Копія.
154/79/20
2/154/191/20
(заочне)
«05» березня 2020 року м. Володимир-Волинський
Володимир-Волинський міський суд Волинської області в складі:
головуючого :судді Лященка О.В.
за участю секретаря: Кравчук А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Володимирі-Волинському цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,-
Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення аліментів.
В позовній заяві посилається на те, що з відповідачем у справі вона перебувала у зареєстрованому шлюбі, який розірвано рішенням Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 18 жовтня 2019 року.
За час подружнього життя в них народилось двоє дітей: син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та дочка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Після розірвання шлюбу вона вимушена була залишити будинок, у якому проживали однією сім'єю з колишнім чоловіком та дітьми і переїхала проживати у квартиру за місцем реєстрації. Діти проживають разом з нею та перебувають на повному її утриманні. Відповідач не надає необхідної матеріальної допомоги для забезпечення належного рівня проживання дітей.
Враховуючи її матеріальне становище, просить суд стягувати з відповідача в її користь аліменти на утримання неповнолітніх дітей у розмірі 1/3 частки з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подання позовної заяви до суду і до досягнення дітьми повноліття.
Ухвалою судді від 31.01.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 20.02.2020 року.
Позивач та представник позивача в судове засідання не з'явились, представник позивача подала суду письмову заяву, згідно якої позовні вимоги підтримала повністю, просить суд розгляд справи проводити у її відсутність, не заперечує проти проведення заочного розгляду справи.
Відповідач ОСОБА_2 про час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, про що свідчать відповідні поштові повідомлення, не з'явився в судове засідання без повідомлення причин неявки, не подав відзив.
У зв'язку з зазначеними обставинами, відповідно до ст. 280 ЦПК України суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, оскільки в судове засідання не з'явились всі учасники справи у відповідності до вимог ст. 247 ЦПК України.
Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи по суті, встановивши фактичні дані та відповідні їм правовідносини, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що сторони перебували у шлюбі, який згідно рішення Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 18.10.2019 розірвано.
За час подружнього життя в них народилось двоє дітей: син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та дочка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьками яких є сторони по справі, що стверджується свідоцтвами про народження серії НОМЕР_1 , серії НОМЕР_2 .
Судом встановлено, що діти проживають разом з позивачкою та перебувають на її утриманні.
Відповідач працює у Володимир-Волинській філії «Волиньобленерго» та має постійний, регулярний дохід. Довідку з місця роботи про середньомісячну заробітну плату не надав. Крім того, ОСОБА_2 отримує доходи від фермерського господарства, здачі в оренду належних йому приміщень, оскільки є співвласником СФГ «Олімпагро», ТзОВ «Олеся», а також є власником складських приміщень, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Відповідно до ст. 51 Конституції України батьки зобов'язанні утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття.
Згідно ст. 150 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної освіти, готувати її до самостійного життя.
Відповідно до частин 1, 2 статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України N 789-XII від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
В силу ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Відповідно до ст. 182 СК України, вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до ч.2 ст.182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Частина заробітку (доходу) матері, батька, як передбачено статтею 183 СК України, визначається судом. При цьому розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Виходячи з принципу розумності та справедливості, враховуючи, що відповідач є працездатною особою, отримує стабільний дохід, суд з врахуванням матеріального становища сторін та обов'язку відповідача утримувати дітей до досягнення ними повноліття, вважає, що розмір стягуваних з відповідача аліментів не повинен бути нижчим, ніж прожитковий мінімум для дитини відповідного віку, а обов'язок батьків щодо утримання дітей є однаковим для обох, а тому суд приходить до висновку, що слід стягувати з відповідача на користь позивача аліменти на утримання неповнолітніх дітей в розмірі 1/3 частки з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно.
Позивач від сплати судового збору за подання позовної заяви до суду звільнена на підставі п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», відтак, відповідно до положень частини 6 статті 141 ЦПК України судовий збір в сумі 840 грн.80 коп. підлягає стягненню з відповідача на користь держави.
Згідно ст.430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень, зокрема у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
Керуючись ст. ст. 12, 81, 141, 263-265, 273, 280-282 ЦПК України, на підставі ст. ст. 180-182, 183, 191 СК України, суд
Позов ОСОБА_1 - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , уродженця м. Володимира-Волинського Волинської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , в користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 аліменти на утримання неповнолітніх дітей : сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/3 частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 % від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 10 січня 2020 року і до досягнення дітьми повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 в користь держави 840 (вісімсот сорок) гривень 80 коп. судового збору.
Рішення в частині стягнення аліментів допустити негайному виконанню в межах суми платежу за один місяць.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результами апеляційного розгляду справи.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду .
Позивач: ОСОБА_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .
Відповідач: ОСОБА_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .
Головуючий /-/ підпис.
Суддя Володимир-Волинського
міського суду Волинської області О.В. Лященко