Справа № 199/1119/20
(3/199/769/20)
іменем України
04 березня 2020 року місто Дніпро
Суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська Щербина-Почтовик І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про адміністративне правопорушення відносно: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого, у будинку АДРЕСА_1 ,
- який притягується до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 126 КУпАП,
- за участі особи, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення - ОСОБА_1
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 02.02.2020 року серії ОБ №185496, 02.02.2020 року о 05.45 год. в м. Дніпрі по вул. Вітчизняній, 52, водій ОСОБА_1 керував авто ИЖ 27175 державний номерний знак НОМЕР_1 при тому, що він обмежений у праві керування транспортними засобами від 05.06.2018 року, № 54778242, тим самим порушив вимоги п. 2.1а Правил дорожнього руху, відповідальність за, що передбачена ч. 3 ст. 126 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 заявив про незгоду з протоколом складеним у відношенні нього, при цьому надав суду постанову Новомосковського міськрайонного ВДВС Південно-Східного міжрегіонального управління МЮ ВП № 54778242 від 04.02.2020, згідно якої, тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві керування транспортними засобами було скасовано.
За таких обставин слід зазначити, що статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право на справедливий суд, коли кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
У відповідності до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.
Відповідно до ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну оцінку, з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
ЄСПЛ поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення, оскільки у справі «Надточий проти України від 15.05.2008» Суд зазначив, що український уряд визнав кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.
А тому, зважаючи на практику ЄСПЛ у справах «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013, заява № 36673/04), «Карелін проти Росії» (рішення від 20.09.2016, заява № 926/08), виходжу з того, що суд у цій справі має бути неупередженим і безстороннім і не вправі самостійно змінювати на шкоду особі формулювання правопорушення, викладене у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення. Відповідне формулювання слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведено не судом, а перед судом у змагальному процесі. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки, таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Також слід зазначити, що у відповідності до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Незважаючи на вимоги ч. 2 ст. 251 КУпАП та рішення ЄСПЛ, які згідно ст. 19 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» обов'язкові і для працівників Національної поліції, уповноваженими особами на складання протоколу не дотримано відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Згідно приписів ч. 3 ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до вимог п. 1) ст. 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, враховуючи, те що за наявних у матеріалах провадження доказах не можливо зробити остаточного висновку про наявність у особи, яка притягається до адміністративної відповідальності вини у порушенні законодавства, відповідальність за що передбачена ч. 3. ст. 126 КУпАП, а саме те, що станом на момент складання протоколу про адміністративне правопорушення від 02.02.2020 року серії ОБ № 185496, ОСОБА_1 мав тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами, оскільки розбіжності які полягають у протилежності даних зазначених у протоколі та наданих до суду ОСОБА_1 , стосовно наявності зазначеного вище обмеження, в свою чергу не дають суду ґрунтовного переконання у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованого йому правопорушення, а тому слід вважати, що фактично порушення ним вимог законодавства ґрунтується на припущеннях у зв'язку з чим провадження по справі на підставі п. 1) ст. 247 КУпАП необхідно закрити у зв'язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 283, 284 КУпАП,-
На підставі п. 1) ст. 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 126 КУпАП - закрити, у зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська.
Суддя: І.В. Щербина-Почтовик
04.03.2020