волі.
На підставі ст.75, ст.104 КК України звільнити ОСОБА_7 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку тривалістю один рік не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
На підставі п.п.1, 2 ч.1 та п.4 ч.2 ст. 76 КК України зобов'язати засудженого періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_7 до набрання вироку законної залишити у виді особистого зобов'язання.
Стягнути ОСОБА_7 на користь держави в рахунок відшкодування процесуальних витрат на проведення судово-дактилоскопічної експертизи 1716 (одна тисяча сімсот шістнадцять) гривні 00 копійок та за проведення судово-товарознавчої експертизи 286 (двісті вісімдесят шість) гривень 00 копійок.
Речові докази: мобільний телефон марки «іPhone GOLD», imei: НОМЕР_1 , який переданий для зберігання представнику потерпілої ОСОБА_11 , залишити останній за належністю, сліди папілярних візерунків відкопійовані на 3 л/с в сліп-пакеті № 1377037, експериментальні зразки відбитків папілярних візерунків нігтьових фаланг пальців рук та долонь ОСОБА_7 в сліп-пакеті № 2283799 та диск з відеозаписом, які містяться в матеріалах кримінального провадження, залишити зберігати в матеріалах кримінального провадження.
На вирок можуть подані апеляційні скарги до Дніпровського апеляційного суду через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.
Вирок набирає законної сили після спливу 30 днів з дня його проголошення, у разі якщо учасниками судового провадження не буде подано апеляційних скарг. У разі подання апеляційних скарг, вирок суду набирає законної сили після ухвалення апеляційним судом рішення.
Копія вироку підлягає негайному врученню обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку звернувшись до суду із відповідною заявою.
Суддя ОСОБА_1