П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
04 березня 2020 р.м.ОдесаСправа № 400/3832/19
Головуючий в 1 інстанції: Явіца І.В.
Дата і місце ухвалення: 24.12.2019р., смт.Арбузинка
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого - судді : Бойка А.В.,
суддів: Федусика А.Г.,
Шевчук О.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Арбузинського районного суду Миколаївської області від 24 грудня 2019 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління державної архітектурно-будівельної інспекції України в Миколаївській області про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,
05 листопада 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Управління державної архітектурно-будівельної інспекції України в Миколаївській області про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення №28 від 23.04.2019 року, якою позивача визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 9 статті 96 КУпАП, та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 10 200 грн.
Ухвалою Арбузинського районного суду Миколаївської області від 24 грудня 2019 року відмовлено в задоволенні заяви позивача про поновлення строку звернення до адміністративного суду. Позовну заяву ОСОБА_1 повернено позивачу на підставі ч.2 ст.123 КАС України.
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, 13.01.2020 року ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій посилається на не правильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до не правильного вирішення питання.
В своїй скарзі апелянт зазначає, що при вирішенні питання про поновлення строку звернення до суду суд першої інстанції не надав належної правової оцінки посиланням позивача, що спірну постанову по справі про адміністративне правопорушення №28 від 23.04.2019 року нею отримано 07.05.2019 року, тобто вже з порушенням 10-денного строку на її оскарження. ОСОБА_1 вирішила використати своє право на її оскарження до вищестоящого органу державного архітектурно-будівельного контролю, про що було повідомлено відповідача. Водночас, Управління державної архітектурно-будівельної інспекції України в Миколаївській області, в порушення чинного законодавства, подало постанову, яка не набрала законної сили, до стягнення до Арбузинського ВДВС Головного ТУЮ в Миколаївській області, яким, в свою чергу, було відкрито виконавче провадження. ОСОБА_1 була змушена подавати позов до органів ДВС з тим, аби зупинити стягнення із її заробітної плати.
Апелянт посилається на те, що судом першої інстанції не було враховано особливі обставини конкретної справи з урахуванням незаконних дій відповідача із залученням органів ДВС з метою тиску на ОСОБА_1 , наявність об'єктивних та важливих для пересічного громадянина причин пропуску строку звернення до суду, а також значення захисту права громадянином від свавілля суб'єктів владних повноважень. Пропуск строку звернення до суду не є безумовною підставою для залишення адміністративного позову без розгляду, оскільки за наявності поважних причин його пропуску такий строк може бути поновлено судом за заявою особи, яка його подала. Судом не враховано, що саме дії відповідача були об'єктивно направленні на утруднення оскарження ОСОБА_1 незаконної постанови.
У зв'язку з цим, в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування ухвали Арбузинського районного суду Миколаївської області від 24 грудня 2019 року та направлення справи до суду першої інстанції на продовження розгляду.
Справу розглянуто судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження на підставі п.2 ч.1 ст.311 КАС України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Предметом спору у даній справі є оскарження ОСОБА_1 прийнятої 23.04.2019 року Управлінням державної архітектурно-будівельної інспекції України в Миколаївській області постанови по справі про адміністративне правопорушення №28, якою позивача визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 9 статті 96 КУпАП, та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 10 200 грн.
Суд першої інстанції, повертаючи поданий ОСОБА_1 позов на підставі ч.2 ст.123 КАС України, дійшов висновку, що позивачем пропущено встановлений чинним законодавством строк звернення з даним позовом до адміністративного суду та не зазначено поважних, документально підтверджених причин пропуску такого строку, які могли б бути підставою для його поновлення.
Колегія суддів суду апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.
Згідно зі статтею 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Відповідно до частини 1, 3 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною 2 статті 286 КАС України визначено, що позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови).
Згідно пункту 3 частини першої статті 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено, зокрема, постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
Тобто, законодавцем чітко визначено, що для звернення до адміністративного суду з позовом щодо оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності законодавством встановлено спеціальний 10-денний строк, який обчислюється з дня ухвалення постанови.
Як вбачається з матеріалів справи, оскаржена постанова по справі про адміністративне правопорушення винесена відповідачем 23.04.2019 року за відсутності ОСОБА_1 .
Копію оскаржуваної постанови позивачем отримано 07.05.2019 року, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією конверту.
З позовом про скасування постанови Управління державної архітектурно-будівельної інспекції України в Миколаївській області по справі про адміністративне правопорушення №28 від 23.04.2019 року ОСОБА_1 звернулася в листопаді 2019 року, тобто з порушенням десятиденного строку, встановленого частиною 2 статті 286 КАС України.
На виконання вимог ухвали Арбузинського районного суду Миколаївської області від 13.12.2019р. про залишення позовної заяви без руху ОСОБА_1 подала до суду першої інстанції заяву про поновлення строку звернення до суду, в якій посилалася на те, що копію спірної постанови нею отримано уже зі пропуском встановленого десятиденного строку на її оскарження. У зв'язку з цим, ОСОБА_1 вирішила обрати засіб захисту своїх прав, який на той час вважала найбільш ефективним та найменш затратним, а саме: направити скаргу до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, про що повідомила Управління державної архітектурно-будівельної інспекції України в Миколаївській області листом, який останнім отримано 27.05.2019 року. Матеріали оскарження повернулися позивачу без вручення їх адресату 09.07.2019 року через закінчення терміну їх зберігання.
Колегія суддів суду апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що зазначені позивачем обставини у даному випадку не можливо визнати поважними причинами пропуску звернення до суду виходячи з наступного.
Апеляційний суд зазначає, що для звернення до адміністративного суду з позовом щодо оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності законодавством встановлено спеціальний десятиденний строк, який обчислюється з дня прийняття постанови.
Виходячи з аналізу статті 123 КАС України, слід врахувати, що пропуск цього строку не є безумовною підставою для залишення адміністративного позову без розгляду, оскільки за наявності поважних причин його пропуску такий строк може бути поновлено судом за заявою особи, яка його подала.
При цьому, статтею 288 КУпАП передбачено право вибору особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, порядку оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення. Однак, звернення особи до вищестоящого органу зі скаргою на постанову по справі про адміністративне правопорушення не є досудовим вирішенням спору, а є альтернативним способом захисту прав.
Зазначену правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 30.01.2018 року по справі №210/3915/17. У зазначеному судовому рішенні Верховний Суд, також, дійшов висновку, що подання скарги до вищого органу та очікування відповіді на неї може бути визнано поважною причиною пропуску строку на оскарження.
Однак, як вбачається з матеріалів справи, матеріали оскарження ОСОБА_1 повернулися позивачу без вручення їх адресату 09.07.2019 року, тоді як позов про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення №28 від 23.04.2019 року подано до суду 05.11.2019 року, тобто зі значним зволіканням.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилається на те, що в порушення чинного законодавства Управління державної архітектурно-будівельної інспекції України в Миколаївській області подало постанову, яка не набрала законної сили, до стягнення до Арбузинського ВДВС Головного ТУЮ в Миколаївській області, яким, в свою чергу, було відкрито виконавче провадження. ОСОБА_1 була змушена подавати позов до органів ДВС з тим, аби зупинити стягнення із її заробітної плати. Тобто, позивачем спрямовано свої сили та увагу на оскарження дій органів ДВС, у зв'язку з чим вона вимушена була подавати позов зі сплатою судового збору та додатково сплачувати судовий збір за подання заяви про забезпечення позову.
Наявність вказаних обставин, за твердженнями апелянта, є достатньою підставою для висновку, що строк на оскарження постанови Управління державної архітектурно-будівельної інспекції України в Миколаївській області по справі про адміністративне правопорушення №28 від 23.04.2019 року, пропущено нею з поважних причин.
Колегія суддів не погоджується з такими доводами апелянта, оскільки дана категорія справ належить до термінових та для них статтею 286 КАС України встановлено особливості розгляду та оскарження, в тому числі у вигляді скорочених строків звернення до суду, звільнення особи, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, від сплати судового збору.
Інститут строків в судовому процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Разом з цим, як правильно зазначив суд першої інстанції, поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звертається до суду, та пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами. Поважність причин пропуску строку звернення до суду суд оцінює у кожному конкретному випадку з метою визначення правових наслідків.
Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що докази поважності причин пропуску строку звернення до суду позивачем не надано, а підстави, вказані ОСОБА_1 у клопотанні про поновлення строку звернення до суду, є неповажними.
Згідно ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Колегія суддів враховує висновок Європейського суду з прав людини, викладений в рішенні від 18.10.2005р. у справі «МШ «Голуб» проти України», відповідно до якого, право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним; воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги, оскільки за своєю природою це право вимагає регулювання з боку держави, яка щодо цього користується певними межами самостійного оцінювання.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п.1. ст. 6 Конвенції про захист прав людини її основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції повно та всебічно з'ясував обставин, що мають значення для справи, правильно застосував норми матеріального права та норми процесуального права, а тому підстави для скасування ухвали суду першої інстанції відсутні.
Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд апеляційної інстанції
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Арбузинського районного суду Миколаївської області від 24 грудня 2019 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення або з дня вручення учаснику справи повного судового рішення.
Повний текст судового рішення виготовлено та підписано 04.03.2020 року.
Головуючий суддя Бойко А.В.
Судді Федусик А.Г. Шевчук О.А.