Справа № 199/1468/20
(1-кс/199/250/20)
Іменем України
05 березня 2020 року місто Дніпро
Слідчий суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2
розглянувши клопотання слідчого СВ Амур-Нижньодніпровського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 про арешт майна в межах кримінального провадження № 12020040630000348, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.03.2020 року за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 ч.1 ст.185 КК України, -
04 березня 2020 року до суду надійшло клопотання слідчого СВ Амур-Нижньодніпровського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 про арешт майна в межах кримінального провадження № 12020040630000348, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.03.2020 року за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 ч.1 ст.185 КК України.
Клопотання обґрунтовано тим, що досудовим розслідуванням встановлено, що 02.03.2020 гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 по АДРЕСА_1 , намагався здійснити крадіжку металевого виробу за допомогою свого транспортного засобу ЗИЛ-554, д.н. НОМЕР_1 .
Знаряддя та засоби - це ті предмети, котрі використовує злочинець при вчиненні злочину, за допомогою яких вчиняється злочинне діяння. Перевезення виявлених та вилучених в ході проведення огляду предметів огляду предметів, які гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ідентифікував, як металевий виріб для власних потреб передбаченого ч.1 ст. 185 КК України (крадіжка).
Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
03.03.2020 автомобіль марки ЗИЛ-554, д.н. НОМЕР_1 , власник якого є гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.
03.03.2020 відомості про вказане кримінальне правопорушення внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020040630000348, за ознаками складу кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.15 ч.1 ст. 185 КК України.
02.03.2020 в період часу з 14 години 00 хвилин по 14 годину 20 хвилин, було проведено огляд місця події по вул. Моторній, 82 в місті Дніпро.
Підставою для арешту згідно зі ст. 170 КПК України автомобілю слідчий зазначає те, що автомобіль є майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину.
Метою арешту відповідно до положень статті 170 цього Кодексу є збереження вказаного автомобіля, як речового доказу та його подальше експертне дослідження з метою встановлення об'єктивної істини у кримінальному провадженні.
Враховуючи вище викладене, а також те, що тимчасово вилучені речі і документи мають суттєве доказове значення у кримінальному провадженні для підтвердження або спростування факту вчинення невстановленими особами кримінального правопорушення, передбаченого ст. 290 КК України, виникла необхідність у накладенні арешту з метою позбавлення можливості розпоряджатися будь - яким чином та використовувати наступне майно:
- транспортний засіб марки ЗИЛ-554, д.н. НОМЕР_1
У судове засідання слідчий не з'явився, просив розглядати клопотання за його відсутності.
Вивчивши подане клопотання та додатки до нього, докази, якими обґрунтовується необхідність накладення арешту на майно, суд вважає необхідним у задоволенні поданого клопотання відмовити з наступних підстав.
В ході досудового розслідування, 02.03.2020 в період часу з 14 години 00 хвилин по 14 годину 20 хвилин, було проведено огляд місця події по вул. Моторній, 82 в місті Дніпро.
Вказаний транспортний засіб визнаний речовим доказом у кримінальному провадженні та залишений на зберіганні АНД ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області за адресою: м. Дніпро, вул.Новоселівська, 17.
Доказами у кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
Відповідно до ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.
Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
За ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, збереження речових доказів.
Як визначено ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до вимог ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.
Доказів того, що майно, на яке слідчий просить накласти арешт, є речовим доказом з огляду на вищенаведені вимоги КПК України суду не надано.
Відповідно до ч. 1 ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 173 КПК України визначено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати,зокрема:
1) правову підставу для арешту майна;
2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу);
Слідчим суддею не встановлено доведеність наявності правової підстави для арешту зазначеного майна, що регламентуються ч. 2 ст. 170 КПК, з огляду на надані до клопотання документи, у зв'язку із чим відмовляє в заявленому клопотанні.
Керуючись ст.ст. 107, 110, 131, 132, 170-173, 369-372 КПК України,
У задоволенні клопотання слідчого СВ Амур-Нижньодніпровського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 про арешт майна в межах кримінального провадження № 12020040630000348, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.03.2020 року за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 ч.1 ст.185 КК України - відмовити.
Ухвала слідчого судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1
05.03.2020