179/898/19
2/179/57/20
11 лютого 2020 року Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області у складі
головуючого судді Ковальчук Т.А.
при секретарі Бондар О.В.
за участю
позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2
відповідача ОСОБА_3
представника відповідача ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Магдалинівка Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5 , Магдалинівської селищної ради Магдалинівського району Дніпропетровської області, Магдалинівської районної державної адміністрації Дніпропетровської області про встановлення факту володіння житловим будинком, визнання незаконним та скасування рішення селищної ради, рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, визнання права власності на частку у спільно нажитому майні, визнання права власності в порядку спадкування,
До суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_5 , Магдалинівської селищної ради Магдалинівського району Дніпропетровської області, Магдалинівської районної державної адміністрації Дніпропетровської області про встановлення факту володіння житловим будинком, визнання незаконним та скасування рішення селищної ради, рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, визнання права власності на частку у спільно нажитому майні, визнання права власності в порядку спадкування.
Позивач посилається на те, що йому рішенням виконавчого комітету Магдалинівської селищної ради № 211/4 від 23.04.1992 року було виділено земельну ділянку по АДРЕСА_1 , під будівництво жилого будинку.
Починаючи з 1992 року позивач, разом зі своєю нині покійною дружиною ОСОБА_1 (померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ) збудував житловий будинок, загальною площею 131.1 кв. м.
На підставі будівельного паспорту № НОМЕР_1 від 21.05.1992 позивачеві було видано Домову книгу, яку він почав вести 04.09.1997, відповідно до якої, з 04.10.2000 році у будинку були прописані:
Приблизно останні 10 років перед смертю дружина позивача тяжко хворіла, і тому у нього не було можливості (у тому числі фінансової) займатися оформленням всіх необхідних документів, приватизацією земельної ділянки, введенням в експлуатацію та реєстрацією новозбудованого будинку тощо.
На підставі будівельного паспорту №122 від 21.05.1992 позивачеві було видано Домову книгу, яку він почав вести 04.09.1997, відповідно до якої з 04.10.2000 році у будинку були прописані:
ОСОБА_1 , позивач;
ОСОБА_1 , дружина позивача;
ОСОБА_6 , донька позивача;
ОСОБА_7 , дочка позивача.
Приблизно у 1996 році між позивачем та постачальниками комунальних послуг вже були укладені договори на постачання води, газу, електроенергії тощо.
Таким чином, принаймні у 1996 році будинок на земельній ділянці АДРЕСА_1 вже був побудований та придатний для життя.
Наприкінці 2016 року донька позивача - ОСОБА_5 , змусила відмовитися від земельної ділянки АДРЕСА_1 , мотивуючи це тим, що оскільки земельна ділянка не приватизована, будинок не зареєстровано, то і земельну ділянку, і будинок можуть відібрати за кредитними зобов'язаннями, внаслідок не введення будинку в експлуатацію тощо.
12.10.2016 позивач подав до Магдалинівської селищної ради заяву, якою прохав скасувати рішення виконавчого комітету Магдалинівської селищної ради №211/4 від 23.04.1992, якою йому було виділено земельну ділянку під будівництво житлового будинку.
Тобто, фактично позивач змусили відмовитися і від земельної ділянки, право користування якою йому належало на законних підставах, і від житлового будинку, який він разом зі своєю дружиною спільними силами та коштами побудував.
Таким чином, позивач вважає, що йому повинна належати Ѕ частка спірного будинку як особі, що нажила цю частку у шлюбі, а також ј частка половини будинку, що залишилася після смерті дружини, як спадкоємцю, а всього 5/8 частин спірного будинку.
На підставі наведеного, позивач прохає:
- встановити факт володіння ним та покійною дружиною, ОСОБА_1 , житловим будинком за адресою: АДРЕСА_2 ;
- визнати незаконним та скасувати рішення Магдалинівської селищної ради Магдалинівського району Дніпропетровської області від 18.10.2016 «Про скасування рішення селищної ради №211/4 від 23.04.1992 р.»
- визнати незаконним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 36871082 від 01.09.2017, час 14:39:42, державний реєстратор Горобець Ольга Петрівна, Магдалинівська районна державна адміністрація;
- визнати незаконним та скасувати Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 35142202 від 12.05.2017, час 15:23:32, державний реєстратор Горобець Ольга Петрівна, Магдалинівська районна державна адміністрація;
- визнати за позивачем право власності на Ѕ частину будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , як спільно нажитого у шлюбі із ОСОБА_1 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- визнати за позивачем право власності на 1/8 частку будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , в порядку спадкування за законом після ОСОБА_1 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позивач та представник позивача в судовому засіданні підтримали позовні вимоги, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві.
Відповідач ОСОБА_5 та представник відповідача в судовому засіданні заперечили проти позовних вимог, зазначивши, що позивач добровільно відмовився від прав на земельну ділянку, у зв'язку із неможливістю подальшого будівництва житлового будинку. Після чого, відповідач у порядку встановленому законодавством приватизувала земельну ділянку, добудувала житловий будинок, який зареєструвала в реєстрі речових прав.
Представники відповідачів Магдалинівської селищної ради та Магдалинівської районної державної адміністрації в судове засідання не з'явилися, надавши до суду заяви, в яких прохали розглянути справу без їхньої участі.
Вислухавши пояснення учасників справи, дослідивши докази, суд дійшов до висновку, що у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити за наступних підстав.
Судом встановлено, що 04.09.1997 року видано Домову книгу для прописки громадян, які проживають в будинку по АДРЕСА_1 , де зокрема зазначено, що позивач є володільцем будинку з 04.09.1997 року (а. с. 16-20).
ІНФОРМАЦІЯ_2 померла дружина позивача ОСОБА_1 (а. с. 26, 31).
12.10.2016 року позивач подав до Магдалинівської селищної ради заяву, якою прохав скасувати рішення виконавчого комітету Магдалинівської селищної ради № 211/4 від 23.04.1992 року та вилучити земельну ділянку площею 0,15 га в АДРЕСА_2 , у зв'язку із неможливістю подальшого будівництва житлового будинку (а. с. 28).
Рішенням Магдалинівської селищної ради № 378-13/VII від 18 жовтня 2016 року скасовано рішення сесії селищної ради № 211/4 від 23.04.1992 року «Про виділення земельної ділянки під будівництво житлового будинку гр. ОСОБА_1 » в АДРЕСА_2 » (а. с. 30).
04.05.2017 року державним реєстратором Магдалинівської районної державної адміністрації за ОСОБА_5 зареєстровано право власності на земельну ділянку площею 0,15 га в АДРЕСА_1 (а. с. 32-33).
23.08.2017 року державним реєстратором Магдалинівської районної державної адміністрації за ОСОБА_5 зареєстровано право власності на житловий будинок, господарські будівлі, споруди в АДРЕСА_1 (а. с. 32-33).
У відповідності до ч. 2 ст. 315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Звертаючись до суду з позовом ОСОБА_1 прохає встановити факт володіння житловим будинком, однак позивачем не наведено мету встановлення факту, у зв'язку із чим не доведено яким чином встановлення вказаного факту залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав позивача.
Вирішуючи вимоги позивача визнання незаконним та скасування рішення селищної ради, у зв'язку із тим, що не допускається об'єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, ухвалою суду від 11 лютого 2020 року закрито провадження в частині цих вимог.
Статтею 1223 ЦК України визначено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Частиною 3 статті 1268 ЦК України визначено, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Позивач з 1983 року постійно сумісно проживав по день смерті ОСОБА_1 , що підтверджується довідкою селищної ради (а. с. 27).
У відповідності до ч. 1 ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов'язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.
Главою 86 ЦК, а також спеціальним законодавством, зокрема, Законом України «Про нотаріат», підзаконними нормативними актами, визначено нотаріальний порядок оформлення права на спадщину, що відповідає встановленій законодавством сукупності функцій притаманній юрисдикційній діяльності судів та нотаріусів. Це знайшло також підтвердження у п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику в справах про спадкування».
Листом Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» роз'яснено, що судам слід звернути увагу на наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема, відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину.
Виходячи з матеріалів справи вбачається, що позивачем не надано доказів того, що він звертався до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину та відповідна постанова нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії, що є обов'язковою умовою для звернення до суду для захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, у відповідності до ч. 1 ст. 4 ЦПК України.
Суд не вбачає підстав для вирішення питання про визнання за позивачем права на спадщину, оскільки спір щодо визнання права власності в порядку спадкування може відбуватися лише після винесення обґрунтованої постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії щодо неможливості видачі свідоцтва про право на спадщину позивачеві.
Абзацом 2 частини 1 статті 19 ЦПК України визначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.
Вирішуючи вимоги щодо скасування державної реєстрації об'єктів нерухомого майна, суд виходить з тієї обставини, що вказана вимога є похідною від спору визнання права власності на спадкове майно, у зв'язку із чим вказані вимоги не підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 4, 5, 10-13, 81, 263-265, 268 ЦПК України, суд -
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_5 , Магдалинівської селищної ради Магдалинівського району Дніпропетровської області, Магдалинівської районної державної адміністрації Дніпропетровської області про встановлення факту володіння житловим будинком, визнання незаконним та скасування рішення селищної ради, рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, визнання права власності на частку у спільно нажитому майні, визнання права власності в порядку спадкування - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 20 лютого 2020 року.
Суддя Т.А.Ковальчук